Адаптація на робочому місці: види, способи, періоди

Для багатьох перші дні, тижні на новій роботі – це сильний стрес. Новий колектив, інші вимоги, інші ділові відносини, тонни невідомої інформації. При цьому потрібно намагатися не допускати дурних помилок і показати себе з кращого боку. До такого мозкового штурму доцільно готується заздалегідь. Тому розглянемо поняття “адаптація на робочому місці” з декількох ракурсів.

Що таке адаптація

Адаптацією на новому робочому місці називається період ознайомлення співробітника з невідомої досі діяльністю, організацією, колективом, регуляція своєї поведінки відповідно до незвичних вимог.

За статистикою, більшість знову прийнятих співробітників залишають місце роботи саме в цей час. Причини: труднощі процесу адаптації, невідповідність реальної обстановки своїм очікуванням.

Щоб адаптація нового співробітника пройшла успішно і безболісно, вона повинна бути двостороннім процесом. Кадровий відділ, керівництво, колеги повинні всіляко сприяти “вливання” новачка в їх організацію, колектив. В залежності від наданої підтримки, допомоги, адаптація на робочому місці може відбуватися різними шляхами:

  • Збереження індивідуалізму – новий працівник не заперечує головні цінності компанії, але ігнорує другорядні (наприклад, корпоративні традиції, свята), намагається триматися дещо відокремлено.
  • Мімікрія – співробітник, навпаки, підтримує другорядні цінності, а головні заперечує, приховуючи це від колективу. Такі новачки часто йдуть з нового місця роботи.
  • Заперечення – співробітник не приховує своєї неприязні до існуючих в компанії розпорядкам. Їх він і назве приводом свого якнайшвидшого звільнення.
  • Конформізм – працівник щиро приймає нові правила, цінності, обов’язки, благополучно стає “гвинтиком системи”.
  • Ступені адаптації

    Розберемося, які етапи адаптації на новому робочому місці проходить співробітник:

  • Зовнішня переорієнтація. На ній людині важко прийняти нові цінності і розпорядки, він болісно сприймає те, до чого не звик, з чим не згоден. Однак при цьому прагне приховати ці негативні емоції.
  • Поступове взаємне визнання працівника колективом і навпаки.
  • Сприйняття цінностей команди без включення їх у свою систему цінностей.
  • Поступове прийняття нових прав і обов’язків, корпоративної культури, а також перестроювання своєї особистості, поведінки під нові умови.
  • Гармонійне злиття особистості з колективом.
  • Збій на якій з цих стадій часто стає приводом до звільнення за власним бажанням.

    Частині адаптації

    Адаптація на робочому місці ділиться на дві частини: первинна і вторинна. Перша – це поява в колективі нового працівника. Її цілі:

    • швидке вливання новачка в роботу;
    • перерозподіл робочих обов’язків;
    • повне заміщення померлого працівника;
    • соціалізація в колективі;
    • професійна орієнтація.

    Вторинна адаптація на робочому місці наздоганяє співробітника при підвищенні, перенавчанні, переведення в інший відділ, цех і т. д. Цілі цього періоду:

    • стабілізація колективного клімату;
    • досягнення повної відповідності вимогам до нової посади;
    • адаптація до нового статусу;
    • зміну своєї ролі в колективі.

    Прийоми адаптується людини

    Кажучи про способи адаптації на робочому місці, не можна не згадати несвідомі прийоми, які психологи виявляють у людини, який звикає до нового колективу:

