Обовязкові умови трудового договору – це що таке?

Першою папером, яку ви підпишете на новій роботі, трудова угода. Як і всі юридично важливі документи, воно має свої стандарти та особливості оформлення. Тому сьогодні ми просто і доступно вивчимо обов’язкові умови трудового договору.

Призначення документа

Трудовий договір – це якийсь пакт між працівником і наймачем, який регулює їх права і обов’язки. Простіше кажучи, договір закріплює усна згода обох сторін на спільну трудову діяльність. Працівник погоджується якісно виконувати роботу, на яку він влаштовується, а наймач зобов’язаний створити йому гарні умови праці і цей своєчасно оплачувати працю.

Процес прийняття нового члена колективу проводиться в 4 етапи:

  • ознайомлення з трудовим договором;
  • його підписання;
  • друк наказу про прийом працівника на певну посаду;
  • внесення відмітки в трудову книжку.

Щоб документ мав якийсь загальний стандарт і повністю гарантував наймачеві та працівнику при виникненні конфліктних ситуацій можливість відстояти свої права, він повинен містити обов’язкові для включення в трудовий договір умови.

Порядок підписання

Документ роздруковується у 2-х примірниках. Один віддається на особисте зберігання новому працівнику компанії, другий – наймачеві або його офіційному представнику. Приступати до своїх обов’язків до укладення документа співробітник може тільки в рідкісних випадках. Причому обов’язкові умови трудового договору оформляються і вписуються в угоду, яке працівник повинен підписати, не пізніше 3-х днів з першого фактично відпрацьованого ним дня.

В майбутньому підписаний документ можна редагувати і вносити доповнення. Приміром, коли роботодавець вирішив підвищити людині заробітну плату, то він повинен скоригувати обов’язкові умови трудового договору або роздрукувати додаток до нього, яке регулює нові тарифні ставки, преміальні та інше. Всі коригування трудового договору завжди узгоджуються з співробітником фірми.

Обов’язкові умови трудового договору

Перед тим, як підписати документ, який буде захищати права працівника, йому слід уважно ознайомитися з кожним його пунктом. Адже при виникненні конфліктної ситуації тільки він зможе внести ясність і вирішити всі спірні ситуації.

Обов’язковими умовами трудового договору є:

  • місце роботи;
  • посаду;
  • характер роботи з повним і детальним описом;
  • дата вступу на посаду;
  • розмір окладу;
  • режим робочого часу;
  • матеріальна відповідальність працівника;
  • права та обов’язки обох сторін;
  • види й умови соціального страхування.

Всі перераховані вище пункти – не єдине, що можна прописувати в документі. Кожен наймач має право включати й додаткові пункти в договір, які характерні для певного виду виконуваних робіт. Обов’язкові та додаткові умови трудового договору повинні чітко дотримуватися обома сторонами. Інакше угоду можна розірвати за бажанням одного з учасників.

Місце роботи

Перш ніж приступити до роботи, працівник повинен бути повідомлений, де саме буде розташовуватися його робоче місце. До обов’язкових умов трудового договору належать не тільки юридичну адресу компанії, але і номер, поштову адресу структурного підрозділу або філії, куди працівник направляється для виконання своїх посадових обов’язків. Наймач не має права самостійно змінювати локацію робочого місця. Всі зміни повинні бути погоджені з співробітником. Якщо він не хоче підписувати документ про чергове переведення, то може перервати дію трудової угоди.

Посаду і характер робіт

Виходячи з того, яку посаду зазначається в трудовій угоді, робиться запис у трудовій книжці. В майбутньому за цими записами будуть визначатися пільги та дата звільнення працівника на заслужену пенсію. Всі існуючі на сьогоднішній день професії прописані в Єдиному тарифно-кваліфікаційному виданні.

Сучасні тенденції ринку праці передбачають запис у трудовому договорі посади, яка не прописана в Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику. Якщо посада не пов’язана з наданням певних компенсацій або пільг, то серйозних наслідків такий запис за собою не несе. Але без особливої необхідності все-таки краще не відходити від існуючого списку.

Обов’язковими умовами трудового договору є докладні описи всіх видів робіт, які співробітнику належить виконувати. Причому в ньому можуть бути вказані функції, які характерні для різних професій. Поєднання кількох посад в трудовій угоді не є роботою за сумісництвом. Наприклад, робота комірника може включати в себе обов’язків вантажника. В такому випадку в трудовій книжці зроблено запис тієї посади, яку працівник виконує більшу частину свого робочого часу.

Дата вступу на посаду

Календарний день вступу на посаду й день укладення договору не завжди збігаються. Буває так, що співробітник приймається за виконання своїх функцій до його підписання або з відстрочкою на кілька днів зважаючи на майбутніх вихідних, святкових днів або інших вагомих причин. Оскільки обов’язкові умови трудового договору визначаються Трудовим кодексом РФ, дата початку робіт може встановлюватися двома способами:

  • усний наказ наймача до підписання документа;
  • конкретна дата, зазначена в договорі.

