Публічний сервітут – це що таке?

Нерідко власникам земель доводиться стикатися з таким поняттям, як сервітут. Він представлений певним обтяженням щодо права користуватися землею. Існує приватний і публічний сервітут. Вони відрізняються тим, хто саме накладає дане обтяження. Ініціатором може виступати безпосередній власник об’єкта або муніципальні влади кожного регіону. Слід розібратися в особливостях використання даного обмеження.

Поняття публічного сервітуту

Він представлений спеціальним обтяженням на землю. За рахунок нього обмежуються права власника ділянки, тому відчужується деяка частина території або повністю весь ділянку. Виконується цей процес муніципальними владою регіону. Застосування такого обтяження супроводжується особливостями для власника ділянки:

• відсутня можливість користуватися частиною території виключно в своїх цілях;
• застосовується земля поряд з іншими громадянами, тому не допускається створювати різні перешкоди для людей;
• найбільш часто застосовується таке обтяження для створення проходу або проїзду, виходу до води або до пасовиська для прогону худоби;
• встановлюється обмеження з боку місцевої адміністрації, тому неможливо скасувати його за відсутності підстав.

Основним призначенням застосування такого обтяження виступає необхідність надати населенню можливість користуватися певною частиною земельної ділянки для різних цілей. При цьому враховуються положення ЦК.

Відмінності між двома видами обмеження

Існує кілька таких обтяжень. Приватні і публічні земельні сервітути мають значимими відмінностями.

Публічне обмеження встановлюється тільки місцевою владою, причому воно призначається для інших громадян, яким з різних причин потрібно користуватися певною частиною ділянки, яка належить приватному власнику. Для цього попередньо проводяться громадські слухання. Всі люди можуть користуватися територією для конкретних цілей без необхідності сплачувати за це якісь кошти. На слуханнях власник ділянки може заперечувати після встановлення обтяження, але якщо воно необхідне, то не вдасться оскаржити його навіть через суд. Воно обов’язково реєструється в Росреестре.

Приватний сервітут може накладатися безпосереднім власником території або різними кооперативами. У цьому випадку дозволяється користуватися територією лише обмеженій кількості правовласників. Право використовувати землю конкретними особами закріплюється в Росреестре. Може вимагатися плата з усіх осіб, які користуються територією.

Тому публічний і приватний сервітути відрізняються правилами використання, кількістю правовласників і необхідністю отримання згоди від власника ділянки.

Особливості публічного обмеження

Його основною відмінністю від приватного обтяження виступає те, що вона встановлюється місцевою владою, тому власники території не можуть якимось чином вплинути на це рішення. До інших особливостей публічних земельних сервітутів належить:

• не потрібно отримувати дозвіл від власника ділянки для накладення обтяження, так як спочатку проводяться слухання, на яких може вислуховуватися точка зору власника, але вона не є основною, тому якщо він категорично відмовляється, то встановлюється обтяження судом;
• приймається для цього спеціальний державний акт, який є обов’язковим для виконання;
• застосування такого обмеження має бути обґрунтованим, тому повинні бути вагомі підстави.

У законодавстві чітко вказується, при яких умовах допускається користуватися цим способом обмеження прав власника. Тому за законом публічний сервітут застосовується в ситуаціях:

• потрібно створити можливість для проїзду і проходу через ділянку;
• необхідно прокласти комунікації під землею, а також забезпечити доступ до їх вільному обслуговуванню при необхідності;
• потрібен доступ до водних ресурсів, отримати який можна виключно через землю, що належить приватній особі;
• потрібно прохід для людей і тварин до водойм, пасовищах або дільницях, де реалізується сінокіс;
• виконуються дренажні роботи;
• організовується доступ до ділянок, де дозволяється місцевою владою полювати, рибалити, збирати різні ягоди або гриби.

Таке обтяження не передбачає відчуження території на користь інших осіб або державних властей. Ділянка належить приватному власнику. Якщо виникає ситуація, при якій більше немає підстав для обтяження, то воно може зніматися, для чого потрібно подати відповідне прохання.

