Відпустку через 6 місяців – право чи обовязок роботодавця?

У тому випадку, якщо працівник пропрацював півроку, чи має він право на відпочинок загальною тривалістю двадцять вісім календарних днів? Надання відпустки через 6 місяців – право чи обов’язок роботодавця? Про все це піде мова нижче.

Відпускні норми трудового законодавства

Згідно статті №21 Трудового кодексу Російської Федерації, працівник має право на свій особистий відпочинок, який забезпечується в тому числі наданням йому гарантованої оплати щорічних відпусток. Російський Трудовий кодекс зобов’язує роботодавця здійснювати строго дотримання нормативної бази у сфері трудових відносин та інших правових актів, які містять аспекти основних законів та відповідні документи, а також умови колективних договорів і угод. Згідно статті №114 Трудового кодексу, працівникам надають відпустки щорічно із збереженням робочого місця і їх посади, а, крім того, їх середнього доходу. Тривалість щорічних перерв основних оплачуваних відпусток, що надається працівникам, становить двадцять вісім календарних днів.

Отже, відпустка через 6 місяців – право, чи обов’язок? Давайте розберемося.

Право на відпустку

Відпустку оплачуваної характеру має бути надано працівнику кожен рік. Тобто громадянин наділений правом використовувати такий перерву і в перший рік своєї трудової діяльності у конкретного роботодавця. Можливість взяти відпустку за перші дванадцять місяців роботи виникає у працівників після закінчення півроку їх безперервної діяльності у конкретного роботодавця. А згідно з угодою сторін відпустку з послідуючою його оплатою дається працівникові і до закінчення півроку. Всім співробітникам, про яких йде мова в статті №122 Трудового кодексу Російської Федерації, на підставі їх заяв роботодавець зобов’язується надавати відпустку через 6 місяців.

Надання відпустки пропорційно відпрацьованому часу

У трудовому законодавстві не передбачається можливості надання оплачуваної відпустки щороку пропорційно відпрацьованому працівником проміжку часу. Виняток становлять випадки, коли можливість відпочити дається з подальшим звільненням громадянина до закінчення того трудового року, за яким надають відпустку. Крім цього, пропорційно часу, що було відпрацьовано у небезпечних або шкідливих умов праці, можуть виділяти додаткові оплачувані періоди відпочинку за виконаний працю в подібних незручності. У цьому випадку у відпускний стаж включають лише відпрацьовані у шкідливих, а також небезпечних умовах праці проміжки часу за фактом.

Скільки днів?

Таким чином виходить, що після закінчення півроку регулярної трудової діяльності у того чи іншого роботодавця працівник, якому було надано відпустку, має право на отримання основного оплачуваної відпочинку в повному обсязі, а саме загальною тривалістю двадцять вісім календарних днів щорічно. Багатьом цікаво, відпустку через 6 місяців – право чи обов’язок роботодавця.

Трудовий кодекс Російської Федерації не враховує можливості на надання в натурі часткового щорічної відпустки з оплатою, тобто пропорційно виробленим у конкретному робочому році часу. На підставі цього відпустку, який розглядається незалежно від трудового часу в році, надають повним, а саме в рамках встановленої тривалості.

А як же сплачувати його?

Отже, у статті №122 Трудового кодексу Російської Федерації йдеться про щорічне надання оплачуваної відпустки через 6 місяців, у роботодавця немає абсолютно ніяких підстав платити лише за частину такого відпочинку, яка становить чотирнадцять календарних днів. У подібній ситуації начальник зобов’язується оплачувати всі двадцять вісім днів, які припадають на період щорічного основного відпустки працівника з послідуючою його оплатою. Всі розрахунки по середньому заробітку, який зберігається на час відпочинку, обчислюються відповідно до правил, які встановлені в статті №139 Трудового кодексу зокрема положенням різних особливостей у порядку обчислення середньої зарплати.

Утримання із зарплати

У тому випадку, якщо працівник звільняється до закінчення трудового року, в рахунок якого він вже був виділений щорічний оплачуваний відпочинок, роботодавець має повне право провести утримання із заробітної плати громадянина, а саме відняти частину виданого середнього доходу за невідпрацьовані дні відпочинку. Однак подібне утримання не можна здійснити в тому випадку, якщо співробітник звільняється на підставах, передбачених у статтях №77, 81 і 83 Трудового кодексу Російської Федерації. Які нюанси надання відпустки через 6 місяців роботи?

Важливо відзначити, що щорічний оплачуваний відпочинок можуть розділити на частини, але за умови, що хоча б один з цих відрізків повинна бути не менше чотирнадцяти календарних днів. Хоча такий розподіл може здійснюватися лише за угодою між роботодавцем і його працівником на підставі статті №125 Трудового кодексу. В односторонньому порядку проводити поділ оплачуваної відпустки щороку, а також виділяти працівникові тільки чотирнадцять днів від даного відпочинку роботодавець не має права.

Ми розбираємося в питанні того, відпустку через 6 місяців – право чи обов’язок роботодавця.

Інші положення про надання оплачуваних відпусток працівникам

Як вже було згадано вище, оплачуваний відпочинок повинен надаватися працівникові кожен рік, а право на застосування такої перерви за перші дванадцять місяців трудової діяльності виникає у громадянина після закінчення півроку його регулярної роботи у того чи іншого роботодавця.

