Види відпусток за трудовим законодавством. Трудовий кодекс Російської Федерації

Держава гарантує трудовій людині певні соціальні стандарти, що поліпшують якість життя. До них відноситься відпочинок від виробництва. Давайте розглянемо види відпусток за трудовим законодавством. Необхідно знати і розуміти свої права. Законодавством встановлені чіткі і конкретні види відпусток. Вони пов’язані не тільки з тим, що людині необхідний відпочинок, але і з деякими іншими життєвими ситуаціями. Ви вже знаєте, що можете зажадати від адміністрації? Ні? Тоді розберемо все по поличках.

Види відпусток за трудовим законодавством

Щоб розібратися з досліджуваним питанням, необхідно звернутися до першоджерел. Право на відпустку в РФ закріплено конституційно. Воно міститься в ст. 37 основного закону. Кожен має право на відпочинок, говориться там. Конкретно види відпусток за трудовим законодавством, порядок їх надання розбираються в ТК, а саме ст. 114 – 128. У цих пунктах вказуються особливості взаємодії працівника і адміністрації з питань відпочинку. В цьому питанні безліч нюансів, які ми розглянемо далі. Зараз зазначимо види відпусток за трудовим законодавством. Вони такі:

• основною;
• додатковий;
• неоплачувану;
• навчальний;
• по вагітності та пологах;
• по догляду за дитиною.

Як бачите, законодавець закріпив за людиною досить багато прав, щоб той зміг вирішувати свої проблеми. Однак кожен відпустка надається тільки при конкретних умовах (навчальний, по догляду за дитиною) або в певному порядку. Не можна вимагати від адміністрації вихідних без урахування прописаних у ТК правил. Будь-який з видів відпочинку надається тільки в тому випадку, якщо працівник може підтвердити своє на неї право. Наприклад, щорічний (або основний) відпустку дають тим, хто пропрацював на підприємстві певний час. Воно чітко зазначено в ТК. Важливо розуміти, що дія законодавства поширюється тільки на офіційно оформлені трудові відносини.

Основна відпустка

Цим видом відпочинку користуються всі трудівники. Просити його у адміністрації можна тільки після того, як людина пропрацювала на підприємстві (безперервно) шість місяців. Виходить, що працівник відпочиває авансом, за той період, який ще не відпрацював. Потрібно враховувати, що дні відпустки пов’язані з часом і умовами праці. У ст. 121 ТК описано, як рахувати стаж для надання відпочинку. В нього включається час роботи, вимушеного простою, лікарняного, неоплачуваної відпустки (14 днів). Прогули не включаються до стажу, так само як і відпустку по догляду за дитиною. Тобто порахувати, за який період надається відпочинок – справа непроста. Як правило, цим займається кадровик. Але і робочого людині слід розуміти, яким чином проводиться цей підрахунок, щоб не вплутуватися в непотрібні суперечки і розбирання. Законодавець закріпив виключення з піврічного правила. Він надав право роботодавцю домовитися з трудівником про відпустку «наперед». Тобто, якщо у людини виникають певні обставини, що його можуть відпустити раніше, зберігши за ним місце роботи, і це не є порушенням закону. Крім того, вагітна жінка, неповнолітній трудівник користуються пільгою щодо дострокового надання відпустки. Їм відмовити у відпустку до закінчення шестимісячного терміну роботи начальство не вправі.

Як визначається дата основного відпочинку

Дане питання розглядається в ст. 123 ТК. Там зазначається, що роботодавець зобов’язаний створити та затвердити графік відпусток. Робиться це на початку року. Як правило, спеціаліст, який займається кадровою роботою, проводить опитування, з’ясовуючи бажання і переваги трудівників. Дана інформація обробляється, узгоджується і заноситься в таблицю, що містить особисті дані людей, дати початку відпочинку. Графік відпусток затверджується керівником. Він є обов’язковим як для адміністрації, так і для працівників. Це своєрідний план відсутності на роботі членів колективу. Внести в нього зміни можна лише за погодженням. Наприклад, якщо ви заявили, що бажаєте відпочити в серпні поточного року, а обставини вимагають вільного часу у червні, слід не просто звернутися до керівництву, а і до того з членів колективу, у якого на цей час запланований відпустку. На побутовому рівні ці питання, як правило, легко вирішуються. Але слід пам’ятати, що пріоритетне право того, хто включений в офіційний графік на даний час. Надання відпустки на інший період без згоди працівника, з ініціативи адміністрації, вважається порушенням закону. Неприпустимо відмовляти у відпочинку працівнику в якості покарання.

