Основні види і методи бюджетування

Сьогодні бюджетування як метод планування тісно пов’язане з бухгалтерським управлінським обліком. Однак крім планування, дана категорія включає аналіз та контроль фінансової діяльності тієї або іншої структури. Що являє собою представлене поняття? Які існують основні методи бюджетування? Чим вони відрізняються? На ці та інші не менш цікаві питання можна знайти відповіді в процесі прочитання даної статті.

Поняття бюджетування

Перш ніж розглядати методи бюджетування, доцільно буде дати визначення даному поняттю, а також охарактеризувати його в відповідності з базовими критеріями. Так, управління виробничими витратами сьогодні не може зводитися до простого їх зменшення. Воно застосовується для того, щоб реалізувати певні кроки до досягнення певного рівня доходу, прийняти деякі заходи по необхідності, а також оцінити результати господарської діяльності. У плані підприємства саме цим можна обумовити специфічні операції у сфері управління витратами стосовно кожного центру витрат (підрозділу). Сьогодні в основі діяльності по управлінню витратами лежать наступні складові:

• Планування стосовно витрат.
• Чітке встановлення їх рівня.
• Поліпшення показників вартості на кожному з етапів діяльності структури.

Збереження і зниження в плані рівня витрат відноситься до управління витратами лише на виробничій стадії. Це положення забезпечується за допомогою єдиної для всього підприємства системи фінансування, для формування якої використовуються методи бюджетування. Під останнім слід розуміти процес формування фінансових бюджетів (планів) і кошторисів.

Необхідно відзначити важливий нюанс з даного приводу. Так, поняття і терміни, що визначають систему і методи бюджетування, вітчизняні економічні автори трактують по-різному. Серед них основними є бюджет, кошторис і план. Саме тому найчастіше втрачається безпосередньо сенс процесу.

Система бюджетування

Сьогодні у вітчизняній літературі поняття “бюджет” досить часто ототожнюють з планом економічної діяльності структури на поточний період; управлінський процес планування – з бюджетуванням, проте доречно лише фінансове планування методом бюджетування; бізнес-план структури – зі зведеним бюджетом; комерційні і виробничі витрати, а також кошторису виробничих витрат – з бюджетами.

У практичному аспекті план, згідно з власним змістом, є наміченої на певний часовий період роботою (або ж програмою дій) із зазначенням змісту, цілей, об’єктів, послідовності, методів і терміну виконання. Під бізнес-планом же правильно розуміти план розвитку структури в агропромисловому комплексі. Кошторис – це офіційний план щодо грошових коштів для фінансування видаткової частини підприємства (наприклад, кошторис будівельних робіт). Під бюджетом слід розглядати фінансовий план, виражений у вартості; документовану папір, що забезпечує зв’язування дохідної частини організації (або ж можливої) з видатковою.

Фахівці, що забезпечують правильну постановку таких категорій, як система і методи бюджетування, пропонують підприємницької термінологію, прийняту сьогодні у всьому світі. Вона в повній мірі характеризує дану процедуру. Так, бюджетування – це процес формування фінансових кошторисів та планів, з одного боку. Та бюджетування – це метод підвищення виробленої фінансової обґрунтованості управлінських рішень, прийнятих на підприємстві, з іншого боку.

Об’єкт і економічний сенс бюджетування

Сьогодні об’єктом бюджетування є не що інше, як бізнес (сфера або різновид економічної діяльності). Якщо розглядати планування методом бюджетування, можна дати специфічне визначення останнього терміну. Так, під бюджетуванням слід розуміти фінансове планування, яке охоплює абсолютно всі аспекти діяльності підприємства і дозволяє складати всі отримані доходи, іменовані результатами, і понесені витрати на майбутній період у фінансових термінах. Сюди відносяться і прогнозовані обсяги щодо залучених ззовні ресурсів, і заплановані кошторису фінансової спрямованості, і інші компоненти розглянутого питання.

