Утримання за невідпрацьовані дні відпустки при звільненні: бухгалтерська проводка, розрахунок відпускних

Приблизна схема оформлення відпусток

У більшості організацій оформлення відпустки – справа проста. Якщо співробітник йде за графіком, який був складений в попередньому році, то не потрібно ніяких особистих заяв. За два тижні співробітники відділу кадрів складають наказ, в якому розписується керівник підприємства або структурного підрозділу, а також сам працівник. Слід бути уважними, так як саме в наказі прописані дати відпустки, а також кількість днів відпочинку. Підписуючи документ, працівник дає свою згоду на ці дати і конкретну кількість днів.

Якщо ж відпустку необхідно перенести або взяти дні за минуле час, то слід написати заяву, яка розглядає роботодавець. Після підписи керівних осіб також оформляється наказ. На підставі наказу складається записка-розрахунок, яка і відправляється в бухгалтерію.

Якщо працівник вирішив звільнитися

Однак спірні моменти починають виникати, якщо працівник, який оформив відпустку за невідпрацьований період, вирішив звільнитися. Відразу варто відзначити, що утримати його на підприємстві роботодавець не може. Відмовлятися віддавати трудову книжку співробітники відділу кадрів також не повинні, так як це буде незаконним.

Існує два способи мирного врегулювання. У першому випадку роботодавець просто утримує суму, яка була виписана за невідпрацьований час. Ця ситуація можлива, коли звільнення відбувається в кінці місяця, в якому були відпрацьовані всі дні. У цьому випадку вистачить коштів на погашення усієї суми. Другий варіант полягає в погашенні боргу, але вже готівкою в касу підприємства.

Варто відзначити, що деякі помилково вважають, що роботодавець не може утримати більше двадцяти відсотків від нарахованої оплати. В даному випадку посилаються на статтю 138 Трудового кодексу. Але слід розуміти, що тут мова йде саме про зарплату. Утримання ж за невідпрацьований період регламентується статтею 137. Тому роботодавець може утримати всю суму заробітної плати після вираховування податку.

Варто зазначити, що розрахунок днів відпустки може бути округлений тільки в бік працівника. Тобто роботодавець не може виробляти утримання за три дні замість 2,33. А за цілих два дні – може. Це закріплено в Трудовому кодексі.