Матеріальна відповідальність роботодавця перед працівником: поняття і види, підстави та порядок відшкодування збитків, компенсація моральної шкоди, судова практика

Віктор Кузьмін
1 minute

Працівник практично у всіх правовідносинах, що виникають в рамках виконання трудових функцій, виступає як більш слабкої сторони. А все тому, що співробітник з багатьох причин залежить від свого безпосереднього роботодавця. Він повинен підкорятися його владі і всіма силами прагнути до дотримання схоронності довіреного йому майна. Сам роботодавець повинен приймати всі можливі заходи, щоб не допустити нанесення шкоди майну.

Поняття

Кожен працівник має право на одержання справедливих умов для виконання праці, які відповідають всім встановленим вимогам безпеки та гігієни. В якості основної обов’язки обох сторін виділяють необхідність дбайливо ставитися до приналежного їм обом майна. Якщо в результаті виконання своїх функцій одна із сторін укладеного трудового договору заподіяла другій стороні істотний матеріальний збиток, він має бути відшкодована.

В якості підстави для настання такої відповідальності прийнято вважати заподіяння однією стороною договору другій стороні значної шкоди, якщо законодавчими актами не передбачено інше.

Матеріальна відповідальність роботодавця перед працівником полягає у тому, що безпосередній керівник організації повинен відшкодувати своєму співробітникові шкоди.

Допускається конкретизація матеріальної відповідальності роботодавця перед працівником. Але має дотримуватися загальне правило про те, що встановлена відповідальність безпосереднього керівника не може бути нижчим, а відповідальність його співробітника організації – вище передбаченої законом.

Види матеріальної відповідальності роботодавця

При розгляді порушеного питання про те, що ж являє матеріальна відповідальність роботодавця перед працівником, поняття і види такої відповідальності мають величезне значення. На відміну від відповідальності співробітника організації, відповідальність його безпосереднього керівника має величезну кількість причин своєї появи.

Види матеріальної відповідальності можна підрозділити відразу на кілька загальних категорій і розглядати їх окремо.

Відповідальність за шкоду, яка була заподіяна працівникові каліцтвами і професійними захворюваннями

Матеріальна відповідальність роботодавця перед працівником і її види досить різноманітні. Однак найчастіше безпосередньому керівникові доводиться нести відповідальність саме за шкоду працівникові його організації, заподіяну каліцтвами. В якості підстави тут виступає заподіяну шкоду працівникові. У разі якщо від отриманих травм працівник помер, роботодавець несе відповідальність перед його родичами.

Під трудовим каліцтвом мається на увазі травма, професійне захворювання, а також будь-яке каліцтво, яке сталося на транспорті роботодавця або в період виконання ним посадових функцій.

Крім цього, незначні травми і ушкодження, в результаті яких співробітникові був наданий листок про тимчасову непрацездатність – це теж отримані трудові каліцтва. Передбачається необхідність безпосереднього керівника забезпечити своєму співробітникові безпечні умови для виконання покладених на нього трудових функцій, в тому числі і приймати заходи, спрямовані на запобігання виникнення професійних захворювань.

Якщо працівникові було завдано шкоди від джерела, що представляє підвищену небезпеку, під час виконання ним покладених на нього функцій, його безпосередній керівник повинен буде відшкодувати йому заподіяну шкоду. Однак дане правило не стосується ситуації, коли роботодавцю вдається довести, що даний шкода заподіяна з-за непереборної сили або в результаті прямого умислу самого працівника.

Матеріальна відповідальність роботодавця перед працівником може бути змішаною, коли винний не тільки сам безпосередній керівник, але і його співробітник організації, який грубо порушив існуючі правила охорони праці. В такому разі на роботодавця накладається необхідність відшкодувати лише частина матеріальної відповідальності, яка найчастіше становить 70%.

На законодавчому рівні передбачаються такі види відшкодування шкоди:

  • відшкодування заробітку;
  • відшкодування виниклих витрат;
  • виплата допомоги;
  • відшкодування шкоди.

Відповідальність за незаконне позбавлення працівника права працювати

Обов’язок відшкодувати шкоду може бути виражена наступними способами:

  • Відшкодування роботодавцем матеріального збитку з визнанням провини і без звернення працівника до компетентного органу, що займається вирішенням трудових спорів.
  • Відмова роботодавця від визнання провини, звернення співробітником в компетентний орган, який займається розглядом трудових спорів. В результаті, якщо роботодавець дійсно буде винний у заподіянні шкоди такого роду, він буде зобов’язаний сплатити матеріальний збиток.

    • Звільнення вважається незаконним, якщо безпосередній начальник не дотримувався встановлений порядок проведення подібної процедури, наприклад, якщо відсутні необхідні підстави для звільнення або якщо цей працівник не належить до кола осіб, які підлягають звільненню. Переклад в іншу організацію без письмової згоди самого працівника також вважається незаконним звільненням.

    Відповідальність за шкоду, заподіяну особистому майну співробітника

    Збиток майну при виконанні працівником покладених на нього обов’язків може статися, якщо він виконував всі свої дії за завданням свого безпосереднього роботодавця або під його контролем над проведенням робіт. При точному визначенні суми збитку повинні застосовуватися роздрібні ринкові ціни, які діють в даному регіоні. Про таке порушення працівник повинен повідомити своєму начальникові самостійно. Для цього роботодавцю надсилається письмова заява, що він повинен розглянути протягом повних 10 календарних днів і дати своє рішення. Якщо працівник отримає відмову від свого безпосереднього керівника від відшкодування такої суми або той зовсім нічого не відповість, співробітник організації має можливість звернутися в місцевий світової суду, щоб захистити свої права.

