Розрахунковий період: поняття і визначення
Розрахунковий період – термін діяльності юридичної особи, який обчислюється в календарних місяцях. Його мінімальне значення становить 30 днів, а максимальний – рік (12 місяців). Поняття використовується для встановлення розміру суми і термінів виплати працівникам підприємства заробітної плати, допомог та пільг. Організація вправі сама встановлювати тривалість одного розрахункового періоду, але це не повинно негативно позначитися на працівниках.
Правове регулювання
Розрахунковий період – це метод обчислення належних фізичній особі за виконання трудових норм грошового винагороди, а також інших виплат. Строки, передбачені для визначення зарплати, відпускних, декретних та інших соціальних допомог, регулюються трудовим законодавством. При розрахунку деяких сум підприємство має право використовувати розрахунковий період, встановлений самостійно.
Вибір періоду для розрахунку середньої зарплати
ТК РФ для визначення середнього заробітку встановлює строк тривалістю 12 місяців. Це найбільш об’єктивний метод розрахунку з урахуванням того, що з періоду віднімають невідпрацьований час, наприклад, витрати на дні. У деяких працівників заробітна плата протягом року сильно коливається. Особливо це стосується відрядної форми розрахунку і додаткових преміальних виплат до окладу.
У тих випадках, коли працівник отримує заробітну плату щомісяця рівними частинами, для спрощення розрахунку підприємство має право встановити розрахунковий період меншого терміну: 3, 6 місяців і будь-який інший. Головною умовою є відсутність негативного впливу змін на працівників.
Правила визначення розрахункового періоду для обчислення середньої зарплати
Згідно з трудовим законодавством, рекомендований і максимальний розрахунковий період – рік (для цілей визначення середньої заробітної плати). Але це ще не означає, що в розрахунок будуть включені всі 365-366 днів. В ході обчислень враховуються тільки фактично відпрацьовані дні. Рекомендується виключати з розрахунку:
Виключивши подібні терміни із загальної тривалості аналізованого проміжку часу, бухгалтер може приступити до розрахунку середньої заробітної плати.
Приклад визначення періоду для розрахунку середньої зарплати
Розглянемо ситуацію, в якій необхідно обчислити середню заробітну плату за минулий 12-місячний термін:
Працівник поїхав у відрядження 14 лютого 2016 року. На цей період підприємство виплачувало йому середню заробітну плату. Для розрахунку величини необхідно розглянути період з 1.01. по 31.12. минулого 2015 року. Працівник перебував на робочому місці не весь час:
- з 12 по 23 квітня 2015 р. – у службової відрядженні;
- з 5 по 25 липня 2015 р. був у неоплачуваній відпустці;
- з 20 листопада по 28 листопада 2015 р. – був непрацездатний за лікарняним листком.
На підставі цих даних бухгалтер визначив розрахунковий період:
- з 1 січня по 11 квітня;
- з 24 квітня по 4 липня;
- з 26 липня по 19 листопада;
- з 29 листопада по 31 грудня.
Згідно графіку робочого часу, із загального числа днів будуть виключені вихідні.
Розрахунковий період для відпустки: правила визначення
Термін періоду, для якого розраховують кількість днів оплачуваної відпустки залежить від тривалості роботи працівника на підприємстві. Але в загальному випадку він не може тривати більше 12 місяців. Незалежно від того, в якій половині року працівник іде у відпустку, період буде складатися з одного року. При цьому починається він з першого числа календарного місяця початку відпочинку за останню дату 12 місяці. Наприклад, працівник перебував на законному відпочинку з 28.12.15 за 15.01.16. Розрахунковий період для відпустки визначиться в проміжку з 1.12.14 по 30.11. 15.
У випадках, коли співробітником фактично відпрацьовано менше року, розрахунковим вважають строк з першого робочого дня і до останнього числа місяця, що передує відпусток. Наприклад, працівник був прийнятий на виробництво 1 серпня 2015 р., а його відпустка припадає на 27.12–14.01. В даному випадку розрахунковий період – це час з 1.08. за 30.11.2015 року.
