Виплати при звільненні. Виплата за відпустку при звільненні. Які виплати належні при звільненні за станом здоровя
Припинення трудових відносин, що склалися між роботодавцем і працівником, допустиме при наявності визначених для цього підстав, які зафіксовані в Трудовому кодексі РФ. Не тільки для самого працівника, але і для кожного бухгалтера важливим моментом виступає визначення термінів розрахунку конкретної суми, що виплачується працівникові при звільненні.
Виплати при звільненні на загальних підставах
У відповідності з нашим трудовим законодавством працівник при звільненні має право отримати ряд виплат.
Строки і умови виплати належної заробітної плати при процедурі звільнення
Як вже було згадано раніше, виплати при звільненні за власним бажанням складаються з належної заробітної плати, належної компенсації за відпустку і певного вихідної допомоги.
Такий параметр, як терміни, що стосується першої категорії, вказаний в ст. 140: звільняються співробітникам належна заробітна плата виплачується не пізніше дня їх звільнення. У разі якщо працівник в останній день не працював, то йому повинні виплатити встановлені суми не пізніше наступної доби після надання працівником вимоги остаточного розрахунку.
При виникненні спору щодо розміру належних працівникові при процедурі звільнення сум наймач зобов’язаний провести виплату неспірній суми в строк, прописаний в ст. 140.
Умови та строки, за яких протікає звільнення за власним бажанням (виплати у даному випадку) і звільнення з інших причин, не є ідентичними. Ці параметри можуть змінюватися в залежності від підстав звільнення.
Виплата невикористаної відпустки при звільненні
Право на дану компенсацію не пов’язане з причиною звільнення. Працівник при цьому може подати письмову заяву стосовно того, щоб йому натомість виплати належної компенсації надали його невикористані відпустки з подальшою процедурою звільнення (крім випадків звільнення з вини самого працівника).
В даній ситуації, згідно ст. 127, день звільнення – останній день встановленого працівникові відпустки. Виплата за відпустку при звільненні всіх належних сум та видача трудової книжки з відповідним записом про причини звільнення здійснюється безпосередньо перед відходом працівника у відпустку.
Важливий момент: за період хвороби протягом відпустки, заявленого з подальшим звільненням, працівнику належить певна вихідна допомога без продовження відпустки на кількість витрачених днів у зв’язку з хворобою.
У разі звільнення працівника з його вини виключається можливість одержання щорічної відпустки у натуральному вираженні (виключно грошова компенсація за відпустку).
Важливо пам’ятати, що по російському трудовому законодавству (ст. 124) заборонено відмовляти працівникові в наданні належної йому щорічної відпустки (оплачуваної) протягом 2-х років поспіль. Але це допустимо за умови подання заяви самим працівником з проханням про його перенесення на інші роки.
Розглянута виплата компенсації відпустки при звільненні обчислюється, виходячи з кількості фактично відпрацьованих у відповідному робочому році днів (відпустка розраховується з дати, коли працівник зайнявся своєю безпосередньою трудовою діяльністю, а не з початку поточного календарного року).
За умови, якщо працівник не відпрацював той час, яке годиться для отримання права на повний обсяг компенсації за відпустку, то вона обчислюється пропорційно кількості днів відпустки за відпрацьований період (всі фактично відпрацьовані місяці). Неповний місяць не підлягає обліку (кількість відпрацьованих днів менше 15). За умови, якщо співробітник відпрацював дві третини від розглянутого періоду, то це включається в розрахунок як окремий цілий місяць.
Випадки, коли не виробляється утримання суми середнього заробітку за авансовий відпуск
Вони мають наступний вигляд:
Правила розрахунку розміру справляється середнього заробітку зазначені у ст. 139.
Вихідна допомога: умови виплати, розмір
Воно виплачується працівникам при розірванні ними трудового договору. Важливим моментом є те, що виплата допомоги при звільненні провадиться незалежно від подальшого працевлаштування працівника за умови, якщо присутні встановлені ТК РФ певні обставини.