Власник території може вимагати, щоб державою була викуплена частина землі, на яку накладено обмеження. Також йому може виплачуватися компенсація. Зазвичай вона призначається, якщо публічний сервітут призвів до того, що власник землі не зміг користуватися територією за призначенням.

Що не може причисляться до сервітуту?

Існують певні обмеження, які не належать до суспільних сервітутів. Сюди відносяться території, які використовуються для проживання громадян або роботи підприємств, а також застосовуються для суспільних потреб.

До таким об’єктів належать:

• лінії електропередач або опорні стовпи;
• підводка до різних ділянок газового обладнання;
• прокладка водопровідних труб до кожного житлового або громадського будовою;
• укладання труб каналізаційної системи.

Всі ці елементи створюють певні обмеження на використання території, так як не вийде в місцях укладання труб займатися бурінням свердловини або виконувати аналогічні дії з землею. Під лініями електропередач не вийде звести приватне будова. Але при цьому відсутня необхідність накладати публічний земельний сервітут.

Як визначаються межі обмеження?

При виникненні такого сервітуту враховується кілька моментів:

• потрібно визначити власника території, причому якщо земля належить державі, то доведеться отримувати дозвіл, а приватні власники просто ставляться в звістка про накладення обтяження, якщо добровільно відмовляються від підписання угоди;
• встановлюються межі щодо конкретної території.

Для виконання даних дій потрібно проводити спеціальні слухання. На них беруть участь представники місцевої адміністрації і власник ділянки. Обговорюється встановлення публічного сервітуту на земельну ділянку, а також визначаються його точні межі. Як тільки будуть готові резолюції, оформляється обтяження офіційно на підставі встановлених меж.

Ділянка, на якому є публічний сервітут, може місцевою владою піддаватися межеванию і постановці на кадастровий облік. Далі формується межовий проект, для чого використовуються відомості, що містяться в картографічному межевом плані.

На карту наносяться спеціальні символи, на підставі яких визначаються межі наявного обтяження. Отриманий креслення детально описується на підставі численних стандартів. Ця документація затверджується комісією, після чого переносяться кордону на місцевість в натуральному вигляді.

Хто може стати ініціатором?

Для встановлення обтяження на землю, що належить приватному власнику, можуть використовуватися різні підстави. За законодавством публічний сервітут може пропонуватися за ініціативи різних людей і інстанцій:

• посадові особи різних державних органів;
• групи громадян, яким потрібно прохід або проїзд на території, що належить приватній особі;
• представники державної влади.

Допускається обтяження тільки за умови, що відсутні інші можливості для вирішення виниклої проблеми. Якщо є довгий обхідний шлях, який дозволяє користуватися певними ресурсами, то в обмеженні буде відмовлено.

Ініціатор повинен подати відповідну заяву в органи місцевої влади. При цьому треба орієнтуватися на положення ФЗ №193.

Коли забороняється?

Існують ситуації, коли заборонено користуватися таким обтяженням. Тому реєстрація публічного сервітуту не буде законною при умовах:

• власник території з-за такого обмеження не може повною мірою користуватися своєю ділянкою;
• власник вимагає скасувати обтяження, але при цьому у нього повинні бути докази того, що доступ до того чи іншого об’єкта може бути отриманий іншим способом, тому не допускається порушувати його права щодо наявного майна;
• неможливо з різних підстав провести громадське слухання.

Нерідко власники територій негативно ставляться до обтяження, тому звертаються до суду. Якщо вони зможуть представити докази того, що їх права були порушені, а при цьому немає вагомих підстав для публічно-правового сервітуту, то за рішенням суду такого обмеження на землі може бути скасовано.

Покрокова інструкція накладення обтяження

Процедура передбачає виконання певних послідовних дій. За законодавством публічний сервітут може встановлюватися виключно наступними етапами:

Спочатку громадяни або компанії, яким потрібно користуватися частиною чужої землі, повинні звернутися до її власнику, щоб запропонувати скласти мирну угоду, на підставі якого вони будуть застосовувати територію для конкретних цілей. Якщо власник відмовить у складанні угоди, то доведеться діяти через органи влади.

