Захист персональних даних працівника в РФ

Віктор Кузьмін
1 minute

Останнім часом досить часто реєструються випадки незаконного поширення особистих даних співробітників. Обумовлено це головним чином тим, що службовці, які мають доступ до таких відомостей, не розуміють всієї серйозності ситуації. Тим не менш незнання норм не звільняє нікого від наслідків. Норми забороняють поширювати персональні дані працівника. Поняття та їх захист виступають в якості юридичних категорій, що охороняються законом. Розглянемо, як здійснюється їх охорона.

Персональні дані працівника: поняття та їх захист

Коли людина влаштовується на підприємство, він надає наймачеві особисті відомості про себе. При цьому він вважає, що ця інформація не буде використана ні в яких інших цілях, крім як для оформлення, персонифицирования і здачі звітності. Однак у світлі подій, які періодично мають місце на підприємствах, у держави виникла необхідність забезпечити гарантії захисту персональних даних працівника. Основні норми, які регулюють дану сферу, містяться у відповідному законі. В якості персональних даних виступає будь-яка інформація, яка відноситься до певного або идентифицируемому згідно з поданими відомостями фізичній особі.

До неї, зокрема, відноситься Ф. В. О., місце, адреса, дата народження, майновий, сімейний, соціальний стан, доходи, професія, освіта, прописка та інше, що стосується особисто громадянина. Під персональними даними працівника слід розуміти всі відомості, які необхідні роботодавцю для реалізації трудових відносин з конкретною особою і стосуються безпосередньо його. Дане визначення відображає загальний підхід до категорії особистої інформації службовця. При цьому слід уточнити, що Положення про захист персональних даних працівників допускає збирання та використання не всіх індивідуальних відомостей, а тільки тих, які безпосередньо стосуються професійної діяльності фізичної особи.

Погляд на проблему

Правова захист персональних даних працівника може розглядатися в двох аспектах. В першу чергу особиста інформація охороняється юридичними нормами. Саме за допомогою їх комплексного впливу здійснюється захист персональних даних працівника. Трудове право досить чітко регламентує цю сферу, передбачаючи певну відповідальність за незаконні дії. Крім цього, норми, що охороняють особисту інформацію, присутні і в ЦК. Захист персональних даних працівника розглядається також як комплексу заходів, які спрямовані на забезпечення реалізації законодавчих приписів. Вони виражають ту політику, якої слід наймач у даній сфері. Організаційно-правовий характер вжитих заходів дозволяє забезпечити реалізацію суб’єктивної можливості працівника на захист відомостей про нього.

Характеристика інформаційних відносин

Взаємодія між наймачем і працівником регулює Трудовий кодекс. Захист персональних даних працівника виступає в якості обов’язки керівника і повинна забезпечуватися їм беззаперечно. Необхідно відзначити, що інформаційні відносини мають місце не тільки між службовцем і його наймачем, але і між ними і сторонніми особами. Однак основним у даному випадку вважається взаємодія працівника і роботодавця. У зв’язку з цим регулювання цих відносин у законодавстві відданий пріоритет. Службовець не тільки має надати інформацію про себе, але і має право отримувати достовірні відомості про вимоги охорони праці та їх умови, існуючу загрозу ушкодження здоров’я, заходи, які передбачені на підприємстві в цілях забезпечення захисту від негативних виробничих факторів. У законодавстві роз’яснюється суть єдиної інформаційної системи, що діє в рамках взаємодії між наймачем та працівниками. Отримання службовцями відомостей від роботодавця, які безпосередньо стосуються їх інтересів, виступає в якості однієї з головних форм участі фахівців в управлінні компанією. Наймач повинен надавати представникам працівників достовірну і повну інформацію, яка необхідна для укладення колективної угоди та контролю за дотриманням його умов.

Конфіденційність

У вітчизняному законодавстві встановлені не тільки обов’язки наймача, але і службовця. Зокрема, за ст. 57 ч. 3 ТК трудовий договір може містити умови про нерозголошення працівником даних, які становлять таємницю, що охороняється законом (комерційну, державну, службову і так далі). Наймач має право в односторонньому порядку розірвати контракт або прийняти заходи про заборону допуску до такої інформації при порушенні службовцям даних пунктів.

