Підсумований облік робочого часу. Спеціальний режим з ковзаючим графіком роботи

Підсумований облік робочого часу являє собою досить поширений режим роботи сучасних компаній. Але при цьому багато хто керівники можуть навіть не знати про те, як правильно здійснюється складання цієї норми.

Що це таке?

Існують різні види робочого часу, але в даному випадку розглядається спеціалізований режим, який ґрунтується на графіках змінності, включаючи також ковзні вихідні дні.

В якості підстави для запровадження такого режиму є специфічні умови виробництва в компанії або ж у процесі виконання певних робіт, які не надають можливості дотримуватися конкретну тривалість робочого часу, встановлену спочатку для цієї категорії працівників. Такими специфічними умовами виробництва, які можуть служити причиною для використання підсумованого обліку, можна назвати загальну сезонність роботи компанії або ж аналогічний характер виконуваних робіт.

Як його вводять?

Порядок, за яким змінюються види робочого часу, визначається згідно з діючими правилами внутрішнього трудового розпорядку, але самі ці правила повинні затверджуватися роботодавцям, враховуючи думки з боку представницьких органів працівників або ж у тому випадку, якщо підписується колективний договір.

У даних правилах потрібно вказати наступну інформацію:

• Факт того, що змінюється графік робочого часу і вводиться даний режим.
• Тривалість облікового періоду.

У тому випадку, якщо на роботу приймається якийсь новий співробітник, і при цьому виконання його обов’язків здійснюється у відповідності з правилами підсумованого обліку, він також повинен бути поінформований про цих правилах, та повинен поставити підпис в конкретному документі про те, що він дійсно був ознайомлений. Якщо ж цей режим вводиться не для всієї компанії, а тільки для певної категорії працівників або навіть під різні види робіт, то в такому випадку режим роботи для цих співробітників стає індивідуальним, і при цьому обов’язковою умовою укладеного трудового договору. Найбільш поширена формулювання в даному випадку є наступною:

• для працівника визначається нормальний графік робочого часу, виходячи з 50 годин щотижня з підсумованим обліком.

Рішення про те, що на підсумований облік перекладається певна частина працівників, передбачає також зміну певних умов укладеного договору.

Графіки

Головна особливість такого режиму полягає в тому, що розрахунок робочого часу від поденного або тижневого передбачає певні відхилення тривалості роботи від спочатку встановленої нормативами для цієї категорії працівників. При цьому в межах конкретного періоду загальна тривалість не повинна перевищувати нормальну кількість робочих годин, встановлених для цього періоду.

У зв’язку з цим виконання стандартної норми праці, тобто відпрацювання нормативу часу, забезпечується не впродовж тижня, а протягом більш тривалого періоду. В обов’язки роботодавця входить організація роботи так, що працівник, щодо якого тепер використовується інший розрахунок робочого часу за підсумованим обліком, в кінцевому підсумку повністю відпрацював власну норму протягом облікового періоду. Саме для цього і розробляється індивідуальний графік змінності/роботи на конкретний період, та в обліку спочатку встановлюється час початку і закінчення робочого дня, час відпочинку між змінами, а також їх тривалість.

При цьому треба правильно розуміти, що загальна тривалість роботи за таким графіком не може перевищувати норму робочого часу, яка визначається для цього облікового періоду. При цьому також не допускається недоробка до зазначеної норми.

Крім усього іншого, в процесі складання графіка змінності не варто забувати про те, що забороняється ведення роботи протягом двох змін підряд, причому графік змінності повинен затверджуватися керівником компанії або особою, яке було ним уповноважена, враховуючи думку певного профспілкового органу компанії (при наявності такого), і потім вже доводиться до відомості робітничих, що повинно бути зроблене не пізніше ніж за місяць до того, як вступить в силу.

Норма

Якщо використовується підсумований облік робочого часу працівника, то в такому випадку для певного встановленого періоду повинна розподілятися норма часу, встановлена кожному співробітнику. При цьому в різні місяці або тижні працівник може виконати різну кількість годин (в один день понаднормові, в іншій – неповний робочий час).