Тривалість відпустки

Дуже важливе питання для працівника: “Скільки днів йому належить відпочивати?” Про це написано в ст. 115 ТК. Якщо нічого іншого не зазначено в інших документах, то трудовий оплачувана відпустка триває 28 днів. Менше він бути не може. Для великого числа громадян тривалість відпустки збільшується підзаконними актами. Так, неповнолітні повинні відпочивати 31 день, інваліди – 30. У вчителів, як всі знають, відпустка цілих 56 днів (або 42, в залежності від категорії закладу освіти). Пільги надаються працівникам, зайнятим у виробництві хімічної зброї, муніципальним службовцям, деяким іншим категоріям. У рятувальників теж більш тривалий щорічну відпустку. Скільки днів належить відпочивати трудівникам тієї чи іншої сфери, слід дивитися в спеціальних законодавчих актах. Тривалість відпустки встановлюється в залежності від того, наскільки небезпечні умови роботи для здоров’я.

Додаткові відпустки

Деяким категоріям працівників належить відпочивати більше 28 днів. Їм надається додаткова відпустка. Тривалість його визначається спеціальними угодами і не може бути менше семи діб. Право на додаткову відпустку мають люди, які працюють:

• з шкідливими речовинами;
• на Крайній Півночі;
• ненормований час;
• в особливих умовах.

Зазначені підстави для додаткового відпочинку досить розмиті. Їх уточнюють в контракті, коли людина влаштовується на роботу. Для кожної окремої категорії робітників і службовців існує особливий нормативно-правовий акт, що регулює строки додаткової відпустки. Як правило, це міжгалузева угода. Законодавець не забороняє замінювати частину додаткової відпустки, що перевищує сім діб, матеріальною компенсацією. Зробити це можна тільки за згодою працівника. Крім того, в ТК зазначено, що підприємство має право самостійно затверджувати перелік посад, яким додається час відпочинку. Бажано цікавитися цим питанням при влаштуванні на службу.

Оплачувана відпустка

Людям, які суміщають навчання з роботою, теж надаються певні пільги. Їм же потрібно їздити на сесії, готувати і захищати дипломну роботу. Для цього необхідно багато часу. Тому законодавчо закріплено, що студентам і учням повинен надаватися додаткова відпустка. Для його отримання необхідно надати адміністрації довідку – виклик. У цьому документі вказуються терміни проведення сесії. Він розділений на дві частини. Перша додається до заяви про відпустку, другу необхідно взяти з собою в навчальний заклад. У ній вказується фактична тривалість навчального процесу. Бажано, щоб дати збігалися. Слід знати, що цей вид відпустки підприємство зобов’язане надати тільки в тому випадку, якщо людина отримує першу освіту (вищу або спеціальне), або в його контракті відображено дана умова. Коли ж фахівець вирішив підвищити свій кваліфікаційний рівень, вже маючи необхідний диплом, йому можуть відмовити в оплачуваній відпочинку. Крім того, законодавчо закріплена норма, що зобов’язує надавати відпустку тільки в тому випадку, якщо працівник навчається в установі з державною акредитацією. В іншій ситуації необхідно домовлятися з керівництвом.

Відпустку за свій рахунок

Цей вид відпочинку надається в крайніх випадках, коли у людини виникають проблеми, вирішення яких потребує відсутності на робочому місці. До таких законодавець відніс весілля і похорони, проводи в армію і деякі інші. Слід пам’ятати, що привід для відпустки за свій рахунок повинен бути підтверджений відповідним документом. Потрібно довести керівництву, що ви дійсно не можете інакше вирішити проблему. Крім того, не бажано зловживати цим правом. Кому потрібен працівник, який не хоче працювати? Надання цього виду відпочинку – не обов’язок, а право адміністрації. До кожного конкретного випадку підходять індивідуально. Не можна відмовляти в цьому відпустці:

• працюючим пенсіонерам;
• інвалідам;
• батькам або подружжю військових, загиблих або поранених при виконанні боргу.

