Предмет трудового права. Норми трудового права
Джерела трудового права
Вони різняться в залежності від юридичних форм, в яких втілені загальнообов’язкові приписи та інші правила, що виходять від держави. Джерела трудового права являють собою особливі акти. В якості них виступають закони, постанови, укази та інші положення. Вони покликані регулювати трудові та пов’язані з ними безпосередньо або похідні від них відносини. До даної категорії відносять також і локальні акти самих наймачів і працівників. В даному випадку мова йде безпосередньо про трудовому договорі, який укладається при прийнятті на підприємство. До цієї категорії відносять і різного роду угоди, які приймаються на різних рівнях (від генерального до тарифного). Вони ґрунтуються на двосторонньому співробітництві з організаціями наймачів і працівників через їх представників, на тристоронньому – за участю органів держуправління. Зазначені угоди і колективний договір іменують ще соціально-партнерськими актами.
Розмежування законодавства
В увазі специфіки різних економічних галузей і невиробничої сфери механізму регулювання робочих відносин властива широка область поширення юридичної бази. Проте вона не охоплює наведених вище актів. Принципи трудового права, на підставі яких має місце таке розмежування, наведені у чинному Зводі юридичних приписів. Таке становище відображається і в назвах статей ТК. Так, 5 ст. іменується наступним чином: “Трудове законодавство і інші акти, що містять норми трудового права”. Це досить чітко вказує на розмежування. Поняття трудового права і законодавства не збігаються. Проте їх поєднує одна загальна властивість. І те й інше виступає в якості джерел права. Елементи останньої категорії, як вище було сказано, розрізняються в залежності від юридичних форм, в яких втілені загальнообов’язкові приписи та інші встановлення, вихідні від держави або прийняті допомогою угод безпосередньо на підприємствах. Це, в свою чергу, означає, що термін “джерела” ширше, ніж “законодавство”, оскільки включає в себе і його, і інші юридичні акти.
