Звільнення інваліда 2 групи: підстави, документи, виплати

У нашій країні права і можливості інвалідів охороняються численними законами, що допомагає уникнути дискримінації в суспільстві. Зокрема, це стосується аспектів трудового життя дорослого населення. Інваліди різних груп можуть працювати на звичайних і спеціалізованих підприємствах на загальних підставах, неприпустимо до них застосовувати більш суворі вимоги, чіплятися. Особливе питання кадрового справи – це коректний порядок звільнення інваліда 2 групи. Якщо на роботу на підприємство надійшов здоровий чоловік, який потім отримав інвалідність, багато роботодавці намагаються по можливості швидше «позбутися» від такого співробітника. Чи Правильно це? Чи можна звільнити інваліда? Чи можна звільнити того, хто став інвалідом, перебуваючи на підприємстві?

Практика і теорія

Працюючі інваліди 2 групи – це не рідкість в нашому суспільстві. Що має знати керівник компанії, щоб правильно вирішити питання?

На практиці багато підприємців бояться працювати з інвалідами. Відомо, що для таких людей за законом потрібно оформляти спеціальні робочі місця, надавати їм пільги, виплати, додаткові дні відпустки. Але що відбувається в реальності? Багато інваліди так потребують грошах (а прожити на державні виплати неможливо), що готові погодитися на будь-яку роботу, куди їх можуть взяти, не озираючись на умови і належні за законом преференції – лише б була хоч якась зарплата. І працюють такі фахівці часто краще, якісніше, ефективніше звичайного персоналу, так як зацікавлені в збереженні за ними посади. Та все ж рано чи пізно практично будь-який роботодавець стикається з необхідністю розрахувати вихідну допомогу при звільненні інваліда 2 групи, так як людина покидає своє місце.

Як це відбувається?

Варіантів є кілька. У ряді випадків відбувається звільнення інваліда 2 групи за ініціативою роботодавця, зазвичай обґрунтоване тим, що працівник порушує трудову дисципліну, не справляється з поставленими перед ним завданнями.

Не менш часто кадрове справу вирішує й інше питання. Доводиться документально коректно оформлювати звільнення інваліда 2 групи за власним бажанням. Тут безліч причин – люди переходять на більш вигідну або якісне місце роботи або вирішують повністю відмовитися від трудової практики, так як набирають достатній для отримання пенсії стаж. Нарешті, можливе звільнення інваліда 2 групи за станом здоров’я, коли медичний висновок містить вимоги, які неможливо виконати на поточному місці роботи.

Папірці – це важливо!

У будь-якому з перерахованих випадків категорично важливо оформляти звільнення інваліда 2 групи правильно. У разі якщо прийде трудова інспекція, вона гарантовано зацікавиться цим делікатним питанням і перевірить ще раз всі дії роботодавця щодо працівника з обмеженими можливостями. Щоб уберегти себе від штрафів та проблем, необхідно налагодити документообіг у відділі кадрів.

Треба сказати, працевлаштування інвалідів з самого початку – непросте завдання, тому багато підприємців намагаються взагалі не зв’язуватися з такими працівниками. І дарма, адже тим самим вони позбавляють себе можливості отримувати преференції, пільги від держави. Вигода буде тим більше, чим більше інвалідів працевлаштовано в компанії. В цілому пільги персоналу з обмеженими можливостями набагато менше, ніж переваги, які дає влада роботодавцю, що забезпечує цих людей робочими місцями.

Звільнення та інвалідність

Якщо в силу деяких причин було вирішено припинити трудові відносини з працівником (при цьому потрібно пам’ятати про квотування робочих місць для інвалідів), слід врахувати, що звільнення проводиться приблизно однаково для всіх груп (1, 2, 3). Головне, дотримуватися необхідний порядок процедури.

Найпростіший спосіб звільнення інваліда 2 групи – це дія, обґрунтоване медичним висновком. Тобто лікарі вказують, на яких посадах, з якими операціями людина працювати не може. Якщо нинішня посада підпадає під цей список, трудовий договір необхідно припинити. Про це свідчить стаття 83 ТК. Крім вимог ТК важливо враховувати і 181-й федеральний закон, присвячений прав осіб з обмеженими можливостями в РФ. Серед інших питань в ньому розкривається і працевлаштування інвалідів, його особливості.

Звільнити або не звільнити?

Доктора можуть постановити, що інваліду потрібно або створити спеціальні умови роботи, або звільнити його з поточної посади. Якщо медичний висновок містить перший висновок, просто так звільнення інваліда 2 групи – це протиправна дія. За законом роботодавець повинен забезпечити працівника відповідними умовами праці.

Багато хто переконаний, що це занадто дорого, тому готові піти на виплату штрафів, лише б звільнити інваліда. Але насправді вже кілька років діють державні соціальні програми допомоги, надають субсидії на оформлення місць для працівників у відповідності з індивідуальною реабілітаційною програмою. Правильний підхід до цього питання дозволяє вирішити проблеми з квотуванням робочих місць для інвалідів на підприємстві завжди буде виконуватися встановлена законом норма.

Працівник став інвалідом: не привід панікувати

Досить часто питання про звільнення інваліда 2 групи піднімається стосовно до людини, прийнятим на роботу на загальних підставах, але отримав інвалідність вже в період, коли він був працевлаштований на підприємстві. У такій ситуації не варто поспішати з рішенням позбутися від співробітника. За законом необхідно спершу розглянути можливість створення такого робочого місця, яке б дозволяло особі з обмеженими можливостями трудитися нарівні з іншими.