Інші ситуації вимагають узгодженого рішення. Тобто бажано з заявою відправитися до начальника і пояснити йому причину. Час відпустки теж регулюється законодавством. У МК міститься перелік пільгових категорій громадян, які отримують цей вид відпочинку обов’язково. Приміром, працюючим інвалідам зобов’язані за першою заявою дати до 60 днів, а пересічному громадянинові – до 5 (у разі весілля, смерті родича, народження дитини).

Відпустка по догляду за дитиною

Наступний вид відпочинку пов’язаний з приємними подіями. Насправді є серйозна плутанина з терміном «декретну відпустку». У такому вигляді він у законодавстві не вживається. Але в народі звикли називати час відсутності на виробництві, пов’язане з вагітністю та пологами. Воно ділиться на два періоду, оформлюваних за різними правилами. Перед пологами жінка отримує лікарняний лист в поліклініці. Саме він є підставою відсутності на виробництві. А коли його період закінчується, вона має право попросити відпустку по догляду до 3 років. Оплачуються й оформляються ці два терміни по-різному. Перший – як лікарняний, другий – як відпустка. Жінка пише заяву на надання відпустки, прикладає до нього ксерокопію свідоцтва про народження малюка. На підставі цих документом видається наказ. Це важливо, так як за молодою матусею зберігається робоче місце. На період її відсутності можуть оформити іншої людини. Але з ним укладено тимчасовий договір. Як тільки жінка вирішить повернутися на службу, їй зобов’язані повернути раніше займану посаду. Крім того, право на “декретну відпустку” (до трьох років) і мають інші родичі, безпосередньо доглядають за малюком. При цьому необхідно представити довідку з місця роботи мами про те, що вона продовжує працювати після лікарняного.

Оформлення відпусток

Кадровики знають, оплачуваний відпочинок слід правильно прорахувати, підготувати всі необхідні документи. Це перевіряється не тільки інспекцією праці, але і фінансовими контролюючими органами. Від працівника потрібно написати заяву встановленого зразка. Щоб самому нічого не писати, потрібно піти до фахівця–кадровику. У кожному конкретному випадку є свої нюанси. Наприклад, коли просите основну відпустку, бажано вказувати, за який період. Адже не всі працівники використовують своє право постійно. Деякі роками працюють без відпочинку, що, до речі, заборонено законом. Якщо бажаєте отримати додаткову відпустку, теж слід вказати період. Крім того, в кожному заяві необхідно проставити дату початку відпочинку. Кадровик все перевірить і, після отримання резолюції начальства, підготує наказ. З цим документом працівника ознайомлюють під підпис. Тільки поставивши автограф і дату на наказі, можна вважати себе щасливим отпускником. Якщо ж не побачили цього паперу, вимагайте від фахівця ознайомлення з нею, щоб не підпасти під розгляд про прогул. Ситуації в житті виникають всякі, в тому числі і дуже неприємні.

Висновок

Ми з вами коротко розібралися з видами відпусток, покладеними різних працівникам. Слід пам’ятати, що кожен має свої нюанси і тонкощі. Щоб розібратися, визначте, чи є у вас пільги. Це перший етап. Потім ознайомтеся з ТК в частині надання відпусток. Слідом попросіть кадровика розповісти, які документи є на виробництві з цього питання. Якщо ви тільки починаєте кар’єру, пам’ятайте, що право на відпустку закріплено конституційно, але його потрібно ще заробити. Як правило, начальство не зловживає владою в частині надання відпусток. За помилки або пряме порушення закону адміністрацію карають. Якщо бачите, що ваше начальство порушує закон, беріть документи і йдіть в інспекцію з праці. Цей орган зобов’язаний провести перевірку і виправити ситуацію. Слід пам’ятати, що відпустка зобов’язані надавати всі підприємства, незалежно від форми власності. Крім того, якщо ви звільняєтеся, не відгулявши визначених днів, повинні компенсувати. Вимагайте наказу, в якому зазначено період непредоставленного відпустки. А краще домовлятися з начальством і кадровиком. Згодні?