Інструкція щодо заповнення трудових книжок: короткий зміст з прикладами

Двомовний офіціоз

Вище ми сказали про те, що при оформленні співробітників роботодавцями, прописаними в національних республіках, дані в книжках вказуються не тільки російською, але так само і на мові суб’єкта Федерації. Головна вимога тут – однаковість зовнішнього вигляду (стилю заповнення, кольору чорнила і т. д.) записів. Смисловий зміст інформації на російській і на національному мові республік має повністю збігатися. Деякі юристи говорять про необхідність заповнення відомостей на обох говірками одним кадровим фахівцем, щоб почерк був однаковий.

Приблизно така структура і основні правила роботи з таким документом, як інструкція заповнення трудової книжки. 2013 – рік, коли викладений у ній алгоритм внесення записів був доповнений формулюваннями з суміжних джерел федерального законодавства. Однак у цілому правила, встановлені Урядом РФ в 2003-му, залишаються актуальними дотепер.

Звичайно, перед нами не стояло завдання відобразити еволюцію законів, що стосуються роботи з трудовими книжками, результати якої мали б місце у році, обозначившем 10 років з моменту появи такого джерела права, як інструкція щодо заповнення трудових книжок (2013). В малюнках і схемах його ключові положення, як це вимагається при вивченні багатьох інших законодавчих актів, відображати, ймовірно, також недоцільно. Але ми переконалися в простоті і логічності приписів, викладених у Постановах Уряду РФ і підконтрольних йому відомств. І тому в сучасних кадровиків не повинно бути труднощів в роботі з трудовими книжками.