Розірвання трудового договору з ініціативи працівника: зразок заяви

У практиці будь-якого підприємства бувають ситуації, коли хто-небудь із співробітників за власним бажанням припиняє професійну діяльність. В цілому порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника досить прозорий. Однак нерідко виникають ситуації, які вимагають згодом судового розгляду. Розглянемо, які основні умови розірвання трудового договору за ініціативою працівника.

Нормативна база

Дане питання висвітлюється у ст. 77, п. 3, 1 ч.. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника далі детально роз’яснюється у 80-ї статьеТК. Тут необхідно зазначити, що положення останньої статті поширюються й на держслужбовців. У ст. 36 ФЗ № 79 передбачаються аналогічні ст. 80 правила.

Термін розірвання трудового договору з ініціативи працівника

У законодавстві прописано загальне правило. Воно встановлено в 1 ч. 80-ї статті. Якщо здійснюється розірвання трудового договору з ініціативи працівника, заява має бути у письмовому вигляді подана не пізніше 2-х тижнів до дати звільнення, якщо інший термін, не визначений у ФЗ або інших статтях ТК. Відлік двох тижнів починається з дня отримання керівником повідомлення. Приміром, якщо воно було подане 9.06.2010-го, то період починає текти з 10-го числа. Відповідно, розірвання трудового договору за ініціативою працівника відбудеться 23.06.2010 р. Тут варто звернути увагу на формулювання положення 1 ч. 80-ї статті. У ній вказується, що подати заяву потрібно не пізніше 2-х тижнів. При цьому в другій частині статті йдеться, що звільнення може відбутися і до закінчення зазначеного періоду. Тобто, працівник подає заяву, а наймач звільняє його в будь-який день протягом 2-х тижнів. При цьому немає необхідності складати окрему угоду і припиняти правовідносини з пункту першого частини 1-ї ст. 77 ТК, як це багатьом здається на практиці. Таким чином, в якості підстави розірвання трудового договору з ініціативи працівника виступає повідомлення керівника про своє бажання.

Важливий момент

В одному з листів Госинпекции з праці СПб сказано, що за наявності у працівника бажання бути звільненим до закінчення встановленого 2-тижневого періоду, йому слід вказати точну дату у своєму повідомленні. Наймачеві, у свою чергу, в резолюції на звернення потрібно відповісти, чи згоден він на дострокове розірвання трудового договору за ініціативою працівника чи ні. Якщо відповідь буде негативною, працівник не має право залишити своє місце до закінчення встановлених двох тижнів. В іншому випадку він буде звільнений від обов’язків за прогули. Разом з цим представляється вірним, що наймач не може припинити трудовий договір і після закінчення 2-х тижнів при наявності вказівки в заяві на точну дату, якщо працівник не виявив відповідного бажання знову. Щоб уникнути таких суперечностей доцільно вирішити питання шляхом узгодження дати звільнення в окремій угоді. Крім цього, за формулюванням 1 ч. 80-ї статті можна зробити висновок, що заяву можна подати і за місяць до дати офіційного розірвання договору. У цьому випадку також доцільно вказувати конкретну дату, в яку співробітник хотів би бути звільненим. В іншому випадку почне йти встановлений двотижневий термін.

Інші обставини

Причини розірвання трудового договору з ініціативи працівника можуть бути самими різними. В залежності від них встановлюється той чи інший період попередження керівника підприємства. Не на всі випадки поширюється припис про двотижневе терміні. Наприклад, можуть виникнути наступні ситуації:

• Підійшов пенсійний вік.
• Працівник поступив в навчальний заклад.
• Чоловік/дружина направляється на роботу/службу в інший регіон і так далі.

У цих випадках розірвання трудового договору з ініціативи працівника здійснюється у зазначену в повідомленні дату. Аналогічне правило діє і при виявленні порушень зі сторони наймача ТК та інших галузевих норм, локальних документів, положень колективних угод. До таких випадків, зокрема, відносять затримку з виплатою зарплати, відмова надати відпустку і так далі. Такого роду порушення встановлюються уповноваженими наглядовими органами, профспілками, судом, комісіям у спорах у сфері праці.

Випробувальний період

Як відбувається в цьому разі розірвання трудового договору за ініціативи працівника? РФ – демократична держава, уделяющее особливу увагу дотриманню прав і свобод населення. У зв’язку з цим в законодавстві особливо жорстко регулюються правовідносини, що стосуються інтересів громадян, які здійснюють свою професійну діяльність. Разом з цим держава зацікавлена в одержанні кваліфікованої робочої сили. Для виявлення відповідності професійних навичок кандидата посаді, на яку він претендує, наймач може встановити для нього випробувальний період. Цей часовий проміжок, крім того, дозволить самому співробітнику зрозуміти, чи підходить йому ця робота чи ні. В останньому випадку він може звільнитися до закінчення встановленого періоду за добровільним волевиявленням. В цьому випадку йому необхідно повідомити керівника підприємства за три дні до передбачуваної дати розірвання договору.