Введення тривалого облікового періоду є доцільним з тієї причини, що в даному випадку зводяться до мінімуму понаднормові години і, приміром, згладжується сезонна перевантаження співробітників. При цьому, якщо у компанії відсутній графік змінності або ж певні співробітники працюють протягом двох або навіть більшої кількості змін підряд, всі ці дії з боку інспекції праці будуть кваліфікуватися як адміністративних правопорушень, і відповідальність за вчинення цього вже передбачається відповідним кодексом.

Як визначити обліковий період?

Приміром, у відповідності з діючими ПВТР (правила внутрішнього трудового розпорядку) нормальний робочий день являє собою:

• пн-пт: 08:00 – 16:00;
• сб: 08:00 – 14:00;
• вс: вихідний.

Іншими словами, загальна тривалість робочого тижня становить 40 годин.

У зв’язку з тим, що норма тривалості роботи визначається у відповідності з п’ятиденним робочим тижнем, працівники, що виконують свої обов’язки за описаним режиму, фактично відпрацьовують на місяць:

• у липні – 172 години;
• у серпні – 181 годину;
• у вересні – 174 години;
• у жовтні – 172 години;
• і т. д.

Зразок обліку робочого часу ви можете побачити вище.

Що потрібно знати?

В першу чергу слід розібратися з тим, чи зобов’язані ми в такому випадку вести підсумований облік для співробітників з цим режимом роботи у тому випадку, якщо зазначена тривалість робочого тижня буде дотримуватися, або ж все-таки потрібно ввести потижневий облік. Якщо це допустимо, то в такому випадку потрібно розібратися з тим, яким чином потрібно зрозуміти, як повинен здаватися табель за цим співробітникам, щоб їм була нормально проведена оплата робочого часу, так як в місяць годинник може перевищувати норму або бути менше її.

Якщо ж все-таки необхідно вводити підсумований облік, і при цьому в якості облікового періоду розглядати рік, то в такому разі протягом одного року буде приблизно 16 понаднормових годин. За рахунок цього роботодавцем буде дотримуватися нормальна тривалість роботи протягом тижня, і при цьому по закінченні року він повинен буде сплатити своїм працівникам понаднормові години. У такому випадку багато хто задається питанням про те, а чи є можливість протягом року трохи відкоригувати робочий час так, щоб у кінцевому підсумку встановлена норма часу не була порушена, і тому не потрібно було б оплачувати додатково понаднормові години, і чи не порушуються у цій ситуації ПВТР.

У загальному випадку використання підсумованого обліку не являє собою безпосередній обов’язок роботодавця. Але при цьому треба правильно розуміти, що певними нормативними правовими актами передбачається запровадження цього режиму в обов’язковому порядку для тієї категорії працівників, які, наприклад, працюють вахтовим методом, а також для водіїв транспортних засобів і членів екіпажів різних судів.

Якщо компанія не має зобов’язання використовувати підсумований облік, грунтуючись на спеціальних нормативних актах, то в такому разі встановлюється можливість запровадження цього режиму в тому випадку, якщо умови виробництва в цілому не дають можливості сформувати для працівників визначений графік.

Важливі особливості

Якщо співробітник не виконує покладені йому витрати робочого часу, то в такому випадку основна зарплата співробітника, а саме його винагороду за працю, повинна розраховуватися пропорційно до того часу, що він фактично відпрацював.

Особливість підсумованого обліку в даному випадку полягає в тому, що на відміну від тижневого або ж поденного обліку робочого часу передбачає певні відхилення від того, що спочатку встановлюється для цієї категорії робітників. При цьому, якщо присутня якась переробка в певні дні чи тижні, її можна компенсувати недоробкою на інших протягом тижнів або днів таким чином, щоб у кінцевому підсумку у рамках певного облікового періоду загальна тривалість не була більше нормального числа робочих годин. У зв’язку з цим нормоване кількість годин відпрацьовується не протягом тижня, а протягом більш тривалого терміну.