  • “Зустрічають по одягу”. Перше, на що звертає увагу новачок, – це зовнішність, одяг, поведінку майбутніх колег. Така поверхнева оцінка на початковому етапі допомагає вибудувати уявлення про особистість і ділових якостях кожного члена нового колективу.
  • Стратифікація. Новий співробітник поділяє колег на міні-групи: кар’єристи, помічники, неформальні лідери, диваки, гумористи, перші леді, ізгої і т. д. Він починає оцінювати їх добробут, вміння тримати себе в колективі, вибудовувати відносини з начальством, ступінь прихильності до себе. На основі цього новий член починає вибудовувати з кожним відповідну комунікацію.
  • Групова ідентифікація. На цій стадії працівник вибирає для себе одну з визначених ним стратегій і починає вибудовувати свою поведінку відповідно до свого статусу. Належність до певної групки створює відчуття захищеності, людина починає потроху відчувати себе в новому колективі своїм.
  • Міжгрупова дискримінація. Співробітник звеличує “свою” групу над іншими, поблажливо ставиться до інших, завжди знаходить плюси свого вибору.
  • Види адаптації на робочому місці

    Весь процес адаптації поділяється на чотири групи:

    • психофізіологічний;
    • професійний (ознайомлення з професією);
    • соціально-психологічний (знайомство з колективом);
    • організаційний (ознайомлення з самою компанією).

    Більш детальний їх розбір:

  • Організаційна адаптація. Успішна діяльність на новому робочому місці можлива лише тоді, коли людина досконало знає все про свою компанію: історію, завдання, цілі, перспективи розвитку, її досягнення і неприємні моменти історії. Важливо мати уявлення про її структуру, управлінців, відповіді на життєві питання: “Де знаходиться відділ кадрів, їдальня, службова парковка?”, “Де отримати табуляграмму?”, “До кого звернутися з питаннями трудової діяльності?” і т. д. Обов’язок роботодавця – донести до новачка всю цю інформацію в стислому і структурованому вигляді, а останнього – постаратися це в короткий термін “переварити”.
  • Соціально-психологічна адаптація персоналу на робочому місці. Щільне знайомство з колективом, норм корпоративної культури, встановлення міжособистісної і ділової комунікації, вливання в неформальні групи. Новачок не тільки знайомиться з новими нормами поведінки, він має почати слідувати їм, в той час як колектив відноситься до нього насторожено, оцінює його, складає думку. Тому для більшості ця адаптація є найважчою.
  • Професійна адаптація на робочому місці. Заповнення прогалин у знаннях, перенавчання, знайомство з новими стандартами роботи, її специфікою. Для полегшення цього виду звикання у багатьох організаціях практикуються ротації, наставництво, інструктажі, “учнівський” період.
  • Психофізична адаптація співробітників на робочому місці. Це перестроювання свого організму, звичок до нового режиму праці і відпочинку – змінний робочий графік, відрядження, ненормований робочий день, “домашній офіс”. Сюди ж відноситься пристосування до нового робочого місця, кімнатах відпочинку та гігієни, до незвичного маршрутом на роботу.
  • Тривалість адаптаційного періоду

    Період адаптації на робочому місці не має якихось чітко визначених меж: хтось примудряється гармонійно влитися в колектив за пару тижнів, комусь потрібні кілька місяців або навіть пара років. Оптимальним періодом при цьому вважаються три місяці – тривалість випробувального терміну.

    Про закінчення періоду адаптації говорять наступні характеристики працівника:

    • справляється з усіма поставленими перед ним робочими завданнями, в т. ч. і нестандартними;
    • несе за свої дії відповідальність;
    • добре знає структуру компанії, орієнтується в середовищі управлінців і колег, перебуває з ними у неконфліктних відносинах;
    • успішно оволодів необхідними для роботи видами техніки, обладнання, комп’ютерних програм тощо;
    • знає систему покарань і заохочень компанії;
    • дотримується норм корпоративної культури;
    • входить в одну з неформальних груп колективу.

    Введення в посаду

    Як вже говорилося, адаптація працівника на новому робочому місці – це двосторонній процес. В успішній компанії, що розвивається новачкові не влаштують “курс молодого бійця”, а зроблять усе можливе для його плавного і безболісного входження в колектив, звикання до робочого місця. Зазвичай для цього складається програма введення в посаду. Вона варіюється в залежності від наступних умов:

    • особливостей праці новачка;
    • його статусу та рівня відповідальності;
    • колективу, куди він потрапить;
    • особистісних особливостей майбутнього працівника, виявлених на співбесіді.

