Публічний сервітут – це що таке?
Особливості публічного обмеження
Його основною відмінністю від приватного обтяження виступає те, що вона встановлюється місцевою владою, тому власники території не можуть якимось чином вплинути на це рішення. До інших особливостей публічних земельних сервітутів належить:
- не потрібно отримувати дозвіл від власника ділянки для накладення обтяження, так як спочатку проводяться слухання, на яких може вислуховуватися точка зору власника, але вона не є основною, тому якщо він категорично відмовляється, то встановлюється обтяження судом;
- приймається для цього спеціальний державний акт, який є обов’язковим для виконання;
- застосування такого обмеження має бути обґрунтованим, тому повинні бути вагомі підстави.
У законодавстві чітко вказується, при яких умовах допускається користуватися цим способом обмеження прав власника. Тому за законом публічний сервітут застосовується в ситуаціях:
- потрібно створити можливість для проїзду і проходу через ділянку;
- необхідно прокласти комунікації під землею, а також забезпечити доступ до їх вільному обслуговуванню при необхідності;
- потрібен доступ до водних ресурсів, отримати який можна виключно через землю, що належить приватній особі;
- потрібно прохід для людей і тварин до водойм, пасовищах або дільницях, де реалізується сінокіс;
- виконуються дренажні роботи;
- організовується доступ до ділянок, де дозволяється місцевою владою полювати, рибалити, збирати різні ягоди або гриби.
Таке обтяження не передбачає відчуження території на користь інших осіб або державних властей. Ділянка належить приватному власнику. Якщо виникає ситуація, при якій більше немає підстав для обтяження, то воно може зніматися, для чого потрібно подати відповідне прохання.
Власник території може вимагати, щоб державою була викуплена частина землі, на яку накладено обмеження. Також йому може виплачуватися компенсація. Зазвичай вона призначається, якщо публічний сервітут призвів до того, що власник землі не зміг користуватися територією за призначенням.
