Центри фінансової відповідальності підприємства

Центри фінансової відповідальності (ЦФВ) – невід’ємна частина бюджетного управління, що передбачає поділ відповідальності всередині підприємства.

Основні особливості

Ключові аспекти:

  • фінансова ієрархічна структура, що включає в себе ЦФО;
  • бюджетна структура, що дозволяє готувати звіти та плани стосовно до різних ЦФО.

Управління бюджетом допомогою ЦФО має такі відмінні риси:

  • передача завдань по окремо взятих показників на різні рівні всередині компанії, відповідальними призначають тих, хто формує цей фактор;
  • формування планів і втілення їх в життя, працюючи в єдиній системі координат підприємства;
  • орієнтованість на фінансові показники;
  • аналіз отриманих результатів з урахуванням факторів, зазначених у плані;
  • виявлення відповідності цілей та отриманих показників.

Термінологія

Центри фінансової відповідальності підприємства є в рамках організації окремими структурними одиницями. Їх працездатність впливає на економічну ефективність компанії. Головне завдання – відповідальність за коректне складання фінансових планів і досягнення заявлених результатів.

Крім ЦФО, важливу роль в діяльності компанії відіграє ЦФО (фінансовий облік). Ці одиниці впливають на економічні показники компанії і покликані вести облік досягнутого. МВВ (місце виникнення витрат) – одиниця, що провокує відомий заздалегідь рівень витрат вже тим, що існує. ЦФО несе відповідальність за МВВ, а ЦФО здійснює поточний облік.

Фінансова структура

Типовий МВВ – технологічний об’єкт. Для його коректного функціонування необхідно регулярне вкладення коштів у сировину, матеріали та інші статті витрат. З управлінської точки зору, витрати, пов’язані з роботою МВВ, дуже невеликі, тому неприпустимо виділення об’єкта в якості самостійного ЦФО.

Фінансова ієрархічна структура – система, що об’єднала в собі всі ЦФО компанії. Вона визначає, як супідрядність в організації і на якому рівні вкладеності той чи інший центр знаходиться. Така логіка роботи дозволяє добитися підвищеної ефективності при комплексному управлінні фінансовими показниками.

Класифікація: показники

Центри фінансової відповідальності підприємства можна класифікувати по-різному – існує дуже багато теорій, які пропонують оригінальні підходи. У кожного з них є позитивні аспекти і слабкі сторони. Знайти універсальне рішення непросто. Експерти рекомендують приділяти увагу в першу чергу економічним показникам, за які відповідальні розглянуті ЦФО. Підрозділ за таким принципом однаково підходить всім підприємствам незалежно від їх розміру, галузевої приналежності та сфери.

Основні економічні показники, на основі яких виділяють центри фінансової відповідальності в системі бюджетування:

  • прибуток в заданому часовому проміжку;
  • витрати за цей же строк;
  • проміжні підсумки (умовно їх можна позначити як «маржинальний дохід»);
  • показники інвестицій в процентному співвідношенні вкладених коштів і отриманого через них прибутку;
  • показники прибутку, отриманого за всіма статтями доходів, з вирахуванням витрат, понесених за цей же термін.

Класифікація ЦФО

При обліку описаних раніше показників центри фінансової відповідальності організації можуть підрозділятися на категорії таким чином:

  • Відповідальні за витрати (закупівлі, виробничий процес, адміністративний відділ, комерційні служби).
  • Дохідні центри, формують напрям підприємства.
  • ЦМД (маржинального доходу), відповідальні за конкретний напрямок і той прибуток, який воно приносить підприємству. У складі обов’язково є ЦЗ, відображають прямі виробничі витрати, і ЦД, що показує прибутковість напрямку. ЦМД може бути відокремленою структурою або сукупністю кількох пунктів організаційної підприємницької ланцюга.
  • ЦП (прибутку), відповідальні за позитивний баланс після врахування всіх витрат. Зазвичай ЦП являє собою підприємство чи групу таких і об’єднує в собі ЦД, ЦЗ, ЦМД (залежно від особливостей структури конкретної організації).
  • ЦИ (інвестицій). Ці види центрів фінансової відповідальності займаються інвестуванням, в їх функції входить зміна необоротних активів. Головне завдання ЦИ – експлуатаційна ефективність в розрізі інвестованих коштів. Розраховується така коефіцієнта ROI. Структура ЦИ: кілька об’єднаних ЦП, підприємство, холдинг, група компаній. Нерідко ЦП, ЦИ – це один і той же об’єкт. Така ситуація характерна, коли розглядають незалежну компанію, яка отримує прибуток і інвестує кошти у деякі проекти.