А середньомісячний заробіток даного працівника на час працевлаштування зберігається тільки в ситуації, коли працівник, що звільняється не набув нові трудові відносини (щоб його отримати за 2-й місяць, співробітник повинен підтвердити те, що він не працював у цей час, наприклад, пред’явивши трудової книжки без запису про новому працевлаштуванні).
Звільняється співробітникові покладено певну вихідну допомогу, еквівалентну середнього місячного заробітку. Також йому буде збережений середньомісячний заробіток на весь час працевлаштування (не більше 2-х місяців з дати звільнення і при обліку вихідної допомоги) за умови розірвання укладеного раніше трудового договору за наступних причин:
- скорочення чисельності або цілого штату співробітників фірми;
- ліквідація компанії.
Дані належні при звільненні виплати в особливих випадках включають середньомісячний заробіток за 3-й місяць з дати звільнення у випадку, якщо було постановлено рішення відповідним органом – службою зайнятості населення. У цьому випадку співробітник протягом 2-х тижнів з дня звільнення зобов’язаний звернутися до зазначеного органу.
Згодом, якщо співробітник не буде працевлаштовано за цей час, то за ним зберігається розмір його середньомісячного заробітку ще й протягом 3-го місяця з дати його звільнення. Для підтвердження даного факту співробітникові необхідно буде пред’явити роботодавцю свою трудову книжку, в якій не повинно бути записи про новому працевлаштуванні, довідку з ЦЗН.
Дані виплати після звільнення працівник зможе отримати при пред’явленні своєї трудової книжки в момент видачі заробітної плати іншого персоналу в цій компанії.
Терміни збереження середньомісячного заробітку при процедурі звільнення певних категорій працівників
Працівники, вивільнені з підприємств, які розташовуються в районах Крайньої Півночі, а також в прирівняних до них місцевостях, через ліквідацію організацій або скорочення чисельності цілого штату співробітників в них, повинні бути забезпечені середньомісячним заробітком протягом півроку з дня звільнення, включаючи належний місячне вихідна допомога (ст. 138).
Роботодавець зобов’язаний перерахувати відповідні виплати працівникові при звільненні (вихідна допомога) величиною в один середньомісячний заробіток в ситуації розірвання укладеного раніше трудового договору внаслідок порушення встановлених нашим трудовим законодавством або іншим федеральним законом певних правил щодо його укладення (виключаючи можливість вини працівника) за умови, якщо це порушення не дозволяє продовжити трудову діяльність.
Якщо відбувається скорочення чисельності (цілого штату) працівників або ліквідація компанії, роботодавець може за згодою працівника, оформленої у письмовому вигляді, розірвати укладений до цього трудовий договір без попередження в двомісячний термін про прийняте рішення щодо його звільнення. При цьому наймач зобов’язаний виплатити цьому співробітникові додаткову компенсацію завбільшки в дві середньомісячні заробітні плати (ст. 180).
Виплати при звільненні співробітника (вихідна допомога) унаслідок зміни власника компанії являють собою компенсацію, що має розмір не менше 3-х середньомісячних заробітних плат, яку зобов’язаний виплатити новий власник компанії (ст. 181).
Вихідна допомога сезонних працівників: строки, умови виплати
Воно виплачується в даній ситуації, згідно ст. 178, у розмірі середнього заробітку, обчисленого з розрахунку двох робочих тижнів, за умови розірвання укладеного раніше трудового договору за наступних причин:
- скорочення чисельності (цілого штату) працівників підприємства;
- ліквідація компанії;
- ініціатива роботодавця (невідповідність працівника займаній посаді, виконуваній роботі за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню його нормальної трудової діяльності);
- заклик працівника на військову або альтернативну цивільну службу;
- відмова працівника від необхідного переведення (переміщення компанії роботодавця в іншу місцевість);
- відновлення раніше виконував цю роботу співробітника.