Відпустку за другий та наступні роки може бути використаний в будь-вибіркове час згідно черговості надання регулярної оплачуваної відпочинку, який встановлюється у того чи іншого роботодавця. Співробітники, які були прийняті в установу після затвердження графіка відпусток, йдуть відпочивати не за його параметрами, а за відповідними заявами. Тобто виходить, що після закінчення шести місяців трудової діяльності у громадянина з’являється право на відпустку, а у роботодавця виникає обов’язок на його надання у тому випадку, якщо працівник напише відповідну заяву.

Розглянемо питання того, право або обов’язок по ТК відпустки через 6 місяців.

Взаємні інтереси

Поряд з цим, при наданні подібного відпустки обидва учасника трудових відносин і працівник, і роботодавець повинні враховувати взаємні інтереси один одного, а, крім того, можливості на узгодження початкової дати відпочинку. Визначати дату виходу у відпустку в самостійному порядку, а також самовільно йти до нього працівник, зрозуміло, права не має. До винятків можна віднести деякі окремі категорії громадян, які можуть скористатися відпусткою без урахування думки свого роботодавця, наприклад, працівники, які молодші вісімнадцяти років і так далі.

Право або обов’язок – відпустка працівника через 6 місяців?

Таким чином, слід зробити висновок про те, що, безумовно, штатний працівник має повне право на одержання відпустки за фактом закінчення шести місяців трудової діяльності у конкретного роботодавця. Крім того, в тому випадку, якщо громадянин звертається до роботодавця із заявою на надання йому часу для відпочинку, то начальство не має права відмовити йому в цьому.

У тому випадку, якщо виділення відпустки, на думку начальства, може несприятливо позначитися на нормальному і успішному ході діяльності установи, то роботодавець може тільки в формі пропозиції попросити свого штатного працівника перенести відпочинок на інший більш відповідний проміжок часу, пояснивши при цьому громадянину склалася на підприємстві несприятливу ситуацію. Але, якщо працівник не бажає погоджуватися на подібний перенесення, то не відпустити його в бажаний відпустку роботодавець просто не має права.

Право на щорічну відпустку нового працівника, а також його надання раніше піврічного терміну

Право на перший щорічний відпочинок в стандартних ситуаціях з’являється у працівників через півроку безперервної праці з моменту офіційного пристрою на нове підприємство. За згодою роботодавця і його співробітника перший щорічний відпочинок може бути надано до того, як громадянин виконає покладений стаж протягом шести місяців, про що зазначено у статті №122 та 177 Трудового кодексу Російської Федерації.

Скільки днів відпустки через 6 місяців за Трудовим Кодексом належить працівнику?

Виключення з правил

Виконати надання відпустки до закінчення шестимісячного періоду на прохання свого співробітника роботодавець зобов’язаний лише у виняткових ситуаціях стосовно деяких категорій громадян, а саме:

• працівникам, яким ще не виповнилося вісімнадцять років;
• жінкам, які перебувають перед безпосереднім відпусткою зважаючи вагітності та пологів і після них в тому числі, а, крім того, по завершенні необхідного періоду по догляду за дитиною;
• працівникам, які усиновили дітей у віці до трьох місяців;
• чоловікам у період перебування їх чоловік у відпустці через вагітність та пологи;
• ветеранам;
• чорнобильцям;
• дружинам військовослужбовців громадян;
• сумісникам.

Оплачувана відпустка за наступні роки трудової діяльності

Надання відпустки за другий та наступні трудові роки може бути надано працівникам у будь-який час на підставі відпускних графіків. Що стосується категорій співробітників, що становлять виняток, то для них такої здійснюється з урахуванням їх побажань, в незалежності від існуючого розкладу.

Чи можна отримати відпустку через 6 місяців роботи працівникові, який вирішив перевестися в іншу організацію?

Переведення працівника в іншу організацію

Що відбувається зі стажем, що дає право на щорічну відпустку, у разі, якщо громадянин поступає на роботу в рамках переведення з іншого підприємства? У такій ситуації накопичений стаж, який давав би право на відпустку при переведенні працівника з одного закладу до іншого не зберігається. Тобто виходить, що можливість надання відпочинку виникне у громадян лише тоді, коли він відпрацьовує в новій конкретної організації шість місяців.

Справа полягає в тому, що при перекладі трудову угоду з колишнім підприємством повністю розривається, а на новому місці професійної діяльності з працівником здійснюється укладення нового договору, про що зазначено у статті №77 Трудового кодексу. Безпосереднє право на отримання періоду для відпочинку надається працівникові лише після закінчення шести місяців його праці в закладі, який відправляє у відпустку. Як проходить розрахунок відпустки через 6 місяців роботи? Згідно середньомісячної зарплати співробітника.

Чи зобов’язаний?

Так, саме зобов’язаний в тому випадку, якщо працівник звертається до нього з відповідною заявою. У загальних ситуаціях по завершенні півроку трудової діяльності у працівника з’являється законне право на отримання відпустки, а у роботодавця виникає прямий обов’язок у його наданні. Поряд з цим, при відправці співробітника у відпустку обидві сторони зобов’язані, крім усього іншого, враховувати взаємні можливості й інтереси один одного, а також слід провести обопільне погодження дати початку відпускного періоду.

Ми розглянули, що таке відпустка через 6 місяців – право чи обов’язок.