    Відповідальність за затримку виплати заробітної плати

    Згідно з чинним на території країни законодавством про регулювання праці, керівник зобов’язаний сплачувати працівникові певні відсотки за кожен день сталася прострочення у здійсненні виплати належної йому заробітної плати. Конкретний розмір таких процентів повинен визначатися колективним договором.

    Крім того, встановлюється відповідальність організації або індивідуального підприємця за невиплату оплати заробітку у строк більше двох місяців, зроблену в корисливих цілях.

    Порядок відшкодування за заподіяння майнової шкоди

    Матеріальна відповідальність роботодавця перед працівником передбачає відшкодування збитку. Шкода співробітникові організації із-за неправильних дій або бездіяльності його безпосереднього керівника повинен бути відшкодована в розмірах, передбачених укладеним між ними договором. Якщо сторони з якихось причин не змогли прийти до спільного рішення про розмір відшкодування моральної шкоди, він повинен бути визначений судом.

    Матеріальна відповідальність роботодавця, зокрема, всі завдані збитки, можуть бути відшкодовані добровільно. Інакше всі рішення про компенсації будуть прийняті компетентним органом, уповноваженою розглядати трудові спори.

    Заподіяний матеріальний збиток повинен бути виплачений працівникові у розмірі його середнього денного заробітку. Дана сума повинна бути виплачена за кожен день вимушеного прогулу працівника, і якщо він виконував нижчеоплачувану роботу.

    Розмір заподіяної шкоди повинен бути визначений згідно з ринковими цінами, які діють в даному регіоні на момент необхідності відшкодування.

    Якщо працівник не буде висловлюватися проти, завдана йому шкода може бути відшкодована в натурі. У такій ситуації йому повинні надати рівноцінне або аналогічне майно, в той час як зіпсована річ може бути виправлена.

    Щоб отримати свого відшкодування шкоди, працівнику необхідно написати письмову заяву на ім’я роботодавця. Матеріальна відповідальність роботодавця перед працівником настає відразу ж.

    Порядок відшкодування належної компенсації за затримку оплати праці

    Матеріальна відповідальність роботодавця перед працівником, підстави та порядок відшкодування збитків за затримки у виплаті коштів за оплату праці дещо відрізняються від звичайного відшкодування. Керівник повинен нарахувати компенсацію за всі дні подібної затримки.

    Подібний матеріальний шкода має відшкодовуватися в грошовій формі. Точні ставки повинні обумовлюватися в укладеному між сторонами договорі.

    Компенсація моральної шкоди

    Матеріальна відповідальність роботодавця перед працівником (ТК РФ передбачає це) зобов’язує першого компенсувати останньому моральну шкоду. Угода сторін про суму компенсації за завдану моральну шкоду слід складати у двох примірниках, за підписами кожної із сторін. На підставі складеного угоди роботодавець видає наказ про виплату компенсації.

    Окремо варто відзначити, що якщо працівнику здасться, що сума компенсації відповідає заподіяній шкоді, він може звернутися в місцевий світовий суд для збільшення суми.

    Матеріальна відповідальність роботодавця перед працівником і компенсація моральної шкоди настає відразу ж після здійснення ним порушення, а ось постраждалий має законне право звернутися в місцевий світової суду для захисту своїх прав протягом трьох місяців. Якщо працівник був звільнений незаконними діями свого безпосереднього роботодавця, він повинен звернутися до світової суд протягом одного місяця з дати вручення йому в руки наказу про його звільнення.

    Якщо з якихось причин працівник пропустить встановлені терміни, суд може поновити їх, але тільки якщо причини пропуску будуть визнані поважними.

    Судова практика

    Матеріальна відповідальність роботодавця перед працівником коротко представлена в багатьох нормативно-правових актах. Але щоб до кінця розібратися в даному питанні, краще звернути свою увагу на судову практику.

    Насправді, в судах є величезна кількість справ, суть яких – матеріальна відповідальність роботодавця перед працівником. Судова практика в цьому питанні досить велика.

    В якості прикладу можна розглянути ситуацію, коли, наприклад, страхова компанія звертається до суду з проханням притягнути до відповідальності організацію, що відмовляється діяти в рамках трудового законодавства при нещасному випадку на виробництві. Припустимо, причина звернення до суду полягає в тому, що роботодавець не перерахував у Фонд соціального страхування відсотки за затримку виплати компенсації за кожен день прострочення виплат працівникові.

    Розглянувши Трудове законодавство, зокрема, статтю 236 Трудового кодексу, суд може прийти до висновку, що дана сума не підлягає оподаткуванню, отже, ніяких перерахувань до Фонду соціального страхування не повинно здійснюватися.

    Висновок

    На підставі вивчення судової практики та інформації, наданої в нормативно-правових актах, можна зробити остаточний висновок, що подібна відповідальність безпосереднього керівника перед своїм співробітником – досить часто зустрічається ситуація. Тому якщо працівник стикається з нею під час своєї роботи, не варто побоюватися ніяких наслідків. Згідно з законодавством працівник повинен самостійно довести той факт, що йому було заподіяно шкоду. Але після того, як він виконає свій тягар доказування, працівник може бути впевнений в тому, що правда буде на його боці. Щоб довести свою правоту, йому достатньо буде лише надати зібрані ним докази в свій місцевий світовий суд і дочекатися винесення рішення суду у свою користь.

    Отримання компенсації може проводитися як в натурі, тобто поверненням пошкодженої речі, так і шляхом надання грошових коштів.