Критерії масового звільнення працівників

Звільнення – процедура досить неприємна. Але проведена вона повинна бути в законному порядку. Тільки при таких умовах можна гарантувати виконання всіх зобов’язань як роботодавця перед своїми працівниками, так і навпаки. Це дозволяє уникнути непорозумінь у фінансовому плані. Все частіше власники підприємств змушені розривати трудові контракти з найманими робітниками. Несприятливі економічні умови, криза, високі податки і проблеми з місцевою владою – всі ці критерії масового звільнення є не рідкістю на сьогоднішній день. Але як здійснити дану дію без сумних наслідків?

Що розуміється під поняттям масового звільнення?

Це визначення у трудовому законодавстві є цілком реальним. Те, що дане поняття було занадто роздутою засобами масової інформації, що вводить людей в оману, змушуючи думати, що процедура не несе ніякої відповідальності, і критерії масового звільнення визначаються лише рішенням роботодавця. Так, це практика досить поширена, тому що звільняє від зайвих пояснень, але при цьому вона все одно знаходиться в правовому полі.

Критерії масового звільнення працівників є першопричинами цього дійства. Воно передбачає пропорційне скорочення службовців щодо загальної сукупної чисельності трудового колективу. Відсоток співвідношення може залежати від загальної кількості людей на підприємстві. Під поняттям масового звільнення розуміється і повна ліквідація установи, яка відповідно супроводжується даним процесом.

Те, як встановлюються критерії масового звільнення працівників, залежить і від регіону, в якому знаходиться дана організація, і від «габаритів» фірми. Говорити про подібну практику можна починати при колективі мінімум п’ятнадцять співробітників.

Це визначення залежить і від періоду, у який відбувається. Тобто масовим звільненням можна назвати розірвання трудових відносин з п’ятдесятьма працівниками протягом місяця. Якщо кількість людина досягає позначки в дві сотні, то термін збільшується вдвічі. Скорочення понад півтисячі людей називається масовим, якщо було здійснено протягом трьох місяців.

Залежність від регіону виражається в тому, що про даному понятті можна міркувати лише тоді, коли кількість звільнених дорівнює одному відсотку по відношенню до всіх працюючим людям цієї місцевості. Але це актуально лише для тих адміністративних одиниць, де зайнятими є до п’яти тисяч жителів.

Чим зумовлений цей процес?

Одним з основних переваг даного явища для роботодавців є те, що критерії масового звільнення не потрібно коментувати широкій публіці. Деякі йдуть на цю критичну і жорстку міру цілеспрямовано, в інших просто немає вибору. Право на збереження таємниці звільнення і відсутність розголосу закріплено навіть законодавством Російської Федерації. Але часто працівники все ж хочуть знати причину того, що відбувається, а вона буває зумовлена наступними факторами:

  • кризовими явищами у фінансовому секторі країни;
  • відсутністю можливостей і перспектив розвитку бізнесу в конкретній сфері;
  • приходом нового керівництва і зміною політики;
  • необхідністю заміни колективу;
  • перекладом ручної праці на механізований і автоматичний.

Як реалізується подібна процедура на практиці?

Незалежно від того, як встановлюються критерії масового звільнення працівників і чим вони зумовлені, ця процедура має певні кроки в однаковій послідовності. Для початку необхідно затвердити новий графік роботи, який зумовить безперебійну діяльність. Це може бути сформовано щодо всього колективу, або стосуватися окремої категорії працівників.

Щодо цього затвердженого документа, що говорить про новому розкладі, формується і указ про офіційне скорочення кадрів. Критерії масового звільнення грають не останню роль для профспілкових організацій. Саме ця структура повинна бути повідомлена про проведення подібного роду заходи не менш, ніж за три місяці. В цей же час має бути здійснено попередній пункт. Одночасно з інформуванням профспілки про даному скороченні повинен дізнатися центр зайнятості населення.

Процедура відображається на колективі?

Наступний етап є найбільш болючим для колективу. На цій стадії керівництво повинно повідомити про прийняте рішення своїм підлеглим. Щоб ввести людей в курс справи і дати їм час на самовизначення, керівництво зобов’язане здійснити відповідне повідомлення співробітникам як мінімум за два місяці. За весь цей період, який бере відлік від моменту проголошення і до фактичного звільнення, в обов’язки роботодавця входить пошук нових робочих місць для всіх скорочених. Тобто люди повинні мати якусь альтернативу, а ось погоджуватися на неї чи ні – це вже залежить від них самих.

Як це питання узгоджується з державними структурами?

