Емоційне вигорання: ознаки, діагностика, лікування та профілактика синдрому

Фактори ризику

Психологи зуміли виділити цілу групу факторів-провокаторів розлади, наявність яких тільки підвищує ймовірність його появи. Серед них:

• напружений робочий графік, низька зарплата;
• прагнення зробити краще, ніж інші (перфекціонізм);
• зловживання алкогольними напоями;
• підвищена відповідальність за вчинки;
• монотонна і одноманітна діяльність.

Характерні для емоційного вигорання фактори-провокатори можуть зустрічатися одинично або виступати групами. У групі ризику також перебувають творчі люди і трудоголіки, які доглядають за важкохворими родичами, матері в декреті.

Клінічна картина

Синдром психічного вигорання ніколи не з’являється спонтанно. Розлад відрізняється тривалим розвитком, іноді з прихованим характером перебігу. За якими симптомами можна його розпізнати? Всі ознаки можна умовно розділити на 3 категорії:

• Психоемоційні прояви: відсутність мотивації, поганий настрій, сумнів у власних можливостях, апатичне ставлення до всього що відбувається.
• Зміна поведінки: звичка скаржитися на життя, злісні і заздрісні висловлювання на регулярній основі, уникнення відповідальності.
• Соматичні прояви: біль у спині, мігрень, часті запаморочення, проблеми зі сном, апетитом, надмірна пітливість.

Синдром вигоряння своєю клінічною картиною нагадує депресію. Тому не варто намагатися самостійно визначити форму недуги. Цим питанням повинні займатися кваліфіковані лікарі, а лікування призначати тільки після комплексної діагностики.