Субординація на роботі: правила і наслідки недотримання. Начальник – підлеглий. Субординація між колегами

Начальник завжди правий?

Але, зрозуміло, в усьому хороша міра. Багато сучасні керівники страждають якраз зворотними якостями – не соромляться поводитися зарозуміло або звертатися з підлеглими з неприхованим презирством. Зрозуміло, оздоровленню робочої обстановки всі ці крайнощі ніяк не сприяють.

Надмірно авторитарного стилю керівництва супроводжує знижений рівень ініціативи працівників. Коли від начальства йде лише постійний потік команд, розпоряджень і наказів, підлеглі автоматично перестають цікавитися суттю виробничого процесу та бувають зосереджені лише на сліпому (деколи формальному) виконання пунктів інструкції. При виникненні позаштатних ситуацій відповідальності від них чекати не доводиться, як і правильного рішення, не підкріпленого наказом керівництва.

Гнучкий стиль взаємодії з підлеглими набагато продуктивніше. Керівник цілком може дозволити собі деякі відступи від правил в тих ситуаціях, коли потрібно вислуховування незалежної точки зору. Саме на такий випадок проводяться наради та мозкові штурми, коли рішення буває прийнято шляхом докладання спільних зусиль, і оптимально опрацьовується план подальших операцій.