Необхідно зазначити, що належним чином сформована бюджетна система – дуже важливий для підприємства момент, особливо якщо воно велике. Саме тому методи бюджетування орієнтованого на результат виробництва необхідно правильно підбирати, враховуючи всі обставини. Важливо відзначити, що грамотно поставлена бюджетна система здатна допомогти в удосконаленні координації всіх підрозділів структури, попередженні кризових ситуацій, поліпшення мотивації, підвищення відповідальності керівників всіх рівнів, передбаченні фінансових результатів, а також запобігання небажаних ситуацій. Таким чином, під бюджетуванням у загальному вигляді слід розуміти основу:

• Прийняття рішень управлінцями та планування діяльності структури.
• Оцінки всіх існуючих сторін фінансового стану структури.
• Зміцнення фінансової дисципліни, а також підпорядкування інтересів окремих структурних підрозділів інтересам компанії в цілому і, звичайно ж, власникам її капіталу.

Види, методи бюджетування

Стосовно до всіх видів бюджетування діє два різних за своїм змістом методу. Метод приросту є традиційним. Так, у процесі підготовки бюджету найчастіше використовують підхід, згідно з яким основою його формування на майбутні періоди є показники витрат і досягнутих доходів. Потім представлені показники піддаються обробці. При цьому обов’язково враховуються очікувані ціни, зміна спрямованості реалізується діяльності або ж обсяг виробництва. Отже, на основі даної категорії, представляє основні методи бюджетування, розробка бюджетів проводиться на базі приросту витрат і доходів від досягнутого підприємством рівня. Важливо відзначити, що даний метод містить у своїй сутності вельми цікавий недолік. Справа в тому, що неефективні рішення, закладені у вже досягнутий рівень, так чи інакше, переходять у бюджети майбутніх періодів.

Які ще існують методи бюджетування на підприємстві? Другою складовою розглянутої категорії є метод нульового базису. Він дає можливість сформувати бюджет витрат конкретній галузі діяльності компанії за умови мінімального виробничого рівня, після чого визначити витрати і вигоди від додаткового приросту роботи (діяльності структури). Сенс цього методу полягає в тому, що кожний вид діяльності окремо, який проводиться в межах центру фінансової відповідальності або ж структурного підрозділу, на початку року повинен підтвердити власне право на існування в подальшому. Підтвердженням тут є обґрунтування економічної ефективності в майбутньому по відношенню до що витрачається підприємством ресурсів. У результаті керівникам вдається заволодіти інформацією, що дозволяє найкращим чином розставити пріоритети.

Методи управління бюджетуванням та їх аналіз

При зіставленні методу приросту і методу нульового балансу можна виявити деякі переваги і недоліки. Так, певним плюсом формування бюджету згідно з методом приросту служить відносна простота, властива супутнього процесу. Розробка ж бюджету, заснована на методі нульового базису, здійснюється набагато важче, хоч і обґрунтовується досить легко. Якщо ж використовувати дану методику щодо всіх формуються бюджетів, то буде потрібно досить багато часу.

Важливо відзначити, що методи прогнозування та бюджетування різні за своїм змістом. Тому для визначення конкретного методу розробки, видів і форм бюджетів необхідно враховувати специфіку, обсяги виробництва та реалізації товарної продукції, а також цілі і завдання діяльності структури.

Цілі і завдання бюджетування

Повною мірою розглянувши методи бюджетування персоналу, доцільно перейти до його основних цілей і завдань. Залежать вони головним чином від центральної місії організації. Так, до цілей бюджетування необхідно віднести наступні пункти:

• Реалізація функцій в якості інструменту планування. Як зазначалося вище, націленість бюджету спрямована на майбутнє. Це дозволяє попередити небажані ситуації, а також знайти шляхи їх розв’язання. Хоч сам процес бюджетування не здатний запобігти появі питань негативного характеру в майбутнє, він формує умови для підготовки до їх вирішення. Це конкретизація плану на рік допомогою кошторисів і бюджетів, які, як правило, розраховуються на місяць або квартал. У результаті ймовірність рішень поспішного характеру, які приймаються експромтом і визначаються лише поточної доцільністю, насправді зводиться до мінімуму.
• Реалізація контролю, визначається як прямої, так і зворотної зв’язком. Як відомо, однією з основних функцій бюджетної системи є контрольна. Відповідно до неї визначається сфера відповідальності керівництва різних рівнів. Дані же співвідносяться з показниками кошторисів і бюджетів. Оцінка результативності та фінансовий контроль несуть при цьому як прямий, так і зворотний зв’язок. Необхідно доповнити, що порівняння бюджетних і досягнутих за фактом показників реалізується за допомогою контролю зі зворотним зв’язком, а порівняння показників бюджету з цілями, встановленими організацією, здійснюється через прямий зв’язок. Так, з допомогою контрольних механізмів та різних видів зв’язків формується система винагороди керівництва (пільги, премії і так далі).