Зацікавлені в обтяження особи повинні звернутися в місцеву адміністрацію для встановлення сервітуту, щоб вони могли користуватися наявною територією для будь-яких цілей. Заява обов’язково складається на ім’я голови адміністрації. У ньому перелічуються дані про заявників, про ділянці, на який повинно накладатися обтяження, а також про причини використання сервітуту. Всі причини повинні бути вагомими, так як інакше будуть порушуватися права приватного власника землі. Тому додатково наводяться обгрунтування, наприклад, вказується, що неможливо вирішити питання іншим способом. В кінці ставляться підписи всіх заявників та дата формування документа.

Прийнята заява розглядається максимально 5 днів, після чого приймається рішення. Якщо воно є позитивним, то приймається документ у виробництво. Якщо рішення є від’ємним, то заявники отримують письмовий документ, в якому перераховуються всі причини для відсутності можливості накладення сервітуту.

Як тільки документ буде прийнятий у виробництво, призначається працівник адміністрації, уповноважений накладати сервітут. Їм викликається власник землі для оповіщення про необхідність накладення обмеження. Розповідається, яка буде зона публічного сервітуту, з якихось причин потрібно скористатися обтяженням, а також пояснюються інші важливі моменти при необхідності. Пропонується варіант складання угоди. Так як власник території в будь-якому випадку несе збитки, йому можуть пропонуватися компенсації. Якщо відсутні заперечення з боку землевласника, то складається угода на використання частини майна усіма громадянами для конкретних цілей.

Якщо власник землі відмовляється складати угоду, то їм формується офіційну відмову.

Всі документи на встановлення публічного сервітуту передаються в земельний відділ місцевої адміністрації.

Призначаються слухання, для чого встановлюється дата їх проведення. На них запрошуються всі зацікавлені сторони, до яких відноситься і власник території. Всі учасники можуть висловлювати свою думку.

Виноситься рішення місцевою адміністрацією. Якщо визнається необхідність в обмеженні, то при наявності відмови від власника землі справа передається в суд.

Через рішення суду встановлюється публічний сервітут, який далі офіційно реєструється в Росреестре.

Таким чином, процес вважається специфічним і довгим. Але якщо дійсно є необхідність для обтяження, то навіть при відмові власника можна виконати процедуру.

Призначається компенсація власнику землі?

Власники ділянок землі можуть вимагати компенсацію за те, що їх майно використовується сторонніми особами. Для цього бажано запросити професійного оцінювача, який визначає вартість землі, на яку накладається обтяження. Залежно від отриманого значення визначається розмір плати.

Збиток наноситься, навіть якщо власник не користується землею для будь-яких комерційних цілей, так як в будь-якому випадку він не може повноцінно застосовувати територію. Право публічного сервітуту накладається адміністрацією, причому нерідко це приводить до того, що погіршується якість землі, тому в майбутньому не вийде користуватися нею в різних цілях. Адміністрація зазвичай позитивно реагує на необхідність виплати компенсації. Для цього з власником землі укладається відповідна угода, що містить розмір плати.

Коли припиняється дія?

Є можливості для припинення дії сервітуту. Це відбувається в ситуаціях:

• обтяження накладалося тільки на обмежену кількість часу, протягом якого треба було виконати деяку роботу;
• порушуються права власника, так як не дотримуються громадянами або компаніями наявні кордони;
• наноситься значний збиток землі;
• не дотримуються норми СЕС і пожежної безпеки, тому власник може через суд скасувати обмеження, так як ділянка використовується недобросовісно.

Дострокове припинення терміну дії сервітуту можливо за згодою сторін, з залученням адміністрації або через суд. Зазвичай для цього процесу ініціатором виступає власник території.

Таким чином, публічний сервітут, представлений певним обмеженням, що накладається на територію. Він дає доступ користуватися землею всім громадянам, тому не допускається лагодити для цього перешкоди з боку власника. Власник території може вимагати плату за обтяження. Допускається достроково його знімати при наявності певних підстав. Процес неодмінно повинен виконуватися в правильній послідовності дій, а також наявність сервітуту обов’язково фіксується в Росреестре.