Колективний договір обовязковий чи немає на підприємстві?

Важливі моменти

Представник (або кілька) співробітників компанії – це особа, яка має право висловити ініціативу. Після цього можна приступати до розробки колективного договору. Для цього призначають переговори в спеціальному форматі. Готується пропозиція, яка потім надсилається керівнику у письмовій формі. Документ проходить внутрішню реєстрацію. Керуючий компанією має сім календарних днів на те, щоб виразити готовність до переговорів або відмовитися від них. Він направляє відповідь співробітникам, в якому обов’язково вказує, хто буде представляти компанію, якими повноваженнями буде мати ця персона.

Далі близько трьох місяців, але не довше, співробітники фірми та представник організації погоджують різні умови колективного договору. У тому випадку, коли деякі спірні аспекти викликають конфлікти і не виходить знайти методи їх вирішення, по закінченні трьох місяців підписують КД, вказуючи в ньому тільки ті пункти, щодо яких вдалося досягти консенсусу.

Що стосується спірних частин, то за ним формують протокол розбіжностей, враховуючи у ньому, яких версій дотримується кожна з сторін. У разі коли переговори в майбутньому все ще не дозволяють досягти конкретного результату, можна вдатися до колективному трудовому спорі. Така можливість передбачена в діючих законах нашої країни, в Трудовому кодексі, у першій частині статті під номером 398. Для вирішення спору збирається примирна комісія, в яку запрошують посередників. В деяких випадках можливо вдаватися до трудового арбітражу. Слід пам’ятати, що обидві сторони в обов’язковому порядку повинні взяти участь в примирних процедурах. Ухилення неприпустимо за законом.