Які виплати передбачено при звільненні за станом здоров’я?
Втрата здоров’я найчастіше пов’язана з неможливістю виконання своїх трудових обов’язків. Існують такі ситуації, коли роботодавець у зв’язку з цим не може надати такому працівникові іншу посаду або працівник сам відмовляється від цього варіанту. У такому випадку нашим трудовим законодавством обов’язково передбачені компенсаційні виплати, розмір яких безпосередньо залежить від статусу співробітника (цивільний або військовий).
Досить часто фіксується звільнення за станом здоров’я. Виплати в даній ситуації (за умови того, що працівник – цивільний чоловік) являють собою вихідну допомогу, величина якого еквівалентна двотижневому середньому заробітку. Крім цього, якщо працівник використав частину авансового відпустки, роботодавець не може стягнути видані раніше відпускні.
Виплати військовослужбовцям при звільненні за станом здоров’я включають:
- грошове забезпечення на певну дату (коли проводилося виключення із списків особового складу відповідної військової частини);
- одноразову виплату величиною в два місячних оклади (строк служби менше 20 років) і в сім місячних окладів (загальний військовий стаж – від 20 і більше років);
- грошові виплати величиною в один оклад грошового утримання (при заміщенні військової посади);
- премію за бездоганне виконання необхідних посадових обов’язків.
Також у даній ситуації працівник може отримати готівкові кошти замість речового забезпечення, що надається в рік звільнення (загальний військовий стаж при цьому повинен становити від 20 років і більше).
Отже, можна сказати, що дана виплата при звільненні (терміни якій були зазначені в прив’язці до окремо взятих ситуацій) передбачена, відповідно до ТК, в обов’язковому порядку кожному співробітнику.
Особливості процедури звільнення за скороченням
Існує дві підстави для скорочення (ст. 81):
- ліквідація фірми або повне припинення діяльності самим індивідуальним підприємцем;
- необхідну скорочення чисельності, цілого штату співробітників компанії, індивідуального підприємця.
Дана процедура починається з наказу про зміну штатного розкладу та скорочення чисельності цілого штату співробітників компанії або по підприємству, або за його відокремленому підрозділу, який роботодавець повинен видати в обов’язковому порядку. У ньому повинна бути вказана причина для такого скорочення, а також визначено перелік відповідних підрозділів або окремих посад, які підлягають виключенню зі діючого штатного розкладу або зменшення кількості штатних одиниць за даними посадами. Обов’язково визначаються строки даної процедури і конкретні дати розірвання відповідних трудових договорів.
У наказі зазначаються дані стосовно відповідальних осіб за проведення всіх згаданих у даному документі кадрових заходів. У разі якщо в компанії є профспілка, то його професійна думка обов’язково має бути врахована, а представник від нього включений в комісію.
Згідно ст. 180, незалежно від причин скорочення роботодавець повинен повідомити про нього працівника, посада якого потрапляє під цю процедуру (при цьому повідомлення має бути персональним і обов’язково в двомісячний термін з дати розірвання укладеного раніше трудового договору).
Не менш поширеним явищем виступає звільнення за скороченням. Виплати у цій ситуації наступні:
- заробітна плата за 2 місяці, відпрацьованих працівником вже після отримання офіційного повідомлення стосовно скорочення його посади;
- компенсація за відпустку (за умови невикористання його до звільнення);
- належний вихідна допомога величиною в один середньомісячний заробіток на перший непрацевлаштований місяць;
- виплати величиною в один середньомісячний заробіток за 2-й і 3-й непрацевлаштований місяць (при пред’явленні трудової книжки без помітки про новому працевлаштуванні);
- виплати величиною в один середньомісячний заробіток за 4-й – 6-й непрацевлаштований місяць (за умови постановки співробітника на облік в ЦЗН та отримання ним відповідного рішення щодо зазначеної виплати даного органу).
