Тарифна і безтарифна система оплати праці. Безтарифна система оплати праці: види, сутність

Класифікація

Існують різні види безтарифної системи оплати праці. До найбільш поширеним з них відносять розрахунок за:

  • Кваліфікаційним рівнем в сукупності з коефіцієнтом участі.
  • Зведеним рейтингом спеціаліста.
  • Кількістю виконаних етапів роботи з урахуванням рівня складності.
  • Кожна модель має особливості, плюси і недоліки. Розглянемо їх окремо.

    Кваліфікаційний рівень і ступінь участі

    Така безтарифна система оплати праці передбачає присвоєння кожному фахівцю певного коефіцієнта. За підсумками місяця на додаток члени колективу встановлюють і ступінь участі. Таким чином, перший елемент є відносно постійним. Він визначається для кожного працівника при виборі цієї форми нарахування. За коефіцієнтом участі визначається конкретний внесок працівника в результати діяльності компанії з минулого місяця.

    Зведений рейтинг

    Ця модель передбачає розподіл колективної винагороди в якості єдиного коефіцієнта виступає загальна оцінка роботи спеціаліста. Ця схема доцільна тоді, коли існує можливість отримати певний інтегральний показник результатів, вважається об’єктивним для всіх учасників. Далеко не у всіх компаніях може встановлюватися така безтарифна система оплати праці. Приклади такої моделі, як правило, зустрічаються в рекламному бізнесі. Так, в гонках “Формула-1” прибуток розподіляється між командами-учасницями пропорційно очками, які вони набрали.