ТК РФ надає можливість встановлювати строки, на підставі яких вираховують відпускні виплати, самостійно. Обов’язковою умовою є зазначення періоду в особистому або колективному трудовому договорі.
Нарахування відпускних виплат у днях
Після визначення загального заробітку для розрахунку відпускних виплат слід обчислити середньоденну оплату праці. Якщо останні 12 місяців працівник відпрацював повністю, без вирахування днів розрахункового періоду, то розрахунок проводять за формулою: Сд.з. = Зп. : 12 : 29.3.
Де:
- Зп. – загальна сума заробітку за весь період;
- 29.3 – середня кількість днів у одному місяці;
- 12 – величина розрахункового періоду в місяцях (в даному випадку встановлений рік).
Розглянемо приклад обчислення середньоденного заробітку для нарахування відпускних виплат: з 14 березня по 27 квітня 2016 року бухгалтеру Х буде надано щорічну оплачувану відпустку. Для розрахунку використовується період з 1.03.15 за 29.02.16, який відпрацьований повністю, без вирахування. Щомісяця Х отримує фіксований оклад 18 тис. грн. Розрахувати середньоденний заробіток.
Зробимо обчислення:
Нарахування відпускних за період відпрацьований не повністю
При визначенні відпрацьованого строку, за який працівнику надається оплачуваний відпочинок, не враховується час:
- отримання середнього заробітку;
- хвороби, відпустки по вагітності, пологах;
- неоплачуваної відпустки;
- додаткових вихідних днів по догляду за дитиною-інвалідом;
- простою з вини підприємства;
- інших випадків, передбачених законодавством.
При відніманні перерахованих термінів вийде, що працівник відпрацював не весь розрахунковий період для відпустки, а лише його частина. Це призводить до неповного часу відпочинку, яке потрібно визначити.
Щоб знайти, скільки календарних днів розрахункового періоду належить працівникові на відпустку, необхідно виконати кілька математичних дій:
1. Обчислити кількість відпрацьованих днів неповного трудового місяця: Тд. = 29.3 : Тд.м. × Той.д., де:
- Тд.м. – кількість календарних днів місяця;
- Той.д. – кількість фактично відпрацьованих днів.
2. Визначити величину середньоденного заробітку за формулою: Сд. = З : (29.3 × Тм. + Тд.), де:
- З – загальна сума заробітку, нарахованого за період;
- Тм. – кількість повністю відпрацьованих місяців;
- Тд. – кількість відпрацьованих днів неповного трудового місяці (див. п. 1).
Якщо в одному періоді є одразу кілька неповних місяців, розрахунок слід зробити окремо по кожному з них, а потім підсумувати результати.
Приклад розрахунку середньоденного заробітку для неповного періоду
Розглянемо ситуацію: працівнику буде надана оплачувана відпустка з 15 червня 2016 року. Розрахунковий період місяця для виплат – з 1.06.15 за 31.05.16, це час відпрацьовано не повністю: з 18 по 25 лютого співробітниця хворіла. Крім виплат за лікарняним листком, працівникові належить оклад на загальну суму 240 тис. р.
Зробимо розрахунок:
Розрахунковий період лікарняного допомоги
Офіційно працевлаштований працівник має право отримати матеріальну компенсацію за період хвороби, якщо факт підтверджений лікарем і наданий лікарняний лист. Строком для розрахунку величини виплати вважають 2 роки. Суму вираховують на підставі загального заробітку за період шляхом множення його на коефіцієнт компенсації і кількість непрацездатних днів. Отримане число ділять на 730-732 дня.
При розрахунках з працівниками вкрай важливо правильно визначити період, за який фізичній особі належать виплати. Встановлені межі часу безпосередньо впливають на величину середньої заробітної плати і багатьох інших соціальних допомог та компенсацій.