При цьому варто зазначити, що на даний момент діє певний Порядок обчислення норми робочого часу, згідно з яким встановлюється тривалість годин, які повинні відпрацьовувати різні категорії співробітників протягом тижня, місяця або іншого часового проміжку. Саме тому кількість відпрацьованих годин має відповідати тій нормі, яка встановлюється цим Порядком. В даному випадку можна будь-якими способами варіювати тривалість роботи протягом всього облікового періоду, але найголовніше – це збалансувати її в загальних рамках.

Єдиний порядок визначення норми того, як встановлюються години робочого часу, урівнює становище працівників, що мають нормальний режим роботи, з тими, хто працює за підсумованим звіту робочого часу, і в кінцевому підсумку забезпечує повне рівність прав працівників.

Відпрацювання сумарної кількості робочих днів повинна бути забезпечена роботодавцем протягом певного облікового періоду. Якщо цим працівником не виконуються норми праці саме з вини роботодавця, і в році робочого часу у нього виявилося менше, то в такому випадку він повинен заплатити йому зарплату за фактично відпрацьоване час або ж виконані роботи, але при цьому виплата повинна бути не нижче середньої заробітної плати працівника, яка розраховується на даний період часу.

Основні поняття

Нормальна тривалість робочого часу згідно з чинною практикою складає 40 годин в тиждень. При цьому, якщо за умовами виробництва в компанії не може дотримуватися щоденна або щотижнева тривалість, встановлена для певної категорії працівників, передбачається можливість введення такої норми, як підсумований облік робочого часу.

Його використання на практиці в переважній більшості випадків викликає досить велику кількість питань. Спочатку потрібно правильно зрозуміти, як встановити порядок визначення та оплати понаднормових годин, а також як правильно їх документально оформити. Крім цього, підсумований облік робочого часу викликає досить велику кількість суперечок в плані нормативних актів роботодавців, які досить часто вписують такі положення, які суперечать чинному законодавству. Саме з цієї причини потрібно правильно розуміти основні положення і тонкощі оформлення цього режиму.

Введення такого обліку

Досить часто відбуваються такі ситуації, коли компанія приймає на роботу певного працівника, і внаслідок цього роботодавець приймає рішення про те, щоб запровадити підсумований облік робочого часу. В даному випадку потрібно використовувати в якості основи статті 7274 ТК РФ про внесення різних змін в склад трудового договору.

У даному випадку одним з найбільш важливих умов є те, що трудовий договір зміни повинні вноситися з попереднім повідомленням про це працівників не більш ніж за два місяці до набуття цих корекцій в силу. При цьому роботодавці далеко не завжди віддають собі звіт в тому, до чого може призвести недотримання встановлених норм. Саме з цієї причини варто розглянути декілька прикладів рішення судів з таких питань для того, щоб роботодавці були застережені від порушення діючих законів.

Приклад

Відомо, що жінка працювала на певній підстанції медичної допомоги в МУЗ. Відповідно до спочатку складеним трудовим договором обумовлювався скорочений режим роботи, тобто нормований робочий день у відповідності з певним графіком змінності, а також складові робочого часу. При цьому відповідно до ПВТР цієї установи для всіх співробітників, які працюють з наданням різної медичної допомоги, використовується помісячний облік робочих годин, грунтуючись на 68 годинний тривалості роботи протягом дня, а також п’ятиденного робочого тижня.

У відповідності з наступним наказом головного лікаря цього закладу затверджується норматив робочого часу на наступний рік, і при цьому передбачається скорочена тривалість робочого дня, надаючи вихідні дні за змінним графіком. Точно так само вносяться зміни в інші правила договору, внаслідок чого в якості облікового періоду вже вважається рік, а не місяць.

Так як жінка не була своєчасно поінформована про це в письмовій формі, суд приходить в кінцевому підсумку до обгрунтованого висновку про те, що в її користь стягується заборгованість по оплаті за всі понаднормові години, які вона працювала протягом цього року. Крім цього, у відповідності з чинним законодавством на користь позивачки також робиться стягнення компенсації за те, що роботодавцем затримувалася виплата заробітної плати.