Додаткові цілі

Крім поданих вище цілей бюджетування, прийнято виділяти наступні пункти:

• Надання впливу на діяльність співробітників за допомогою мотивації. За допомогою бюджетування розробляються завдання (показники) для певних угруповань співробітників. Як правило, це значно підвищує їх відповідальність за результати трудової діяльності.
• Створення комунікаційної середовища. За допомогою системи бюджетування відбувається формування фінансової обізнаності працівників організації. Так, вони зобов’язуються чітко знати про наслідки власних дій. Крім того, співробітникам необхідно замислюватися про альтернативні рішення, які могли б бути ефективно з фінансової точки зору.
• Забезпечення координації економічної діяльності структури. Дана мета наділена досить важливим значенням. Формування кошторису (бюджету) – механізм, за допомогою якого дії різних підрозділів компанії можуть узгоджуватися і зводиться в єдиний процес.

Види бюджетів

Виконання бюджетів можна розглядати як одну з цілей будь-якої організації. Крім того, безпосередньо бюджети повинні спрямовуватися на досягнення низки цілей, що залежить від часових рамок їх функціонування, ступеня деталізації та області застосування.

Залежно від періоду часу, який охоплюється бюджетом, прийнято розрізняти оперативні, тактичні і стратегічні бюджетів. До речі, під бюджетним періодом прийнято розуміти тривалість відрізка часу, охопленого бюджетом. Так ось, у відповідності зі стратегічним бюджетуванням бюджетний період може становити від трьох до десяти років. У разі ж операційного бюджету цей термін сягає лише одного року.

Важливо відзначити, що область стратегічного бюджетування, як правило, досить широка, тому охоплює ключові напрямки розвитку структури в межах суттєвого періоду часу. Операційні і тактичні бюджети є більш обмеженими. Вони стосуються лише деяких аспектів, визначених у кошторисах стратегічних. Останні, як правило, менш деталізовані, по відношенню до тактичних і операційних. Їх цілі формуються укрупненими в кількісному плані чином: освоїти ринок тієї або іншої товарної продукції протягом найближчих п’яти років, отримати статус підприємства світового класу, досягти подвоєння щодо вкладеного капіталу на кінець певного періоду і так далі.

Додаткові відомості

Операційні і тактичні бюджетів, у порівнянні зі стратегічними, є деталізованими для того, щоб якісним чином орієнтувати поточну економічну діяльність на досягнення цілей стратегічного характеру. При цьому вони, як правило, формують істотну по важливості інформацію про здійснення своїх цілей економічно і ефективно. Визначальним нюансом застосування операційних і тактичних бюджетів є забезпечення з боку бюджетної системи збігу (конгруентності) цілей як організації в цілому, так і її підрозділів.

Дисбаланси

Важливо знати, що в практичному аспекті економічної діяльності нерідко виникають дисбаланси між представленими вище цілями бюджетування. Серед них необхідно відзначити наступні пункти:

• Положення тактичних і стратегічних бюджетів не відображаються в операційному плані. Іншими словами, відкриття нової структури, так чи інакше потребує перепідготовки персоналу, знаходження джерел нових видів сировини і так далі.
• Положення операційних і стратегічних бюджетів не відображаються в тактичним плані. Іншими словами, перепідготовка співробітників виявляється в результаті досить дорогою, що нерідко призводить до тимчасового зменшення відносно обсягів випуску товарної продукції.
• Положення операційних і тактичних бюджетів не відображаються в стратегічному плані. Іншими словами, стратегічні цілі, так чи інакше, вимагають перегляду операційних і тактичних обмежень.