Неповний робочий день з ініціативи працівника: режим, порядок оформлення

Введення неповного робочого часу за бажанням працівника

У деяких випадках встановлення неповного робочого часу за ініціативи працівника проводиться обов’язково, незалежно від бажання чи можливостей роботодавця. Це стосується таких категорій працівників:

• жінки в положенні;
• опікуни неповнолітніх;
• матері, які мають малолітньої дитини або дитини-інваліда;
• прийомні батьки;
• жінки, які, згідно з медичним висновком, змушені піклуватися про хворого члена сім’ї;
• інваліди;
• батьки, які самостійно виховують дітей;
• жінки, які перебувають у декретній відпустці (доступно не тільки для матері, але і батька, а також для інших родичів).

Також обов’язковим є введення неповного чотиригодинного робочого дня для тих працівників, які поєднують дві посади на державному підприємстві.

Для всіх інших груп співробітників діє інша система. Вони повинні додатково домовлятися з роботодавцем. Якщо вони знаходять компроміс і можуть домовитися про оновленому режимі роботи, то зміни вводяться настільки швидко, наскільки це можливо.

Необхідно врахувати, що керівник підприємства зовсім не зобов’язаний реагувати на всі прохання тих співробітників про переведення на режим неповного робочого часу, які не належать до зазначених вище категорій працівників, які визначені законодавством.

Яким чином здійснюється дана процедура? Для цього працівник, який бажає змінити свій режим роботи, повинен подати заяву, а роботодавець – видати відповідний наказ про переведення на неповний робочий час.