Порядок вирішення колективного трудового спору. Що таке індивідуальні та колективні трудові спори

Характеристика

Порядок вирішення колективного трудового спору передбачає встановлення моменту початку конфлікту. Їм вважається число повідомлення наймача (представника) про відхилення певної кількості або всіх відразу вимог працівників або неповідомлення ним рішення у встановлений законодавством період. Моментом початку виступає також число, яким був складений протокол конфлікту в ході переговорів. Необхідно відзначити, що сам факт появи розбіжностей не вважається колективно-трудовим спором, поки існує можливість вирішити його власними силами. При її відсутності вдаються до допомоги примирних процедур.

Суб’єкти

Закон визначає сторони колективного трудового спору. В якості них виступають:

• Представники працівників. Вони являють собою органи об’єднань та професійних спілок, які мають за Статутом повноваження на вираження думки колективу. Ними також можуть бути групи громадської самодіяльності, сформовані на конференції (зборах) працівників підприємства, його філії, іншого підрозділу.
• Представники наймачів. В якості них можуть виступати керівники підприємств чи інші особи, уповноважені Статутом компанії, або органи об’єднань керівних складів організацій.

Порядок вирішення колективного трудового спору передбачає участь профспілок з боку працівників. У відповідному Законі “Про професійних об’єднаннях” передбачено декілька термінів. Зокрема існують такі категорії, як:

• Первинна профорганізація.
• Загальноросійський професійний союз.
• Міжрегіональний профкомитет.
• Загальноросійського об’єднання професійних спілок.
• Профспілковий орган.
• Міжрегіональна асоціація об’єднань професійних спілок та інші.