Звільнення за власним бажанням: запис в трудовій книжці
Практично всі працюючі громадяни стикалися з процедурою звільнення. Самим нешкідливим є звільнення за власним бажанням. Запис в трудовій при цьому ніяк не псує загальний робочий стаж у співробітника. Розглянемо докладніше весь процес розірвання договору за бажанням працівника.
Законодавчі норми
Порядок звільнення працівника за власним бажанням, так само, як і інші робочі взаємини роботодавця й працівника регулюються нормами ТК РФ. Зокрема, розірвання угоди з ініціативи працівника регламентовано ст. 80 ТК РФ.
Працівник може розірвати як безстроковий договір, так і строковий. Алгоритм всього процесу скрізь однаковий. Відповідальність за правильне оформлення всіх документів і дотримання норм законодавства лягає на плечі роботодавця і працівника відділу кадрів.
Далі наведено приклад запису звільнення за власним бажанням у трудовій книжці.
Дії співробітника
Після того, як працівник прийняв рішення про звільнення, йому слід написати заяву. Зробити це можна як в рукописному вигляді, так і в друкованому. Документ повинен містити наступну інформацію:
- повні реквізити організації і начальника, на чиє ім’я подається заява;
- реквізити та посаду, що звільняється співробітника;
- текст заяви з проханням про звільнення і його причини;
- дата і підпис.
Працівник повинен пам’ятати, що написати таку заяву він повинен не пізніше, ніж за 14 днів до моменту звільнення. При угоді сторін терміни можуть бути скорочені.
Чи можна забрати заяву
Після того як заява написана і віддано у відділ кадрів, може виникнути необхідність забрати його назад, поки в трудовій не з’явився запис про звільнення за власним бажанням. Чи можна це зробити? Можна, але в той період, поки співробітник проходить відпрацювання. Він повинен повідомити про своє бажання відкликати заяву в письмовій формі. У цій заяві повинна міститися прохання про відкликання попереднього документа, а от причину вказувати не обов’язково. При ймовірності того, що відкликання може загубитися, його краще скласти в декількох примірниках. На особистому примірнику обов’язково повинна стояти віза працівника відділу кадрів, число і підпис.
Відмовити у прийомі позначку про відкликання заяви роботодавець може тільки в тому випадку, якщо на вакантне місце вже запрошений новий співробітник.
Відмова роботодавця
Чи може роботодавець відмовити у прийнятті заяви на звільнення? Якщо він не знайомий з нормами законодавства, то може. При відмові прийняти заяву співробітник повинен направити його поштою і почекати з моменту відправки 14 днів. Після закінчення цього строку працівник може просто залишити своє робоче місце. При цьому працівник може звернутися до трудової інспекції, якщо йому не віддали належні виплати та трудову, де зазначено «звільнення за власним бажанням». Запис у трудовій повинна відповідати ТК РФ.
Алгоритм оформлення
Припинення трудових взаємин починається з видання керівником наказу. З цим документом працівник зобов’язаний ознайомитися під розпис. Якщо є така необхідність, то можна попросити копію наказу.
У випадку, коли працівник відмовляється розписуватися в отриманні наказу, роботодавець повинен це зафіксувати спеціальним актом. Останнім робочим днем вважається день, коли працівник отримав всі розрахункові виплати, розписався в ознайомленні з наказом і забрав свою трудову.
Запис у трудовій «звільнення за власним бажанням» (зразок заповнення документа) представлена нижче.
Якщо в зазначений строк роботодавець не виконує своїх зобов’язань, працівник має право написати скаргу в трудову інспекцію про факт порушення його прав.
Відповідальність
Якщо порушуються права працівника, і роботодавець не виконує своїх зобов’язань, громадянин може звернутися в різні органи для вирішення виниклих проблем. Для недобросовісного керівника передбачені адміністративна та кримінальна відповідальності. У першому випадку можна звернутися до ч. 1, 4 ч. ст. 5.27 КоАП РФ, а в другому випадку – до ст. 145.1 КК РФ.
Для притягнення керівника до відповідальності можна звернутися з відповідною заявою в трудову інспекцію, до поліції чи прокуратури.
Причиною для звернення можуть послужити: небажання звільняти працівника без підстав, небажання виплачувати належні кошти і компенсації, не оформлена трудова книжка (запис звільнення за власним бажанням» проставлена з помилками або не проставлено зовсім).
Документи
При звільненні працівник повинен отримати такі документи:
Запис в трудовій
Всі записи в трудову книжку вносяться або керівником або уповноваженою особою. В основі своїй це співробітник відділу кадрів, бухгалтер або секретар.
Запис у ТК «звільнення за власним бажанням» вноситься згідно з положеннями ст. 77 ТК РФ.
Крім запису в трудовій повинен стояти штамп організації та підпис уповноваженої особи. Отже, алгоритм заповнення бланка трудової наступний:
- порядковий номер позначки в першій графі;
- дата відходу з організації у другій графі;
- підстави для звільнення з зазначенням статті ТК РФ у третій графі;
- реквізити документа, на підставі якого звільнення буде вважатися законним, у четвертій графі.
Якщо відбувається звільнення за власним бажанням, правильна запис у трудовій книжці виглядає наступним чином.
