Які права має власник земельної ділянки?

Багато людей вважають за краще оформляти різну нерухомість у власність, для чого в Росреестре повинно бути отримано відповідне свідоцтво. Тільки на підставі нього дається можливість здійснювати різні операції щодо певного об’єкта. Власник земельної ділянки має право користуватися і розпоряджатися своїм майном. Його права представлені в численних видах, а при цьому важливо розібратися в тому, як можна одержати об’єкт у власність, як він правильно оформляється, а також на яких підставах громадянин може позбутися своєї нерухомості.

Хто такий власник?

Власник ділянки представлений особою, що володіє офіційним і юридичним правом як володіти, так і розпоряджатися цим об’єктом на свій розсуд. Ним може виступати не тільки фізична особа, але і різні компанії, держава або муніципальні освіти.

Власником вважається виключно людина або організація, яка належним чином оформила цей об’єкт, для чого доводиться звертатися в Росреестр для отримання св-ва про право власності.

Власник земельної ділянки має право не тільки володіти і розпоряджатися нерухомістю, але і зводити на ній різні будови. Багатьох людей цікавить питання, власник будівлі має право на земельну ділянку? Все залежить від того, хто є власником землі, а також від того, на якій підставі здійснювалося будівництво. Об’єкт можна викупити у держави, або приватного власника при необхідності. Якщо він оформлений в оренду, то допускається його викупити за рахунок наявності переважного права викупу.

Всі права, функції і можливості власників прописуються в ст. 25 ЗК.

Як визначається власник?

Для виявлення власника певної ділянки можуть використовуватися різні методи:

  • звернення в Росреестр для отримання виписки з ЕГРН;
  • подача заяви в місцеву адміністрацію;
  • використання даних, що містяться в управлінні по кадастру і картографії;
  • податкова інспекція також має інформацію про власника, так як потрібно регулярно вести облік нерухомості для грамотного розрахунку майнового податку.

Найбільш просто дізнатися власника при наявності відомостей про кадастровий номер ділянки.

Які повинні бути документи у власника?

Власник земельної ділянки має право реалізувати різні можливості щодо території тільки при наявності певної документації, яка підтверджує його статус та наявність прав. До таких документів належить:

  • св-во про право власності, яке видається Росреестром, причому воно містить основні відомості про самому ділянці, дату реєстрації права і інші важливі відомості;
  • первинні папери, на підставі яких земля була передана новому власнику, причому це може бути договір купівлі-продажу або дарування, св-во про спадщину чи приватизації, судові рішення або інші аналогічні документи;
  • технічні папери на ділянку, представлені техпланом, випискою з ЕГРН і планом межування;
  • якщо є будова на території, то додатково повинні бути документи на нього, підтверджують, що воно виступає об’єктом незавершеного будівництва або повноцінним житловим будинком, господарською будівлею або іншою спорудою.

Вищезазначені документи не мають якийсь термін дії і придатності, тому можуть зберігатися в сімейному архіві впродовж тривалого часу, хоча при здійсненні різних операцій з нерухомістю бажано оновити документацію.

Зміст права власності

Якщо у людини є на руках св-во про право власності на конкретну територію, то він є її власником. Власник земельної ділянки має право на вчинення будь-яких операцій з нерухомістю.

Допускається здійснювати з територією різні дії:

  • обробляти землю;
  • передавати повністю або частково права на неї третім особам;
  • здійснювати комерційні угоди;
  • надавати територію для довірчого управління іншим особам;
  • продавати землю на торгах або іншим способом;
  • здавати ділянку в оренду;
  • використовувати його для надання різним компаніям або приватним особам в якості застави.

Власник земельної ділянки має право власності на всі зведені об’єкти, але вони повинні правильно оформлятися ним. Враховується, що всі операції повинні проводитися таким чином, щоб не було завдано шкоди іншим особам або природі.

Орендарі можуть лише користуватися землею в межах прав, отриманих ними на основі орендного договору. Вони не можуть розпоряджатися цим майном.

Право на надра

Власник земельної ділянки має право на використання надр, тому може видобувати корисні копалини, а також користуватися прісної підземної водою або наземними водними об’єктами. Це стосується тільки загальнопоширених корисних копалин. Їх видобуток повинна здійснюватися без вибухових робіт, а також важливо, щоб отримані копалини не перебували на державному балансі. Іншою умовою виступає те, що не допускається проводити видобуток на глибині, що перевищує 5 метрів.

Власник земельної ділянки має право власності на всі отримані таким способом копалини, але вони повинні застосовуватися тільки для своїх потреб, наприклад, у процесі зведення різних будівель. Якщо ж видобуток проводиться для комерційних цілей, то для цього треба отримувати ліцензію від держави.