    Беруть участь у програмі наступні особи:

    • безпосередні керівники;
    • колеги, які можуть стати безпосередніми наставниками;
    • працівники з інших відділів, з якими тісно пов’язана діяльність новачка;
    • кадровий відділ.

    Програма включає в себе три великих етапу.

    Перед приходом працівника

    Щоб адаптація на новому робочому місці пройшла швидко і успішно, перед першим робочим днем:

  • Перевіряється актуальність посадової інструкції.
  • Призначається неофіційний “патрон” новачка.
  • Готується його робоче місце.
  • Майбутній колектив сповіщається про поповнення в складі.
  • Формуються всі необхідні інформаційні файли, пропуску, розпорядчі документи.
  • Здійснюється дзвінок майбутнього співробітника – дізнатися про його готовність до виходу на роботу.
  • Перший робочий день

    У цей період програма пропонує колективу зробити наступне:

  • Розібрати з новачком його посадові обов’язки.
  • Докладно ознайомити його з внутрішнім трудовим розпорядком.
  • Розповісти про корпоративних традиціях, правилах, приватних моментах.
  • Ознайомити зі структурою організації.
  • Провести необхідні інструктажі: техніка безпеки, надання першої допомоги, пожежна безпека і т. д.
  • Представити список всіх можливих комунікацій, контакти, які йому можуть знадобитися.
  • Уявлення правил дрес-коду.
  • Знайомство новачка з безпосередніми керівниками, колегами.
  • Екскурсія за місцем праці: показати їдальні, туалети, місця відпочинку і т. д.
  • Решті адаптаційний період

    У цей час проводяться такі процедури, як:

  • Ознайомлення з правилами звітності.
  • Демонстрація вимог до праці, його результатами.
  • Знайомство з адміністративно-господарською системою організації.
  • Розробка індивідуальної системи перепідготовки нового співробітника.
  • Ознайомлення зі специфікою його роботи, нюансами, які йому необхідно знати.
  • Методи для успішної адаптації

    Щоб адаптація на робочому місці новачка пройшла в прискореному темпі, багато корпорації використовують наступні методи:

  • Неформальне супровід – приставлення до нового співробітнику наставника, “патрона”.
  • Проведення заходів на честь приходу нового працівника організується корпоратив, де у невимушеній атмосфері його знайомлять з нормами, правилами, етикетом в організації.
  • Корпоративний PR – розробляється універсальний довідник, що містить відповіді на всі питання новачків.
  • Командний тренінг – захід проводиться, якщо співробітнику не вдається влитися в колектив. На ньому висловлюються думки обох сторін, претензії; намагаються встановити діалог.
  • Інструктаж – працівник знайомиться з новими вимогою під чуйним керівництвом колег, які відповідають на всі його запитання.
  • Особистий кабінет, особиста пошта – на ці адреси новачкові приходять листи-інструкції, які допомагають йому поступово розібратися в навколишньому оточенні.
  • Сприяння адаптації

    Багато успішні корпорації сьогодні приділяють велику увагу адаптації нового співробітника у своєму колективі. Це відбувається в силу ряду причин:

    • чим коротше адаптаційний період, тим більше віддачі від праці працівника;
    • негативні відгуки колишніх працівників, які пішли з-за ряду складнощів в період адаптації, – серйозний удар по іміджу компанії;
    • наставництво допомагає підвищити творчий потенціал давно працюючих співробітників;
    • при звільненні працівника і пошуку йому заміни компанія знову витратить кошти на рекрутство, навчання;
    • детально розроблена і ефективна програма адаптації – плюс у боротьбі конкурентами;
    • дружнє ставлення нового колективу – одна з головних причин розкриття потенціалу новачка.

    Адаптація на новому робочому місці – найскладніший і найважливіший в трудовій діяльності. Працівникові на цьому етапі важливо швидко і успішно освоїтися в незнайомому колективі, на новому робочому місці, а компанії – всіляко цьому сприяти, а не перешкоджати.