Якщо працівник приступив до виконання своїх обов’язків до підписання договору, то він повинен з ним ознайомитись та надати письмову згоду, тобто свій підпис, на виконання певного виду робіт не пізніше трьох днів з моменту їх початку. Коли начальство не поспішає письмово оформити свої відносини з працівником, він має повне право звернутися до суду з доказами виробленої за цей час роботи. Це можуть бути свідчення, папери, звіти та інше.

Пункт договору про оплату праці

Умови оплати праці регулюють загальну суму заробітної плати майбутнього працівника разом з преміями, надбавками, доплатами. Комерційні фірми мають право самостійно встановлювати тарифи, на базі яких будуть проводитися відрахування. Бюджетні підприємства розраховують дохід співробітника на підставі тарифної сітки, кваліфікаційного розряду і категорії.

Обов’язкові умови укладання трудового договору не можуть мати розмір окладу не нижче, ніж норма, встановлена державою. В іншому випадку такий договір можна вважати неправомірним і, отже, його з легкістю можна оскаржити в суді. За час співпраці з працівником наймач має право знижувати або, навпаки, підвищувати розмір і суму його окладу. Для цього необов’язково укладати нову угоду. Можна просто роздрукувати відповідне доповнення і віддати його на підпис співробітника.

Від чого залежить розмір зарплати?

Розмір заробітної плати залежить в першу чергу від професійних навичок співробітника і затребуваності професії. Якщо майбутня робота вимагає високого рівня майстерності, то і оплата повинна бути гідною. У трудовій угоді ще зазначаються:

  • доплати за роботу у вихідні, неробочі та святкові дні;
  • місячний, квартальний, річний розмір премії;
  • доплата за роботу в нічний час доби;
  • доплата за шкідливі умови праці;
  • доплати за понаднормову роботу.

У документі вказується «брудна» заробітна плата. Це означає, що від прописаного в документі окладу в майбутньому будуть проводитися всі стандартні відрахування. Відповідно, на руки працівник отримає меншу суму. Всі нараховані премії залежать від наймача або від безпосереднього начальника потенційного співробітника. При системі преміювання враховуються якість, швидкість і результат місячної, квартальної, річної роботи співробітників. Якщо робота пов’язана з колективною працею, то премія буде залежати від кожного члена команди.

Деякі компанії пропонують своїм співробітникам, крім доплат і премій, безкоштовне харчування, проїзд, проживання та інше. Це не входить в обов’язкові умови праці в трудовому договорі. Скоріше, такі умови – приємний бонус, який може очікувати співробітника.

Режим робочого часу

Режим працівника регулюється внутрішнім розпорядком компанії. Коли режим праці і відпочинок майбутнього співробітника не співпадають, трудове угоду вносяться відповідні записи. Зазвичай робочий день триває не менше восьми і не більше дванадцяти годин. Тривалість робочої зміни не може перевищувати прописаних в Трудовому кодексі меж. Важливо пам’ятати, що робочий час не включає в себе обідні і побутові перерви.

Пункт про матеріальну відповідальність

Щоб уберегти фірму від збитків з вини співробітників, багато компаній разом з трудовою угодою укладають з потенційним працівником договір про матеріальну відповідальність. Виробничих і працівників цеху, як правило, цей документ не стосується. Найчастіше його укладають з адміністративним персоналом і працівниками середніх і вищих керівних ланок.

Без згоди працівника на матеріальну відповідальність наймач не має право утримувати з його заробітку ні копійки. Якщо начальство в наказовому порядку вимагають оплатити понесені ними збитки, то це є прямим приводом для звернення в суд. При виникненні спірних ситуацій з приводу відшкодування шкоди проводиться судова або досудова експертиза. Повна компенсація збитків належить компанії, якщо працівник скоїв кримінальний злочин, зіпсував матеріальні цінності у позаробочий час чи не зумів зберегти майно фірми, видане йому під розпис.

Соціальне страхування

Нинішнє законодавство зобов’язує до чотирьох форм соціального страхування. Тому наймач, укладаючи договір, бере зобов’язання щомісяця виробляти необхідні відрахування на соціальне страхування. Обов’язкове страхування в умовах трудового договору включає в себе три види страхування:

  • медичну;
  • соціальну;
  • пенсійну.

Соціальне страхування покриває два типи витрат: виплату лікарняних або декретних і компенсацію збитків співробітників від нещасних випадків або захворювань, що виникли через їх професійної діяльності. Коли наймач прописує пункти трудового договору, він може не перераховувати всі існуючі види страхування. Достатньо просто внести посилання на цю статтю Трудового кодексу.

Додаткові умови

Крім обов’язкових, документ може містити і додаткові умови. Наприклад, начальник може внести туди пункт про випробувальному терміні або внутрішньому навчанні працівників. Багато приватні організації люблять додавати в договір пункт про нерозголошення комерційної таємниці. Особливо якщо співробітник має доступ до фінансової або бухгалтерської звітності. З приємних моментів у додаткових умовах можна відзначити пункти про підвищення побутових умов працівника. Деяким працівникам, крім заробітної плати і премій, за умовами договору покладається безкоштовне орендоване житло, харчування і т. д.