Без відпрацювання
За період відпрацювання вважається той часовий проміжок, коли роботодавець прийняв заяву від працівника і до того дня, коли працівник завершує свою трудову діяльність в організації. Зазвичай цей період становить 2 тижні. Але є і деякі виключення, коли працівник може звільнитися без відпрацювання. До них відносять:
- зарахування в навчальний заклад;
- вихід працівника на пенсію;
- встановлення з боку роботодавця явного порушення трудового законодавства;
- переїзд працівника в іншу місцевість (підтверджується довідкою або відміткою про зняття з реєстрації);
- напрямок чоловіка (дружини) працівника на нове робоче місце за кордон;
- наявність захворювання, за якого працівник не може продовжувати роботу в даній організації (підтвердження відповідною медичною довідкою);
- наявність медвисновку, де зазначено, що громадянин не може проживати в даному регіоні за станом здоров’я;
- факт залицяння і утримання дитини-інваліда або дитину до 14 років;
- факт догляду за інвалідом першої групи або хворим членом сім’ї (необхідне підтвердження меддовідку);
- наявність інвалідності у самого співробітника;
- наявність у працівника трьох і більше дітей до 16 років або учнів до 18 років.
Всі зазначені причини, які дозволяють співробітникові не відпрацьовувати визначений термін, повинні бути підтверджені документально.
Звільнення з керівної посади
Розірвання трудової угоди за бажанням працівника, незалежно від його посади, відбувається за одним і тим же сценарієм. За винятком деяких моментів. Звернемося до звільнення матеріально-відповідальної особи. Від такого працівника керівник може зажадати:
В цілому ж саме звільнення за власним бажанням і запис у трудовій для матеріально-відповідальних осіб таке ж, як і для інших працівників.
Звільнення головного бухгалтера відрізняє тільки його обов’язок передати всі справи відповідно до встановленого актом протягом двох тижнів. Уся документація підлягає обов’язковій перевірці та звірці зданих звітів.
Якщо відбувається звільнення за власним бажанням, запис у трудовій для головного бухгалтера виглядає так.
Якщо звільняється директор організації, то таке рішення може бути прийнято тільки на зборах засновників (втім, як і рішення про прийом на роботу). Співробітник, який має посаду директора, зобов’язаний за місяць сповістити засновників про свій намір піти з посади відповідним заявою. Вся необхідна документація повинна бути відправлена рекомендованим листом. Після цього організується збори засновників, де й вирішується поставлене питання про звільнення, виноситься рішення та видається трудова книжка.
Далі представлена запис про звільнення директора за власним бажанням у трудовій книжці.
Деякі нюанси
При звільненні за власною ініціативою можуть існувати деякі нюанси. Наприклад, співробітник, перебуваючи на лікарняному, теж може написати заяву на звільнення. Зробити це потрібно за 2 тижні. Якщо працівник склав заяву раніше і пішов на лікарняний, переписувати документ немає необхідності. Період, коли працівник знаходиться на лікарняному, повинен бути врахований у термін відпрацювання, і дата звільнення не повинна переноситися або зрушуватися.
Роботодавець не може змушувати працівника відпрацювати після його одужання.
Це правило стосується і держустанов і приватних підприємців. В обох випадках гарантом чесних трудових відносин виступає трудовий договір, де мають бути прописані всі умови та гарантії для працівника. Отже, якщо все оформлено правильно, то й сам процес звільнення і запис про звільнення за власним бажанням у ІП і в інших організаціях будуть зроблені по всім законодавчим нормам.
У разі, коли громадянин проходить випробувальний термін, звільнитися він може протягом 3 днів з моменту написання заяви. При цьому роботодавець не має права збільшувати термін відпрацювання для такого співробітника.
Якщо працівник досяг пенсійного віку, то звільнити його з інших причин роботодавець не може. Такий працівник може піти тільки самостійно.
Піти без відпрацювання можна в тому випадку, якщо потрібно звільнитися за станом здоров’я. Якщо ж трудова вже має запис, що громадянин вийшов на пенсію, то при догляді йому потрібно буде відпрацювати покладені два тижні.
Нижче можна подивитися запис у трудовій «звільнення за власним бажанням» – зразок заповнення для працюючих пенсіонерів.
Звільнення з примусу
Бувають випадки, коли роботодавець з якихось причин намагається змусити працівника піти за своїм бажанням. Це може бути й особиста неприязнь і небажання виплачувати компенсаційні виплати при скороченні і т. п. В будь-якому випадку такі дії з боку керівництва вважаються неправомірними. Всі підстави, за якими керівник може звільнити співробітника, викладені в ст. 81 ТК РФ. Інші причини, не зазначені у цій статті, не можуть служити підставою для звільнення.
Якщо роботодавець просить працівника написати заяву на розірвання трудової угоди за своїм бажанням, отже, у нього немає законних причин його звільнити. Тому в даному випадку громадянин може звернутися в трудову інспекцію з заявою про факт протизаконних дій з боку начальства. До заяви можна додати аудіозапису розмови з керівником, показання інших співробітників.
Якщо роботодавець все-таки звільнив співробітника без вагомих підстав і доказів, цей факт слід оскаржувати в суді. При цьому після такого звільнення працівника зобов’язані поновити на посаді і виплатити всі належні компенсації.