Спірний момент

При отриманні повідомлення від працівника, який перебуває на випробувальному терміні, в останній його день, у наймачів нерідко виникає питання про те, коли саме слід припиняти контракт: через 3 дні або 14 дн.? Таке нерозуміння пов’язано з ч. 3 71-ї статті ТК. У ній передбачається, що якщо після закінчення випробувального періоду працівник продовжує професійну діяльність на підприємстві, то він вважається таким, що пройшов перевірку. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника проводиться, тактим чином, за загальним правилом для всіх штатників. З цього наймачі роблять висновок, що звільнення відбудеться через 2 тижні. Проте в Кодексі присутній ч. 4 71-ї статті. По формулюванню норми виходить, що якщо громадянин протягом випробування зрозумів, що робота йому не підходить, розірвання договору за його заявою має відбутися через 3 дні, навіть якщо період попередження виходить за рамки часу перевірки.

Інші винятки

Стосовно керівників підприємства також передбачені відступи від загальних правил. За ст. 280 такі працівники повинні повідомити наймача, в якості якого виступає власник майна компанії або його представник, не пізніше місяця до передбачуваної дати. Аналогічні правила встановлені для тренерів, спортсменів ст. 348.12. Винятком є розірвання термінового трудового договору з ініціативи працівника (на період менше 4-х міс.).

Подача повідомлення

Найчастіше на практиці мають місце ситуації, коли наймач не хоче звільняти працівника і, відповідно, не приймає його заяви. У таких випадках службовці діють по-різному. Наприклад, співробітники просто залишають своє повідомлення у секретаря на столі, а через 2 тижні (або з дати, зазначеної в заяві) просто не з’являються на підприємстві. Проте така поведінка суперечить законодавству. У такій ситуації керівник організації не може звільнити працівника за прогули. Справа в тому, що заяву необхідно зареєструвати за правилами, встановленими локальними документами підприємства. Тільки в цьому випадку повідомлення буде вважатися поданою. Реєстрація може здійснюватися шляхом внесення відповідного запису в журнал обліку таких документів. Деякі моменти, які не знайшли відображення в ТК, роз’яснюються листом Роструда. Так, в ньому сказано, що законодавство не встановлює вимог до способу подачі повідомлення. Воно, зокрема, може бути надіслано рекомендованим листом. Рекомендується додатково оформити повідомлення і скласти опис вкладень. Зазначений строк почне йти з наступного числа після отримання керівництвом листи.

Наслідки

Якщо співробітником були дотримані правила подачі повідомлення, то по закінченні встановленого в законодавстві періоду він може припинити свою діяльність на підприємстві. Наймач, у свою чергу, зобов’язаний видати службовця трудову книжку і за письмовим зверненням інші документи, що стосуються його роботи. В цей же день здійснюється остаточний розрахунок зі службовцем. Якщо по закінченні двотижневого періоду договір розірваний не був, а сам працівник не наполягає на звільненні, то дія контракту продовжується. Це зазначено у ч. 6 80-ї статті. Аналогічно слід чинити і щодо держслужбовців при зазначених умовах.

Звільнення під час хвороби/відпустки

У деяких випадках виникає питання, допускається розірвання трудового договору з ініціативи працівника, який перебуває на відпочинку або хворіє? Крім цього, з’являються неясності в ситуації, якщо 2 тижні закінчуються в ці періоди. Питання такого роду пов’язані з ч. 6 81-ї статті ТК. За її положенням, не допускається звільнення працівника, відсутнього через хворобу або перебуває у відпустці. Але це правило діє на випадки, коли розірвання договору відбувається за ініціативою керівництва. Щодо волевиявлення службовця законодавство будь-яких вимог не встановлює в таких ситуаціях. Це означає, що загальний порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника буде діяти і в період його зайнятості на підприємстві, і під час відсутності у зв’язку з хворобою чи відпусткою.

“Прохання” наймача

Іноді роботодавець просить працівника звільнитися за власним бажанням. Це відбувається тоді, коли наймач не хоче або не має можливості виплачувати службовця належну компенсацію. Наприклад, така ситуація може виникнути при скороченні штату або чисельності персоналу. Таке прохання може вступити і у випадку, коли працівник не відповідає необхідному рівню кваліфікації, атестацію керівник проводити не бажає. В кожній з таких ситуацій дії наймача неправомірні. Розірвання контракту з боку працівника має бути добровільним. При розгляді справи в суді, якщо позивач буде стверджувати, що відповідач (керівник підприємства) змусив його покинути підприємство за власним бажанням, то ця обставина буде ретельно перевірено. При цьому на працівника покладається обов’язок доведення цього факту.

