Емоційне вигорання: ознаки, діагностика, лікування та профілактика синдрому

У постійно контактує з соціумом людини, якій доводиться вислуховувати скарги і проблеми інших людей, іноді виснажуються сили. Мова йде не тільки про фізичне, але і про психологічному потенціалі. Його організм відчуває стрес. Тому сама людина з часом стає замкнутим і апатичним. Коли спрацьовує захисна реакція, розвивається синдром емоційного вигоряння. Багато хто помилково пов’язують розлад виключно з професійними інтересами. Однак воно може торкнутися будь-якого.

Загальна інформація

Під синдромом емоційного вигоряння прийнято розуміти такий стан, коли людина відчуває себе морально, розумово і фізично виснаженим. З кожним днем йому стає важче прокидатися і починати трудову діяльність. Все складніше зосереджуватися на робочому процесі, виконувати заплановане вчасно. Руйнується звичний уклад життя, псуються стосунки з оточуючими, а трудовий день розтягується до пізньої ночі.

Синдром прийнято пов’язувати з невдачами на роботі. З іншого боку, він може виникнути у молодої мами або звичайної домогосподарки. Не обходить стороною розлад і творчих людей. Всі випадки об’єднують схожі ознаки — втрата інтересу до обов’язків і швидка стомлюваність.

Відомому американському дослідникові Джорджу Грінбергу вдалося виділити 5 етапів наростання психічного напруження, пов’язаного з професійною діяльністю. Пізніше він позначив їх як «стадії емоційного вигорання»:

  • Чоловік задоволений своєю трудовою діяльністю. Однак постійні стреси негативно впливають на його робочий потенціал.
  • Починають виявлятися перші ознаки синдрому: втрата інтересу до справи, безсоння, зниження продуктивності.
  • Людині стає важко зосередитися на роботі, тому всі обов’язки виконуються дуже повільно. Він прагне заповнити прогалини, часто залишається на службі у вихідні.
  • Хронічна втома позначається на фізичному стані: знижується імунітет, загострюються хронічні захворювання. Постійне невдоволення собою часто виливається в сварки з оточуючими.
  • Занепад сил, емоційна нестабільність — це головні ознаки п’ятого етапу розвитку розлади.
  • Якщо ігнорувати проблеми психологічного характеру, звертатися за кваліфікованою допомогою, такий стан буде тільки погіршуватися. Дуже скоро воно може перерости в глибоку депресію.