Поняття і види часу відпочинку

Додаткову неоплачувану відпустку

Додаткову неоплачувану відпустку є видом часу відпочинку, яким також можуть користуватися працівники. Він являє собою додатковий відпочинок, який дається всім працівникам без можливості збереження за ними заробітної плати. У разі невиходу працівника на підставі надання йому додаткової відпустки, за ним зберігаються місце виконання трудових зобов’язань, а також посаду.

Законодавець дозволяє поділ такої відпустки на кілька частин. Як зазначається у описі такого виду часу відпочинку, її загальна тривалість не може перевищувати 14 днів на рік (сумарно).

Право на додаткову неоплачувану відпустку тривалістю більше 14 днів мають деякі категорії осіб, визначені законодавством. До них належать ветерани і учасники Великої Вітчизняної війни (до 36 днів), пенсіонери, які продовжують ведення трудової діяльності (до 14 днів), інваліди (до 60 днів). Крім того, в особливих випадках, прикладами яких можуть бути смерть родича, народження дитини, а також реєстрація шлюбу, законодавець також передбачає можливість використання додаткової відпустки тривалістю до 5 днів.