Відгук повідомлення про звільнення

У 4 ч. 80-ї статті ТК передбачено право працівника відкликати заяву в будь-який час до закінчення двотижневого періоду. Відповідно, звільнення у цій ситуації зроблено не буде. Винятком є випадок, коли на місце працівника запрошений в письмовій формі інший фахівець. Згідно з чинним законодавством, останньому не може бути відмовлено в прийнятті на роботу. На практиці має місце думка, що працівник може відкликати своє повідомлення навіть тоді, коли керівник вже запросив іншого фахівця, але він ще не звільнився зі свого підприємства.

Таке трактування законодавчої норми пропонувалася визначенням ВАС. Вона ґрунтується на ч. 4 64-ї статті ТК. Відповідно до зазначеної нормою, заборонено відмовляти у працевлаштуванні працівникові, запрошеному на підприємство у порядку переведення та в письмовій формі, до закінчення місяця від дати звільнення з попереднього місця. Разом з цим при спільному розгляді ч. 4 64-й і 4 ч. 80-ї статей можна зробити висновок про те, що для припинення правовідносин з службовцям, які подали повідомлення, але до закінчення встановленого законом періоду, отозвавшим його, достатньо наявності письмового запрошення іншого спеціаліста на переклад його з колишнього підприємства. У ч. 64-ї статті встановлена тільки додаткова гарантія перехідним працівникам у формі заборони на відмова у прийнятті їх на підприємство протягом місяця.

Відпустку і подальше звільнення

Як вище було зазначено, навіть перебуваючи на відпочинку, співробітник може направити повідомлення про своє бажання звільнитися. У таких випадках потрібно врахувати ряд нюансів, якими супроводжується розірвання трудового договору з ініціативи працівника. Зразок повідомлення за змістом не буде відрізнятися від повідомлення, поданого у звичайному випадку. Складності можуть виникнути документальним оформленням самої процедури. За ч. 2 127-ї статті ТК в якості дня звільнення буде останній день відпустки.

Наймач за законом не має права викликати співробітника в період відпочинку для оформлення документів. Крім цього, керівник не може затримувати складання потрібних паперів і просити спеціаліста прийти після відпустки за ними. У зв’язку з цим оформлення та видача документів повинні проводитися в робочий день безпосередньо перед відпусткою. Він же буде останнім для направлення відзиву свого повідомлення про звільнення. Аналогічно проводиться розірвання термінового трудового договору з ініціативи працівника, який перебуває на відпочинку.

Оформлення паперів

В заяві працівник у вільній формі викладає своє прохання. Якщо припинення правовідносин передбачається після відпочинку, то формулювання повинна бути відповідною. Співробітник може написати наступне: Прошу надати відпустку з__ по__ з подальшим звільненням”. Далі починається підготовка документів, що підтверджують розірвання трудового договору з ініціативи працівника. Наказ виступає найпершим з них. Він складається за ф. Т-8, затвердженої в Постанові Держкомстату. Оформлення розпорядження (наказу) здійснюється в останній для співробітника робочий день. Це пов’язано з тим, що до цієї дати він може реалізувати право на відкликання свого повідомлення. У процесі оформлення документації слід посилатися на п. 3, частини першої статті 77. Це обумовлюється положенням п. 15, присутньому у Правилах зберігання та ведення трудових книжок. Воно, зокрема, говорить про те, що в разі припинення правовідносин за обставинами, встановленими ст. 77, крім пунктів чотири і десять ч. 1, документи, що видаються працівником, вноситься запис з посиланням на норму про звільнення. При розірванні договору з держслужбовцям у трудовій книжці вказується п. 3 ч. 1 ст. 33 ТК. Після внесення необхідної запису бухгалтер повинен скласти записку-розрахунок. Бюджетним установам слід використовувати форму, встановлену Наказом Мінфіну №148н. В особистій картці (форма Т-2) необхідно зробити відмітку в графі XI, а в документі форми Т-2ГС (МС) – картці на державного чи муніципального службовця – у графі XII. Запис повинна вказувати на підставу припинення контракту (звільнення). При видачі книжки необхідно внести запис в книзі обліку руху цих бланків і вкладишів до них, затверджена в додатку 3 до постанови Мінпраці № 69. Крім цього, при формуванні табеля в осередку календарних днів в місяці розрахункового періоду після того, як буде вироблено звільнення фахівця, проставляються прочерки. Дана вимога передбачається в наказі № 148н.