Водні об’єкти можуть використовуватися також для особистих потреб, для чого встановлюються і використовуються різні колодязі або свердловини. Це дає можливість здійснювати забір води для постійного використання громадян. Для цього не потрібно отримувати дозвіл.

Право на будівництво

Власник земельної ділянки має право зводити на ній різні об’єкти. Сюди відноситься не тільки житлова нерухомість, але і навіть виробничі, побутові або культурні будови. Для цього враховуються різні моменти:

  • будови повинні відповідати цільовим призначенням землі та її категорії;
  • під час процесу будівництва повинні враховуватися численні норми і правила, які є не тільки будівельними, архітектурними або планувальними, але й екологічними, гігієнічними, протипожежними, санітарними чи іншими;
  • якщо будуються підземні споруди, не допускається здійснювати цей процес на глибину, що перевищує 5 метрів;
  • усі будівлі повинні правильно реєструватися Росреестре;
  • власник земельної ділянки має право зводити будови не тільки для життя, але і для будь-яких побутових цілей, але при цьому повинні враховуватися норми щодо відстані між різними об’єктами та територіями, що належать іншим особам.

Займатися зведенням об’єктів можна самостійно або з допомогою запрошених фахівців. Власники земельних ділянок мають право здійснювати будівництво, якщо це відповідає цільовим призначенням землі. Якщо виявляються порушення, то доведеться сплачувати власникам штраф і правильно реєструвати побудовані споруди.

Кожна будівля підлягає реєстрації, а інакше воно буде причисляться до незаконних будівель.

Не завжди власник будівлі має право на земельну ділянку. Земля може бути незареєстрованої або взятої в оренду. За такої ситуації громадянин, що володіє спорудою, володіє переважним правом викупу даної території. Для цього треба звертатися до місцевої адміністрації з заявою та правовстановлюючими паперами на об’єкт.

Право на меліоративні роботи

Власник земельної ділянки має право використовувати її для ведення господарства або інших меліоративних робіт, куди входять дії:

  • осушувальні процедури;
  • зрошувальні роботи;
  • культурно-технічні заходи;
  • будівництво ставків або інших наземних водних об’єктів.

Всі вищевказані дії необхідні для поліпшення родючості грунту. Здійснювати їх треба на територіях, призначених для сільського господарства. Власник може проводити меліоративні роботи, але при цьому повинен піклуватися про всіх зведених об’єктах.

Право на плоди та доходи

Якщо призначається земля для сільського господарства, то власник має право власності на всі с/г посадки та посіви. Отримані від даного процесу продукти можуть використовуватися не тільки для власного споживання, але й для продажу.

Винятком буде ситуація, коли власник передає ділянку в оренду або безстрокове користування іншим особам, так як у такій ситуації право на плоди переходить іншим громадянам або фірмам.

Право на розпорядження об’єктом

Власник земельної ділянки має право розпоряджатися ним. Для цього можуть виконуватися різні дії:

  • продаж, причому встановлюється ціна в залежності від побажань власника території, тому не застосовуються будь-які обмеження щодо вартості;
  • дарувати землю іншим особам на підставі правильного складання дарчим;
  • передавати об’єкт в оренду третім особам за певну плату, причому в цьому випадку не втрачається право власності на саму територію, але всі плоди, отримані орендарями, що належать їм;
  • передавати об’єкт у спадок, тому за життя людина може скласти заповіт, а якщо воно не буде виявлено після смерті власника землі, то розраховувати на нерухомість зможуть тільки законні спадкоємці на підставі черговості;
  • обмінювати на інші об’єкти, причому допускається здійснювати це з доплатою з будь-якого боку.

Всі зазначені вище операції повинні здійснюватися тільки при наявності доказів того, що власник діє з власної волі, а також є дієздатним людиною. Власник земельної ділянки має право розпоряджатися ним на свій розсуд, тому інші особи не можуть перешкоджати цьому процесу.

Обгородження території

Власник земельної ділянки має право огороджувати свою землю для її оптимального захисту. Для цього встановлюються різні паркани або інші аналогічні огорожі.

Всі елементи такої конструкції повинні розташовуватися виключно на землі, що належить цій людині, тому не допускається заходити за межі ділянки. Для будівництва можуть використовуватися різні матеріали, а також сам процес може реалізуватися самостійно або з допомогою будівельників.