ЦЗ: особливості і діяльність

Вивчаючи показники центрів фінансової відповідальності, в першу чергу увагу приділяють витратам, безпосередньо пов’язаним з ефективністю застосування ресурсів та діяльності фірми загалом.

ЦЗ – це такі підрозділи, які зайняті подібними роботами. Такі можна розділити на дві групи:

  • виробничі;
  • функціональні.

ПЦЗ ємні як в розрізі матеріальних вкладень, так і за витратами праці. Сюди входять всі виробничі підрозділи. У ціноутворенні безпосередньо ці елементи участі не беруть, але витрачають ресурси компанії і збирають витрати. Керівники ПЦЗ відповідальні за витрати: вони знають плановий рівень і контролюють його дотримання. Головне завдання начальника – мінімізувати витрати.

ФЦЗ відповідальні за загальногосподарські потреби, витрати, пов’язані з економічними операціями, фінансовими та юридичними операціями.

Фінансова структура підприємства: центри фінансової відповідальності на прикладі

Розглянуте далі підприємство – така умовна компанія.

Побудова ЦФО починається з аналізу організаційної структури компанії. Для цього:

  • виділяють організаційні ланки, формують список;
  • вибудовують ієрархію підпорядкованості між ланками (починають з генерального директора, закінчують нижніми позиціями – окремо взятими виконавцями);
  • нумерують ланки, враховуючи структуру.

З організаційної структури та аналізу діяльності можна робити коректні висновки про напрямі бізнесу фірми. Далі формується фінансова структура. Для цього складається довідник, де вказується кожна ланка і зазначається, що йому властиво: ЦД, ЦИ, ЦП, ЦЗ. У деяких рядків будуть позначки в декількох графах приналежності до центрів, в інших – тільки якась одна графа. Отримана матриця допомагає класифікувати організаційної ланки ланцюжка.

Наприклад, для нашої умовної компанії це дасть такий результат:

  • ЦИ: фірма.
  • ЦП: фірма.
  • ЦД: продажу.
  • ЦЗ: маркетинг, адміністрація, фінансисти, кадровики.

На основі отриманої інформації складають ієрархічний список, вкладеністю відображаючи підпорядкованість між відділами. Далі для кожного виявленого ЦФО обирають керівника, покладають на нього відповідальність за роботу центру. Структуровану інформацію зберігають у табличній формі.

ЦФО і управлінський облік

Центр фінансового обліку і центр фінансової відповідальності в компанії – це інструменти, що дозволяють децентралізувати управління організацією, частково відповідальність передати від вищих керівників до середнього і нижчого ланки персоналу. Варто пам’ятати, що виконані роботи, виготовлені продукти і надані послуги не завжди вдається відобразити кількісно доходом.

Далеко не кожна фінансова структура, центри відповідальності якої розподілені коректно, побудована так, що відповідальні менеджери мають права розподілу одержуваної ЦФО прибутку, незважаючи на те, що саме вони займаються як видаткової, так і дохідної складової підприємства. Чим складніше організаційна, технологічна структура фірми, тим це питання більш хиткий. У той же час лише завдяки обліку відповідальності можна оцінити, виміряти, зважити в рамках кожного окремого центру плани і їх реалізацію.

Експерти радять

Відповідно до сформованої практики, найбільш ефективним прийнято вважати управлінський облік, так як тільки він дозволяє отримати доступ до актуальних даних, на основі яких можна прийняти коректне фінансове рішення. У роботі застосовується релевантна інформація, що виробляється бухгалтерським обліком, якщо в основу була поставлена конкретна фінансова управлінська мета. Формування баз даних і створення звітів проводиться за:

  • ЦО;
  • структурним підрозділам.

Аналізуються:

  • фінансові рішення;
  • технологічні введення;
  • конкретні вироби.

Рекомендовано для реалізації цього на практиці застосовувати зручний, простий інформаційну систему. Таку розробляють з урахуванням децентралізованої влади на підприємстві і того факту, що управлінці персонально відповідальні за фінансові показники компанії.

Децентралізація і структура компанії

Якщо фірма побудована на ідеї децентралізованої відповідальності, якщо існує центр фінансової відповідальності, бюджетування, ієрархічна структура, що враховує особливості конкретного виду діяльності, можна добитися швидких і позитивних успіхів. Чому так відбувається? При традиційному підході занадто багато уваги приділяють того, які помилки були зроблені лінійними менеджерами. Але при розглянутому варіанті у фокусі – лише результат робочого процесу, а не технічні моменти. Управлінці не бояться проявити ініціативу, у фірмі частіше впроваджують інноваційні, новаторські ідеї, що призводить до швидкого і якісного вирішення рутинних завдань. Як наслідок – оптимізація діяльності всієї фірми в цілому.

