Незаконне звільнення з роботи: що робити, термін відновлення, позов

Згідно з міжнародним законодавством, а також конституцією держави, кожна людина має право на працю та її оплату, яке є невід’ємним. Практично все населення країни використовує таку можливість, заробляючи для себе і своєї сім’ї кошти для проживання та отримання інших благ. Однак у процесі ведення трудової діяльності нерідко виникають порушення прав працівників з боку роботодавця. Одне з них – незаконне звільнення з роботи. Що в такому випадку може зробити особа, на невід’ємне право якого було скоєно посягання? Яке незаконне звільнення з роботи за ТК РФ може бути оскаржено в користь працівника і якими органами? Про це далі.

Звільнення: загальне поняття

Процес звільнення з роботи, являє собою дії щодо розірвання укладеного раніше трудового договору між роботодавцем і працівником. Законодавством передбачаються причини, за якими може бути звільнений співробітник. Найпоширеніша серед них – наявність власного бажання з боку роботодавця або самого співробітника. Крім цього існує ряд інших причин, за яким працівник може бути звільнений – всі вони докладно прописані у статтях Трудового кодексу. В даному нормативному акті для кожної причини звільнення відведена конкретна стаття, в якій прописана процедура розірвання трудових відносин. У тому випадку, якщо працівник був звільнений без наявності на те причин або з боку роботодавця були порушені будь-які умови, дана процедура вважається незаконною і підлягає оскарженню за бажанням працівника.

Причини звільнення

Процедура звільнення може бути проведена по будь-якому з декількох обставин, наданих у тексті статті 77 ТК РФ. Незаконним звільненням з роботи буде визнано таке, коли роботодавець вказав будь-яку іншу причину, не надану законодавцем у цій статті, або порушив строки і порядок виконання запропонованої процедури.

У законодавстві наведено цілий перелік причин для звільнення, серед яких на практиці досить часто застосовуються формулювання «за власним бажанням» (працівника або роботодавця), а також «за домовленістю сторін». Причиною для розірвання трудового договору також вважається відмова працівника переїхати на постійне місце проживання в інший населений пункт у зв’язку з переміщенням фактичного робочого місця.

Нерідко звільнення працівника не стає причиною для закінчення його трудової діяльності на підприємстві – це може бути лише етапом в його просуванні по кар’єрних сходах, так як для того щоб прийняти працівника на більш високу посаду, його насамперед необхідно звільнити зі старою. У даному випадку розірвання трудового договору вважається простою формальністю.

Закінчення трудового договору також є причиною для його розірвання. В даному випадку сторони можуть прийти до спільної згоди про його повне припинення чи продовження на певний термін.

Приклади незаконного звільнення

За яким ситуацій постраждала сторона має право подавати до суду позов про незаконне звільнення з роботи? За всім, які не передбачені статтями трудового законодавства.

Прикладом такої може стати звільнення без правильного оформлення дисциплінарних проступків, на підставі вчинення яких було розірвано трудовий договір. Так, наприклад, незаконним звільнення з роботи за прогул буде вважатися тоді, коли факт порушення дисципліни був не оформлений або позначений неналежним чином.

У разі якщо керівник відмовляється виплачувати співробітникові заборгованість по заробітній платі, таке звільнення також буде визнано незаконним. Перед тим як розірвати договір з трудящим, будь-який роботодавець зобов’язаний здійснити погашення заборгованості з оплати праці у повному розмірі, причому незалежно від виниклих прийменників.

У тому випадку, якщо співробітник був звільнений з підприємства під формулюванням скорочення штату або чисельності працівників, а за фактом дана діяльність не ведеться, то таке звільнення з роботи – незаконне. Таким воно також буде визнано у разі, якщо проводиться ліквідація організації, але співробітники були належним чином повідомлені про майбутню подію.

Однією з умов для звільнення працівника є його невідповідність займаній посаді. Якщо в трудовій книжці позначена саме таке формулювання, проте атестація з участю спеціальної комісії не було проведено (про це має бути складений протокол), то в такому разі звільнення з роботи незаконно. Аналогічна ситуація може скластися з формулюванням про невідповідність посаді у зв’язку з медичними показниками: якщо немає довідки про проведення медичного огляду, то можна сміливо подавати заяву в суд – звільнення вироблено незаконно.