У певних ситуаціях суми, які стягуються з роботодавця, є досить невеликими, і за великим рахунком шкода витрати часу, але бувають і такі ситуації, при яких співробітникам присуджуються досить значні суми, які дійсно можна було б виключити, якби роботодавець діяв у відповідності з законами і правилами.

Як вести облік?

Коли записується табель робочого часу, у багатьох людей нерідко виникають різні спори з приводу того, яким чином потрібно правильно підраховувати відпрацьовані години. Адже далеко не завжди співробітники компанії розбираються в особливостях підсумованого обліку, внаслідок чого не будуть відстоювати свої права в судовому порядку. Якщо роботодавець дотримується чинне законодавство в повній мірі, то в такому випадку рішення будь-якого суду в кінцевому підсумку визнається в його користь, і саме тому краще всього заздалегідь розібратися в цих тонкощах, і потім вже до них не повертатися.

Оплата недоробки

Бувають і такі ситуації, коли починають виникати питання про забезпечення доплати в тому випадку, коли протягом облікового періоду працівник так і не відпрацював необхідну кількість годин. Якщо вони не були відпрацьовані виключно з вини самого працівника, то в такому випадку ніяких суперечок не викликає, але інакше ситуація складається у тому випадку, якщо така відпрацювання повинна здійснюватися з вини роботодавця.

Що потрібно пам’ятати?

• Якщо ви хочете скласти підсумований табель робочого часу, вам потрібно ґрунтуватися виключно нормами глави 12 ТК РФ. При грамотному їх дотриманні істотно знижується ризик того, що дії роботодавця хтось зможе і навіть захоче оскаржувати в судовому порядку.
• В процесі підрахунку норм робочого часу для певного співробітника повинні виключатися періоди, коли працівника не було на робочому місці, але при цьому за ним зберігалося його робоче місце. До переліку такого часу можна віднести час відпусток, лікарняних і ще безліч інших ситуацій. Вже ґрунтуючись на цих цифрах, має визначатися загальна кількість надурочних годин.
• Для того, щоб оплачувати недопрацьовані години, спочатку потрібно розібратися, з якої причини людина відпрацювала неповний робочий час. Якщо дана ситуація сталася з вини працівника, то в такому випадку невідпрацьовані години не повинні оплачуватися, але якщо виною є сам роботодавець, то в такому випадку до норми невідпрацьовані години повинні бути повністю оплачені в розмірі 2/3 від встановленої заробітної плати (випадки простою), а також у розмірі не нижче заробітної плати, якщо згодом роботодавець так і не надав своїм співробітникам можливість відпрацювати цей час.
• Годинник, що співробітник працює понад норми, потрібно оплачувати згідно з правилами статті 152 ТК РФ. Підрахунок понаднормових годин здійснюється по закінченні облікового періоду, і при цьому вони безпосередньо залежать від тієї норми, яка повинна відпрацьовуватися співробітником протягом цього періоду. При цьому варто відзначити, що перші дві години повинні бути оплачені в розмірі 1.5 від норми, а решта – в подвійному.
• Дещо інакше проводиться підрахунок понаднормової роботи працівників залізничного транспорту. Тривалість годин, які були відпрацьовані надурочно, і при цьому повинні бути оплачені у полуторному розмірі, повинна визначатися шляхом множення двох годин на повну кількість днів, які є робочими за певний звітний період в цілому. Після цього з кількості надурочних робіт протягом облікового періоду повністю вираховуються годинник, які повинні оплачуватися в розмірі півтора стандартної оплати. Отримана різниця і буде представляти собою ті понаднормові годинник, які будуть оплачені в два рази більше від стандартної зарплати. Але насправді такий спосіб ведення розрахунків викликає масу суперечок, тому з боку законодавців краще отримати додаткові роз’яснення.

Враховуючи всі ці поняття, ви зможете визначити потрібну тривалість роботи, а також зможете грамотно здійснювати менеджмент роботи своїх співробітників, щоб в кінцевому підсумку уникнути будь-яких порушень чинного законодавства та, відповідно, різних судових розглядів.

Грамотні фахівці завжди розуміють, як правильно використовувати такий режим роботи і які він надає переваги роботодавця, і тому активно користуються їм у разі необхідності.