Якщо роботодавець вважає, що умовами забезпечення роботи інвалідів 2 групи на його підприємстві – дуже складна і дорога завдання, він може розглянути варіанти посад, на які переведе став інвалідом працівника. Нова посада повинна відповідати особливостям здоров’я людини. Втім, працівник має право не погодитися на переведення. Можлива і така ситуація, коли підходящої вакансії на підприємстві просто немає. Якщо виконуються ці умови, роботодавець має право ініціювати розірвання трудових відносин з людиною з обмеженими можливостями.

Скорочуємо персонал: умови для всіх

Нерідкі випадки, коли підприємець готовий дати роботу інвалідам 2 групи, але в силу складної економічної ситуації чи інших причин змушений провести скорочення персоналу на підприємстві. Під таке скорочення потрапляють штатні працівники незалежно від стану здоров’я. Тобто інвалідів можна звільняти за тими ж правилами, які поширюються на інших робочих.

Це важливо!

При цьому важливо пам’ятати, що скорочення неприпустимо застосовувати, якщо працівник – вагітна жінка або яка виховує дитину віком менше трьох років, а також мати-одиначка з дитиною, яка не досягла 14 років. Спеціальні умови поширюються на тих матерів, які виховують неповнолітніх дітей-інвалідів. Крім того, схема вибору працівників, які залишаються на підприємстві при проведенні програми скорочення штату, досить складна, примушує оцінювати робочих по ряду значущих критеріїв. Основними тут стають показники кваліфікації, працездатності, продуктивності, але не здоров’я.

Для інвалідів преференції при скороченні можливі тільки в одному випадку – коли саме ці співробітники виявилися найбільш висококваліфікованими і продуктивними. Тоді серед кращих відбір проводиться, в першу чергу, приділяючи увагу особам з обмеженими можливостями, а також тим, у кого є діти, хто придбав професійні хвороби. Є кілька інших категорій, які мають підвищені шанси втриматися на роботі при скороченні. Повний актуальний перелік можна знайти у федеральних законах РФ і ТК.

Працівник став інвалідом: що робити?

Вище ця ситуація вже була розглянута коротко. Придбання статусу інваліда для працівника може стати шляхом до отримання преференцій, так і приводом втратити робоче місце, якщо роботодавець вважає, що у нього немає можливостей забезпечити умови праці або відповідну посаду. В цілому ситуація не така складна, як багатьом здається, а ФЗ і ТК дають докладні рекомендації, як діяти в такому випадку, уникаючи порушень законів.

Що стосується рекомендацій, то перше, що радять зробити професіонали кадрового справи – це викликати працівника на діалог. Роботодавець повинен переконатися, що працівник зацікавлений у продовженні роботи. Потрібно розуміти, що отримання інвалідності – складна життєва ситуація, і багато людей, опинившись у ній, ведуть себе нестабільно, нерішуче, ще не усвідомивши остаточно, з чим стикнулися. Тому потрібно бути готовим до того, що прийняті ними рішення будуть змінюватися з часом. Але якщо працівник в ході співбесіди показав твердість наміру продовжувати працювати, можна приступати до подальшої процедури.

Що робити і як?

Якщо було виявлено, що працівник бажає продовжити працювати і зацікавлений у тому, щоб якісно працювати, не поступаючись своїм колишнім показниками, роботодавцю необхідно уважно вивчити індивідуальну реабілітаційну програму, складену лікарями при проведенні висновку, що встановив факт інвалідності.

Зверніть увагу, що для різних груп інвалідності схеми дії різні. Так, якщо людині була присвоєна перша група, то є ймовірність, що працювати співробітник більше не зможе в принципі, навіть якщо він дуже цього хоче. Про втрату можливості трудитися формується висновок, який підписують працівники МСЕ. В ІПР такої людини з обмеженими можливостями немає трудових рекомендацій. Звільнити такого інваліда простіше простого – компанія просто розриває трудовий договір, що за законом можливо, якщо працівник визнаний нездатним працювати. Правда, прощаючись з людиною, доведеться заплатити йому невелику суму – вихідна допомога за два тижні, розраховане на базі середнього заробітку.

Не хочу працювати!

Можлива така ситуація, коли лікарі оформили висновок про інвалідність другої або третьої групи, але сама людина, зіткнувшись з такою життєвою ситуацією, не знайшов у собі сил продовжувати трудову діяльність. Щоб попрощатися з таким працівником, необхідно переконати його написати заяву на звільнення, тобто процедура проводиться за власним бажанням персоналу та аналогічна класичній, застосовуваної до неінвалідам. Альтернативний варіант – оформити угоду сторін, з якого слід звільнення новоспеченого інваліда.

Хочу працювати!

Найбільш часта на практиці ситуація – це визнання інвалідом людини, що бажає продовжити трудову діяльність. Зберегти за ним робоче місце можна тільки в тому випадку, коли роботодавець може забезпечити відповідні умови праці, чітко прописані в медичному висновку. Індивідуальна реабілітаційна програма містить вказівки, як слід чинити роботодавцю.

Найбільш простий варіант – це така ІПР, умови в якій збігаються з тими, в яких працював чоловік. Це означає, що працівник може продовжувати працювати, ніяких вкладень в оформлення робочого місця робити не потрібно.

Дещо складніше ситуація, коли ІПР рекомендує змінити умови праці. У той же час зміни досить несуттєві, тому коригувань трудового договору не вимагається. Так, лікарі можуть порекомендувати зменшити навантаження на людину. Роботодавцю доведеться змінити застосовуються до людини нормативи, якщо такі є.

Нарешті, третій варіант – це така ІПР, з якої випливає, що доведеться коригувати трудовий договір, укладений між працівником, які мають інвалідність, та підприємством. У деяких випадках додатково створюють спеціальні умови, в інших працівника переводять на іншу посаду, більшою мірою відповідає його стану. Всі ці зміни строго офіційно фіксують домовленості між компанією і фізичною особою.