Кого не можна звільнити

У законодавстві передбачений повний список осіб, звільнення яких можливе лише у випадку повної ліквідації установи або підприємства. В інших ситуаціях їх звільнення вважається протизаконним, і працівники мають повне право звернутися до суду за захистом.

До такої категорії належать одинокі матері, які мають на своєму забезпечення дітей, які не досягли 14-річного віку. Якщо така дитина є інвалідом, то вікове обмеження збільшується до 18 років. Дане правило також стосується осіб, які мають дитину у віці до 3 років, причому в такому випадку не має значення стать працівника – це правило поширюється як на чоловіків, так і жінок.

В законодавстві зазначається, що неприпустимо звільнення вагітних жінок, а також неповнолітніх трудящих.

Незаконне звільнення з роботи: що робити?

Після того як особа, чиї права були порушені, розуміє факт незаконності його звільнення з роботи, він має право вступити на захист своїх прав. Для цього працівник може звернутися в судові органи з позовом про поновлення на роботі при незаконному звільненні з ТК. В ході судового розгляду за умови доведення провини з боку роботодавця, незаконно звільненого працівника зобов’язані поновити на посаді і виплатити йому компенсацію в обумовленому розмірі.

Слід зазначити, що в сьогоднішніх реаліях суд є єдиним справедливим органом, в якому можна провести оскарження такого рішення керівника підприємства і покарати його відповідним чином.

Підготовка до звернення в суд

Перед тим як звернутися в судові органи з заявою про поновлення на роботі після незаконного звільнення, працівник повинен добре підготуватися до майбутнього процесу. В першу чергу слід звернути свою увагу на доказову базу, на підставі якої буде проводитися слухання і прийматися рішення суддею.

В першу чергу слід звернути увагу на наявність другого примірника трудового договору, який завчасно можна вимагати у роботодавця ще до початку судового розгляду. Краще всього після прийому на роботу забрати другий примірник собі відразу. У тексті договору має бути зазначено розмір середньої заробітної плати. У тому випадку, якщо в тексті немає, можна запитати в бухгалтерії довідку про своїх місячних доходи – дана інформація в суді буде необхідна для того, щоб розрахувати розмір компенсації за незаконне звільнення з роботи.

У процесі прийому на роботу і звільнення в трудовій книжці обов’язково робляться відповідні записи. Будь-який працівник зобов’язаний стежити за тим, щоб вони були оформлені відповідним чином – з правдивими даними, в іншому випадку захищати свої права в судовому порядку буде досить проблематично.

Законодавець також передбачає можливість звернення до суду осіб, які працювали не за трудовим договором, так як факт початку виконання обумовлених зобов’язань вважається укладенням контракту. Однак у даній ситуації роботодавець може заперечувати те, що даний працівник перебував на роботі і займався виконанням своїх обов’язків, якщо це не підтверджується документально.

Що можна вимагати від роботодавця

В разі незаконного звільнення працівника з роботи він має право подати в суд позов з певними вимогами. Якими вони можуть бути?

В першу чергу працівник має право вимагати його відновлення на посаді з колишнім місячним окладом. Крім цього, будь-який співробітник, чиї права були порушені, має можливість вимагати заборгованість по заробітній платі або відшкодувати моральну шкоду. При необхідності звільнена особа має право зажадати зміну даних, що внесені в трудову книжку – це особливо актуально для подальшого вигідного безперешкодного працевлаштування.

Нерідко трапляються такі ситуації, коли крім вимоги про поновлення на роботі звільнені співробітники заявляють про необхідність виплати їм грошових коштів за час вимушеного прогулу. Сума такої компенсації при відновленні на роботі при незаконному звільненні з ТК) визначається на підставі місячних окладів, які повинні бути відображені в тексті трудового договору.

Документи, необхідні для подачі в суд

Перед зверненням до судових органів звільнений працівник обов’язково повинен зібрати всі документи, які можуть допомогти йому домогтися захисту своїх чиї трудових прав.