Важливо відзначити, що існує можливість розірвати трудовий договір до закінчення двомісячного терміну офіційного повідомлення (при оформленні письмової згоди працівника). При цьому співробітник отримує додаткову компенсацію величиною в один середньомісячний заробіток, розрахований з урахуванням часу, що залишився до закінчення терміну, виділеного для попередження працівника про звільнення.
Варто ще раз нагадати, які виплати належні при звільненні. Стандартно це належна заробітна плата за відпрацьований працівником час, покладена компенсація за відпустку і певну вихідну допомогу.
Які виплати передбачені пенсіонерам при звільненні?
Якщо їх посади скоротили, то даної категорії працівників виплачується відповідна допомога величиною в два місячних окладу. І ніяких додаткових спеціальних пільг при цьому їм не передбачається.
Виплати при звільненні (на пенсію) у разі відходу на загальних умовах наступні:
- заробітна плата за весь відпрацьований працівником час;
- компенсація за відпустку.
Розрахунки при процедурі звільнення
Як правило, нарахування належної заробітної плати за відпрацьовані працівником дні не викликає ніяких труднощів. Що стосується такої виплати при звільненні, як компенсація за відпустку, то її розрахунок представлений у Кодексі (виключно для певних категорій), наприклад:
- працівники, які уклали трудовий договір на двомісячний термін (компенсація виплачується, згідно статті 291, з розрахунку два повних робочих дні за робочий місяць);
- сезонні працівники (відповідно до статті 295, компенсація також нараховується з розрахунку два робочих дні за місяць роботи).
Порядок розрахунку невикористаних днів встановленої відпустки інших категорій працівників регламентовано спеціальним зводом правил, затверджених ще в СРСР. На підставі п. 28 цього документа повна компенсація за відпустку призначена працівникові, який пропрацював з дати прийому не менше одинадцятимісячного строку, який включається в його стаж і дає йому право на отримання відпустки, не наданого до моменту звільнення.
Порядок обчислення даної виплати при звільненні (розрахунок компенсації за відпустку) визнано правомірним, так як він підтверджено Верховним Судом РФ.
Оподаткування зберігається середньомісячного заробітку та вихідної допомоги
Компенсаційні виплати, пов’язані зі звільненням працівника (крім компенсації за відпустку), не оподатковуються таким податком, як ПДФО. Особливістю виступає те, що для цього повинні бути виконані наступні умови:
- виплати при звільненні повинні підкріплюватися російським законодавством (РФ або її суб’єктами, або органами місцевого самоврядування);
- виплати не можуть перевищувати встановлених російським законодавством норм.
Як вже стало зрозуміло, якщо вихідна допомога і зберігається середньомісячний заробіток перевищують встановлені норми, що не ввійшла різниця оподатковується ПДФО. Також справа йде, якщо працівнику надаються не встановлені Трудовим кодексом виплати при звільненні – їх оподатковують. Компенсація за відпустку в повному обсязі обов’язково обкладається ПДФО.
Для обчислення податку на прибуток такі витрати платника податку, як оплата праці, включаються виплати працівникам, які вивільняються внаслідок реорганізації або ліквідації платника податків, або скорочення чисельності, цілого штату співробітників компанії.
На підставі п. 25 ст. 255 НК РФ, до складу витрат на оплату праці дозволено включати також інші види витрат, вироблених на користь працівника, якщо вони при цьому передбачені трудовим або колективним договором. Отже, вихідна допомога і зберігається середньомісячний заробіток допускається включати у витрати компанії. Але при цьому вони повинні відображатися в трудовому договорі з працівником (безпосередньо або шляхом посилання на додаткові положення колективного договору).
Наостанок не буде зайвим ще раз виділити, які виплати при звільненні покладені співробітникові. На загальних умовах вони включають: заробітну плату за відпрацьовані працівником дні, компенсацію за відпустку та вихідну допомогу.