На працівника накладається матеріальна відповідальність. У разі розголошення конфіденційних відомостей, отриманих при виконанні ним своїх обов’язків, він повинен буде відшкодувати повною мірою заподіяну своєю поведінкою шкоди підприємству. За ст. 37 ТК учасникам колективних переговорів, а також іншим особам, пов’язаних з їх веденням, заборонено оприлюднювати отримані дані, якщо вони відносяться до охоронюваної законом таємниці. Особи, які порушили дані приписи, притягаються до кримінальної, цивільної, дисциплінарної, адміністративної відповідальності в порядку, встановленому нормами. Особисті відомості співробітника за чинним законодавством відносяться до таємницею (конфіденційної) інформації. У цьому зв’язку нормами, спрямованими на охорону таємниці, також забезпечується захист персональних даних працівника.

Імперативність приписів

В сучасних ринкових умовах результативність діяльності підприємства безпосередньо пов’язана зі своєчасним забезпеченням необхідними інформаційними ресурсами. Поведінка наймача щодо особистих відомостей про службовця регламентується імперативними нормами. Це обумовлюється публічністю розглянутої сфери в цілому та інституту охорони індивідуальних відомостей службовця зокрема. Право на забезпечення захисту персональної інформації володіє абсолютним характером. Воно надане кожному службовцю незалежно від його особистого вкладу в досягнення підприємством поставлених перед ним завдань. У зв’язку з цим за ст. 86 ТК працівнику не слід відмовлятися від свого права на захист і збереження таємниці.

Реалізація

Захист персональних даних працівника здійснюється ним за допомогою безкоштовного вільного доступу до особистих відомостей. Він може отримувати копії будь-яких цікавлять його записів, що відносяться до нього безпосередньо. Реалізація права на захист здійснюється шляхом призначення своїх представників, які будуть відстоювати його інтереси. Закріплена юридична можливість службовця може бути втілена у вимозі до наймача про внесення виправлень або виключення неповних або невірних відомостей про нього, а також використаних або систематизованих з порушенням норм. Положення про захист персональних даних працівників (зразок документа представлений в статті) передбачає для них можливість оскаржити дії наймача в суді.

Склад особистих відомостей

Обробка і захист персональних даних працівника здійснюються строго у відповідності з встановленими нормами незалежно від обсягу отриманої інформації. При визначенні кількості та змісту інформації, яка підлягає наданню, наймач повинен виходити їх приписів Конституції, галузевого законодавства та інших ФЗ. При здійсненні діяльності в обороті беруть участь роботодавця документи двох видів. У першу категорію відносять папери, які службовець надає у процесі укладання контракту. Документацію другого виду наймач формує самостійно. Трудову книжку можна відносити як до першої, так і до другої групи. Це буде залежати від того, чи присутня вона у службовця на момент влаштування на підприємство, або складається вперше.

Документи співробітника

Вони, як було сказано вище, відносяться до першої категорії. Документами співробітника є:

  • Паспорт або інше посвідчення особи.
  • Трудова книжка.
  • Документи про освіту, наявність спеціальності чи кваліфікації.
  • Страхове свідоцтво.
  • Документи про військовому обліку.
  • Інші папери, необхідність у пред’явленні яких визначено в законі.

Зазначені документи містять фотографію громадянина, його Ф. В. О., відомості про місце, дату народження, прописку, склад сім’ї, місце отримання і характер спеціальності, освіти, кваліфікації та ін.

Папери наймача

У підзаконних актах вони визначаються в якості первинної облікової документації. У дану категорію входять:

  • Розпорядження і накази про переміщення, приймання, звільнення (розірвання контракту), заохочення службовця.
  • Особова картка спеціаліста.
  • Документи щодо розрахунків зарплати.

Крім інформації, дублюючої особисті дані службовця, вони містять відомості:

  • про дати прийому або переведення на посаду;
  • загалом безперервному стажі;
  • структурному підрозділі;
  • підвищення кваліфікації;
  • рішення атестаційної комісії;
  • професійної перепідготовки;
  • види і терміни відпусток;
  • нагороди і заохочення;
  • соціальні пільги.

Захист і зберігання персональних даних працівника – обов’язок не тільки керівника підприємства, але й осіб, у яких є доступ до відомостей і використовують їх для виконання своїх професійних завдань.

Відповідальність за недотримання норм

Що загрожує в тому випадку, якщо не буде належним чином забезпечено захист персональних даних працівника? ТК РФ, а також ЦК встановлюють характер відповідальності в залежності від серйозності порушення. Для певних складів порушень передбачаються санкції стосовно посадових і фізичних, так і юридичних осіб. Це вказує на те, що до відповідальності можуть бути притягнуті не тільки співробітники, але і наймачі.

