Емоційне вигорання: ознаки, діагностика, лікування та профілактика синдрому

Рівні емоційного вигорання

Вперше про дане порушення заговорив психотерапевт Р. Фрейденберг. У 1974 році вчений зазначив серйозність проблеми виснаження та її вплив на особистість людини. Саме тоді були описані основні причини і прояви синдрому.

Методики діагностики емоційного вигоряння ґрунтуються на виділенні так званих рівнів, або фаз. Протягом тривалого часу розлад може ніяк себе не проявляти. Звичайній людині важко визначити його початок. Тому психологи проводять тестування, щоб діагностувати симптоми як можна раніше і відразу приступити до терапії.

На початковому етапі емоції просто приглушаються, що проявляється байдужістю до оточуючого та людям. Деякі стають незадоволені собою, життям. На фізичному рівні синдром проявляється головними болями, судомами і спазмами в спині. Можуть загострюватися хронічні захворювання.

На наступному етапі розлад починає більш активно розвиватися з емоційної сторони. Внутрішнє невдоволення і дискомфорт людина відображає у зовнішніх проявах роздратування, небувалої озлобленості. Негативні емоції поширюються найчастіше на колег і людей, з якими доводиться спілкуватися протягом дня. Намагаючись уникнути агресії, багато починають замикатися в собі і не проявляють активність.

Роздратування не може тривати вічно. Тому рано чи пізно настає третій етап — емоційне і фізичне виснаження. У людини тепер не залишається сил на роботу, виконання щоденних обов’язків і спілкування з людьми. Він стає грубим і ображеним, відстороненим. Іноді з’являється страх спілкування.