Центри фінансової відповідальності не повинні збігатися зі структурою компанії (організаційної, виробничої). Необхідно закріплення допоміжних, головних напрямків роботи фірми за деякими взаємозалежними і керованими зверху ЦФО. Також важливо забезпечити інформаційну інфраструктуру.

Алгоритм Ст. Е. Хруцького

Відомий вітчизняний економіст і аналітик запропонував описаний нижче метод, що дозволяє виділяти ЦФО, на основі чого реалізовувати ефективне фінансове планування за центрами відповідальності.

  • Формується перелік, що включає в себе всі різновиди господарського підприємництва в рамках організації. Також складають список, включаючи в нього продавані продукти.
  • Аналітики виявляють організаційну управлінську структуру. Є два типи: лінійна функціональна та дивізіональна.
  • Розподіляють різновиди діяльності по підрозділах усередині фірми, виділяючи ті, які не є джерелами прибутку.
  • Розраховують витрати, доходи, витрати для кожного підрозділу. Окремо виділяють регульовану та нерегульовану складові витрат підприємства.
  • Виділяють підрозділи, на які покладають відповідальність за фінансові потоки та їх коригування.
  • Фінансова та організаційна: в чому відмінність?

    Центри фінансової відповідальності, формують фінансову структуру підприємства, побудовані при обліку грошових взаємин, економічних. Організаційна сформована виходячи з функціональності того чи іншого відділу. Кожен з центрів витрат зайнятий фінансами одного типу, в той час як організаційна структура передбачає групування таких функцій, виконання яких пов’язане з наявністю специфічних навичок, знань.

    Фінансова структура показує ієрархічну систему відповідальності в компанії. Для неї ключовим буде поняття «результат». Для організаційної структури головне поняття – «підлеглість». При створенні такої структури допускається вдаватися до компромісних рішень, виходити з особистісних факторів. Фінансова структура будується строго на реаліях ринку, без знижок на особисті враження і взаємини.

    Очевидно, що ці дві структури принципово відрізняються. Це пов’язане з певними управлінськими труднощами: як ніби ведеш автомобіль з спотвореним управлінням. Для максимальної ефективності підприємства необхідно підганяти організаційну структуру під фінансову.

    На що ще звернути увагу?

    Обов’язковим поняттям є бюджет центру фінансової відповідальності. Такий ведеться з урахуванням всіх витрат, прибутків підрозділи, які супроводжують функціонування. При цьому допускається нехтувати:

    • ББЛ (по балансовому листу).
    • БДДС (рух грошей).

    Це пов’язано з тим, що ЦФО не контролюють ті види діяльності, які відображаються у цих документах.

    Відповідальність, властива ЦФО, досить обмежена. Це пов’язане з тим, що центри фінансової відповідальності формуються для досягнення конкретних показників. У той же час слід пам’ятати про центри фінансового обліку, які, в свою чергу, контролюють дотримання нормативів, обмежень. ЦФО також зараховують до ЦФО.

    Класифікація ЦФО: особливості комерційного підприємства

    Якщо комерційна фірма, то для неї найбільш коректним методом класифікації ЦФО прийнято вважати заснований на функціональності і завдання центрів. Виділяють:

    • допоміжні;
    • основні.

    Основні працюють над виготовленням продуктів, наданням послуг і виконанням робіт. Затрати – це собівартість продукту. Цехи і збутові відділи – класичні представники основних ЦФО.

    До допоміжних відносять ті, які обслуговують основні. Їх витрати прийнято підрозділяти по ОЦФО, підсумовувати отримані величини і лише потім оцінювати реальну собівартість. ВЦФО – це АГВ, технічний контроль, ремонт, інструментальні майстерні.

    Відповідальність і витрати

    На деяких підприємствах впроваджено такі ієрархічні системи, при яких центри відповідальності ідентичні ЦЗ. Тоді говорять про співпадаючих ЦФО. В іншому випадку їх називають «не збігаються». Витрати виникають у конкретних структурних одиницях, що споживають ресурси. Стосовно до таких одиниць складають плани, встановлюють норми і ведуть облік, покликаний контролювати витрати і забезпечувати госпрозрахунок всередині організації.

    Якщо місце витрат відповідає ЦФО, така структура вважається оптимальною. На практиці найчастіше ЦФО відповідальний за кілька підрозділів одночасно. У той же час начальник структурного підрозділу може відмовитися брати на себе відповідальність за витрати, пов’язані з роботою іншого відділу. В таких спірних ситуаціях остаточне рішення буде за адміністрацією компанії. Аналітики приймають рішення, як саме класифікувати витрати, наскільки детально слід розглядати процес їх формування. На основі прийнятих рішень відбувається приписування витрат конкретного ЦФО.