В загальному пакеті він повинен подати позовну заяву, в якому обов’язково відображаються всі умови і вимоги. Крім цього, до суду потрібно надати підтвердження факту сплати судового збору, а також ксерокопії документів, що засвідчують особу.

У пакеті доказів необхідно надати всі документи, які підтверджують незаконність звільнення з роботи. Юристи рекомендують додавати копію трудового договору, довідки, в яких відображені розміри місячних окладів, а також ксерокопії сторінок трудової книжки, на яких відображені всі процеси діяльності на підприємстві. Крім усього перерахованого вище, потрібно зібрати міцну доказову базу, в якій будуть відображені неправомірні дії роботодавця.

Терміни подачі заяв

Що стосується строків подання позовної заяви про захист своїх прав в судовому порядку, то на це законодавець відводить працівникові місяць з того моменту, коли він ознайомився з наказом про звільнення. Однак цей період можна продовжити в тому випадку, якщо своєчасному зверненню перешкодила хвороба, тривалий процес вивчення обставин факту, а також при наявності інших вагомих обставин, які такими ж визнає суд. Слід також пам’ятати і про те, що будь-який такий факт має бути підтверджений документально.

Якщо говорити про терміни відновлення на роботі при незаконному звільненні, то при наявності виконавчого листа дане рішення суду проводиться негайно. У тому випадку, якщо роботодавець відмовляється вчинити визначені дії, на нього накладається штраф. За умови дворазового ухилення від обов’язку виконавець зобов’язаний клопотати перед судом про кримінальну відповідальність винної особи. Коли всі вимоги, зазначені у виконавчому листі, будуть виконані роботодавцем, про даний факт складається акт і передається в службу виконання судових рішень. Тільки при його наявності провадження справи вважається закритим.

Законодавець також зазначає, що процедура відновлення працівника на його колишню посаду зазначається не тим числом, коли було прийнято рішення, а тим, коли працівник був звільнений на незаконних підставах.

Які відомості треба зазначати в позові

В тексті позовної заяви повинні бути вказані певні відомості, які безпосередньо стосуються поставленого питання. Зокрема, позивач повинен вказати, у чому полягає неправомірність незаконного звільнення з роботи та статтю ТК, на підставі якої здійснюється обіг. Крім цього, в позовній заяві обов’язково потрібно вказати відомості про відповідача і свої дані.

У тексті позову обов’язково слід позначити свої вимоги, які пред’являються до керівника підприємства або організації – перелік можливих представлений вище.

Якщо поновлення на роботі при незаконному звільненні на попередньому підприємстві представляється неможливим через його реорганізацію, всі вимоги позивач має право пред’являти до його правонаступнику, якщо такий є. В такому випадку необхідно вказати в тексті заяви відомості про те самому правонаступнику і вказати підстави пред’явлення позову.

Хто не має права оскаржувати звільнення

Законодавство передбачає ряд посад, звільнення з яких не може бути оскаржене в судовому порядку. Цей виняток стосується працівників органів прокуратури, а також тих осіб, які займають посади на виборних посадах. У разі якщо відставка була незаконною, оскаржити даний факт можна у вищому відомстві, наприклад, в Генпрокуратурі РФ.

Практика судових рішень

Як показує судова практика, майже всі заяви позивачів про незаконне звільнення їх з місця роботи суд залишає задоволеними. Однак працівники судової системи відзначають і те, що питання про законність звільнення трудящого піднімаються відносно нечасто. На думку багатьох суддів, дана обставина пов’язано з відсутністю у населення уявлення про їх трудових правах. У зв’язку з цим багато працівників у галузі юриспруденції рекомендують підвищити рівень правової освіченості серед населення Росії.

Одним з основних вимог звільненого співробітника, представлених у позові, є відновлення його на посаді з виплатою компенсації за весь час вимушеного прогулу (не більше ніж за один рік). Як зазначається в законодавстві, вона обчислюється виходячи з окладів працівника за останні два трудових місяця. Нерідко трапляється так, що після приведення у виконання пред’явлених вимог працівник звільняється за власним бажанням з дотриманням усієї необхідної процедури.