Звільнення сумісника. Покрокова інструкція
Сумісництво – явище досить поширене, і роботодавцем на практиці застосовується часто. Працівники, прийняті на таких умовах, працюють не повний день, а лише виконують певні обов’язки в той час, коли від основної роботи вони вільні. Сумісництво може бути зовнішнє та внутрішнє. У другому випадку це – основна і додаткова робота на одному підприємстві. Трудові відносини цієї категорії мають бути оформлені офіційно.
Оформлення на роботу та звільнення сумісника
Роботодавець не повинен забувати про те, що сумісник володіє тими ж правами, що і всі інші працівники. У зв’язку з цим оформлення на роботу або його звільнення повинні проводитися на загальних підставах. Перший пункт здійснюється в три етапи:
- складання та подача заяви, що містить прохання про прийняття на роботу (зовнішній сумісник у відділ кадрів підприємства при цьому повинен надати паспорт та документ про освіту);
- підписання трудового договору (строкового чи безстрокового) сторонами;
- видання наказу про те, що людина прийнятий на роботу за внутрішнім або зовнішнім сумісництвом.
І пам’ятайте, що при оформленні не потрібно надавати виписку з трудової книжки або її копію. Пильну увагу слід звертати на трудовий договір, саме його положення відіграють вирішальну роль, коли постає питання про звільнення сумісника. В іншому ж порядок буде дотримуватися такої ж, як для основних працівників.
Договір (трудовий) для працівників за сумісництвом такий же, як і для решти. Він може бути безстроковим або строковим. Саме цей пункт має вагоме значення при звільненні. Маючи терміновий характер, трудовий договір обов’язково повинен мати і кінцеву дату – календарну або до настання певної події, наприклад закінчення сезонних робіт або ремонтних. У безстроковому ж варіанті такого бути не повинно, він діє постійно рівно до того моменту, поки не буде вироблено звільнення сумісника за власним бажанням. Зупинимося на питаннях розірвання договору (трудового) більш докладно.
