Матеріальна відповідальність працівників і роботодавця. Види матеріальної відповідальності працівника

Величина компенсації

Розмір шкоди, завданої майну підприємства, встановлюється у відповідності з фактичними втратами. Вони обчислюються за ринковою вартістю, що діє в даній місцевості на момент події. При цьому величина збитку не може бути менше ціни втрачених цінностей за даними бухгалтерської звітності. При розрахунках враховується рівень зносу майна. У частині 2 ст. 246 ТК законодавством може встановлюватися спеціальний порядок визначення розміру шкоди, завданої керівнику підприємства внаслідок розкрадання, умисного псування, втрати або нестачі окремих типів цінностей.

До них, зокрема, відносять дорогоцінні метали, дорогоцінні камені та ін. Дане положення поширюється на ситуації, коли фактична шкода перевищує номінальний розмір. У ФЗ №3 передбачається матеріальна відповідальність працівників, в 100 разів перевищує дійсну шкоду, заподіяну підприємству.

Обмежений стягнення

Матеріальна відповідальність працівників за шкоду може встановлюватися в розмірі, що не перевищує:

  • Середньомісячного заробітку.
  • Трьох окладів за місяць.
  • При відсутності підстав для стягнення підвищеної суми всі службовці відшкодовують шкоду в розмірі середньомісячної оплати праці. Встановлено підстави, за якими така відповідальність настає для керівників підприємств:

  • Заподіяння шкоди зайвими виплатами. Під такими виплатами слід розуміти суми штрафів, зарплати, нарахованої звільненому службовця внаслідок затримки надання йому трудової книжки з вини наймача, а також оплати зайвих відпускних днів без винятку прогулів.
  • Нанесення шкоди у зв’язку з неправильною організацією обліку і зберігання майна, грошових коштів.
  • Заподіяння шкоди внаслідок невжиття належних заходів щодо запобігання простою, випуску неякісних виробів, розкрадання, зіпсуття або знищення цінностей.