У ст. 150 ЦК визначено, що особиста недоторканність, сімейна таємниця, приватне життя відносяться до категорії невідчужуваних та невід’ємних немайнових прав, які підлягають державному захисту. У разі заподіяння громадянину моральних чи фізичних страждань незаконними діями, а також в інших передбачених законом випадках суд може накласти на порушника обов’язок відшкодувати збиток грошовою компенсацією. При визначенні розміру виплати уповноважений орган враховує ступінь вини та інші мають істотне значення обставини. Суд повинен прийняти до уваги рівень моральних і фізичних страждань, пов’язаних з індивідуальними особливостями громадянина, якому завдано шкоди.

Разом з цим потерпілий має право вимагати спростування відомостей, які порочать його честь, гідність чи репутацію, якщо особа, що їх поширила, не зможе довести їх достовірність. Розголошення і подальше використання зображення громадянина, в тому числі фотознімків, відеозаписів або творів мистецтва, допускається тільки з його дозволу. Роз’яснення питань, які стосуються заподіяння моральної шкоди, присутні в Постанові Пленуму ВС.

Матеріальне відшкодування

За розголошення відомостей, які виступають як особиста таємниця службовця, співробітниками на них накладається стягнення, сума якого складає повний розмір заподіяної шкоди. Такі випадки вважаються винятками. Це підтверджує, однак, особливе значення, яке має на підприємстві Положення про захист персональних даних працівників.

Дисциплінарні заходи

Вони застосовуються у відношенні співробітника, який оприлюднив таємницю, що охороняється законом, в тому числі персональні відомості іншого службовця. В законі в даному випадку передбачається істотне умова. Дисциплінарна відповідальність настане у тому випадку, якщо розголошені відомості стали відомі працівнику при виконанні ним своїх професійних обов’язків. При накладенні стягнення наймач повинен врахувати серйозність проступку, а також обставини його вчинення. У зв’язку з цим закон передбачив три види дисциплінарних заходів: зауваження, догана і звільнення. Захист персональних даних працівника передбачає встановлення певних обов’язків і можливостей для осіб з доступом до такий інформації. Вони фіксуються в посадових інструкціях, договорах і угодах, локальних актах, прийнятих на підприємстві.

Адміністративна відповідальність

При виявленні факту порушення законодавства у сфері збору, зберігання, поширення і використання персональних даних в законодавстві передбачені наступні заходи:

  • Винесення попередження.
  • Накладення штрафу.

Розмір грошової виплати встановлюється:

  • для громадян – 300-500 руб.;
  • посадових осіб – 500-1000 руб.;
  • юросіб – 5000-10 000 руб.

При розголошенні відомостей обмеженого доступу службовцям при виконанні ним своїх обов’язків накладається штраф:

  • на громадян – 500-1000 руб.;
  • посадових осіб – 4000-5000 руб.

Кримінальне покарання

У ст. 137 КК передбачені заходи відповідальності за порушення недоторканності особистого життя громадянина. Зокрема, незаконне збирання або розповсюдження відомостей, що становлять особисту таємницю особи, без його дозволу або оприлюднення їх в публічному виступі або демонстрирующемся громадськості творі або ЗМІ караються:

  • Штрафом до 200 тис. руб. або в сумі доходу винного за 18 міс.
  • Обов’язковими роботами – 120-180 годину.
  • Арештом до 4 міс.
  • Виправними роботами до року.

Якщо ці ж дії винний здійснив при виконанні своїх обов’язків, то в КК передбачено:

  • Штраф – 100-300 тис. руб. або дохід за період від 1 року до 2 років.
  • Арешт – від 4 до 6 міс. з забороною обіймати певні посади або без нього та інші заходи.

Висновок

Як видно з матеріалу, в даний час велику актуальність набула захист персональних даних працівника. РФ – демократична країна, в якій людина вважається найвищою цінністю. Тому законодавство, насамперед Конституція, особливим чином оберігає особисте життя кожного громадянина. Нормальний розвиток суспільства можливо тільки тоді, коли люди, що живуть у ньому, будуть відчувати своє значення для держави, що проявляється у забезпеченні захисту гідності, честі, прав, відомостей, які складають таємницю особистого життя кожної людини.