Також власник земельної ділянки має право знести будову, яке йому не належить. Наприклад, деякі сусіди незаконним способом бажають збільшити свою територію, тому під час будівництва різних об’єктів заходять за межі своєї ділянки. Власник землі може зносити всі такі будови, а при цьому до нього не можуть застосовуватися будь-які заходи покарання.

Інші права власників

Які права має власник земельної ділянки додатково? Власники можуть виконувати інші дії з територіями, на які у них є св-во про власність. До таких операцій відноситься:

  • свобода відвідування території в будь-який час, для чого не потрібно отримувати будь-яких дозвіл;
  • якщо сусідні ділянки не мають жодних огорож, то власники інших земель можуть вільно пройти по них, але при цьому не допускається наносити власникам будь-які збитки або неспокій;
  • можна надавати свою територію для будівництва іншим особам, але при цьому враховується призначення землі;
  • обтяження сервітутом ніяким чином не може стати підставою для позбавлення людини її прав щодо об’єкта.

Всі основні права містяться в Земельному кодексі, тому бажано кожному власнику якої-небудь території ретельно вивчити всі статті, які мають відношення до його можливостей щодо об’єкта нерухомості.

Специфіка захисту прав

Власники земельних ділянок мають право здійснювати будівництво на території, огороджувати її, продавати, обмінювати або здійснювати будь-які інші операції та угоди, якщо вони не суперечать категорії і призначення землі, а також не порушують законодавство.

Значущим правом будь-якого власника є можливість захисту своїх прав. Нерідкими є ситуації, коли треті особи намагаються порушити права громадян. Тому люди можуть користуватися кількома способами захисту своїх територій:

  • через суд різні акти, що випускаються державними органами, можуть визнаватися недійсними, якщо вони порушують права власника ділянки;
  • якщо на ділянці починається будівництво об’єктів третіми особами без дозволу власника, то воно за рішенням суду може бути зупинено, після чого власник має право знести ці споруди;
  • якщо різні акти, видані місцевою адміністрацією, порушують норми законодавства щодо власників землі, то вони можуть припинятися або визнаватися недійсними.

Деякі сторонні люди нерідко навіть через суд намагаються зареєструвати своє право на об’єкти, що належать іншим особам. Для цього у них повинні бути правовстановлюючі папери або інші докази. Якщо у власника території є всі папери на об’єкт, то оскаржити його право не вийде ніякими способами.

Порушення прав власників

Є певні ситуації, при яких можуть порушуватися права власників землі. Всі вони є правопорушеннями, причому найбільш часто громадянам доводиться стикатися з:

  • самовільним захопленням території;
  • захламлением землі різним сміттям або будівельними матеріалами, причому зазвичай це здійснюється власниками сусідніх ділянок, які реалізують будівельні або інші роботи на своїй території;
  • прийняттям місцевою адміністрацією актів, що суперечать федеральним законам;
  • псуванням землі різними способами третіми особами або навіть адміністрацією;
  • знищенням знаків межування.

Деякі порушення можуть здійснюватися самими власниками. У цьому випадку існує ймовірність, що вони можуть втратити ділянку, так як він буде вилучений державними службовцями. Якщо ж інші особи порушують інтереси власника, то зазвичай по суду відновлюються права власника, а винуватці зобов’язані сплачувати штрафи.

Нюанси обмеження прав

Є в ЗК певні підстави, які дозволяють обмежувати власника землі на правах по відношенню до ділянки. Зазвичай це пов’язано з серйозними причинами:

  • використання території не за призначенням, наприклад, земля під ІЖС застосовується для городництва або садівництва;
  • зведення самовільних будівель, які не реєструються належним чином;
  • під час використання ділянок порушуються основні норми і вимоги щодо охорони навколишнього середовища;
  • місцеві власті приймають спеціальний проект, на підставі якого на даній території потрібно здійснити будівництво або прокласти дорогу, але в цьому випадку необхідно викуповувати нерухомість, для чого призначається викупна ціна, що влаштовує як влади, так і власника землі.

Всі обмеження накладаються зазвичай через суд, причому для цього повинні бути дійсно вагомі підстави. Зазвичай при виявленні незаконних споруд дається можливість власнику належним чином зареєструвати їх в Росреестре.

Таким чином, громадяни, які мають право власності на різні ділянки землі, можуть користуватися ними за призначенням, а також володіють правом на вчинення інших дій. Вони можуть розпоряджатися об’єктом або висаджувати різні культури, а також проводити межування, видобувати копалини, користуватися водними об’єктами або іншими благами. Якщо порушуються права громадян, то вони можуть відновити їх через суд або із залученням адміністрації. Обмеження прав допускається тільки при наявності на це вагомих підстав.