Після цього процес знову розглядається в профспілкової організації. На цей раз установі необхідно надати проект, в який входять всі готуються накази про скорочення штату. Це робиться зазвичай за місяць до звільнення. Крайній термін – десять днів. До проекту також потрібно додати ксерокопії паперів, що підкріплюють рішення. Якщо ви роботодавець, виберіть критерії масового звільнення, визначений законодавством. Профспілка, покликаний захищати інтереси працівників, повинен висловити свою думку по відношенню до даного заходу.

Неважливо, чи буде його реакція позитивною або негативною – організація зобов’язана дати обгрунтовану відповідь. У тому випадку, якщо виникне якесь непорозуміння з цією структурою, роботодавець повинен у наступні три дні вирішити питання. Необхідно проконсультуватися і зафіксувати спірний момент у вигляді протоколу.

Завершується процедура масового звільнення підготовкою паперів і документів, включаючи трудові книжки. Бухгалтерія готує розрахунок кадрів.

Які критерії масового звільнення столиці?

Цей процес обумовлюється різними чинниками, в тому числі й територіальних. Тому критерії масового звільнення працівників у Москві мають свої особливості. Під дану категорію процесів скорочення потрапляє в тому випадку, якщо воно охоплює чверть загальної чисельності трудового колективу. Також однією з причин, по яких може статися ця подія, є закриття установи та перепрофілювання його організаційно-правової форми. Але до найбільш поширеного фактору відноситься банальне скорочення штату.

Так як виникнення даного явища найчастіше обумовлено кризовими процесами, то критерії масового звільнення в Москві залежать також і від стану, що складається на біржі праці і рівня інфляції. На сьогоднішній день показники ринку праці залишає бажати кращого, тому рішення роботодавців про масове звільнення має набути розголосу за півроку до фактичної реалізації.

Крім самого роботодавця та організації, критерії масового звільнення працівників визначаються та органами місцевого самоврядування. В цьому плані подібними повноваженнями наділені служби зайнятості та профспілкові структури. Так як вони відповідають за рівень безробіття на закріпленій за ними території, то ними може прийматися рішення про запуск процесу у якій-небудь установі. Якщо показник інфляції перевищує поріг в одинадцять відсотків, то поетапне звільнення працівників здійснюється абсолютно за іншими термінами.

Як здійснюється галузеве скорочення?

Критерії масового звільнення визначаються також і таким фактором, як галузеве скорочення, тобто звільнення працівників однієї сфери діяльності. Наприклад, для співробітників наукових організацій про масовість можна судити за скороченням штату на десять відсотків. Мінімальна періодичність даного заходу при цьому повинна складати три місяці.

Як проводиться скорочення сфері лісового господарства?

Щодо даного сектора народного господарства це поняття характеризує два моменту:

  • Закриття установи зі штатом як мінімум десять осіб.
  • Звільнення працівників у кількості двадцяти і більше. При цьому розрахунок людей має відбуватися в рамках одного календарного місяця.
  • Як проводиться скорочення в сфері охорони здоров’я?

    Критерії масового звільнення в охороні здоров’я визначаються такими показниками, як термін і штатний склад. Період, що характеризує дане явище, становить один місяць. Якщо чисельність штату – тисяча медиків, то при розрахунку, що звільнені будуть як мінімум двадцять п’ять осіб, можна говорити про масовість. Для меншого установи, з колективом до тисячі осіб, кількість звільнених має становити від двадцяти до двадцяти чотирьох осіб.

    Тоді теж можна говорити про масовість. Для невеликих медичних організацій зі штатом від трьохсот до півтисячі працівників скорочення п’ятнадцяти медиків дає право говорити про описаному явищі. Якщо в установі працює менше трьохсот осіб, то величина звільнених виражається в процентному співвідношенні і дорівнює п’яти відсоткам від загальної кількості співробітників.

    Як визначають «масовість» для даного поняття в інших галузях?

    Критерієм для визнання скорочення масовим в такій сфері, наприклад, як будівництво, вважається виникнення наступних ситуацій:

  • Ліквідація організації. Чисельність працюючих на фірмі повинна становити не менше п’ятнадцяти осіб. Це стосується підприємств будь-якої організаційно-правової форми.
  • Зменшення штату. Чисельність повинна скоротитися щонайменше на п’ятнадцять відсотків.
  • Якщо це питання стосується працівників дорожнього господарства або автомобільного транспорту, то скорочення понад десяти відсотків свідчить про масовість.

    Які труднощі можуть виникнути в процесі скорочення?

    Оскільки цей процес зачіпає велику кількість людей, то неуважність у питанні може призвести до серйозних наслідків, аж до судових розглядів. Уникнути при цій процедурі проблем досить складно, але, знаючи окремі особливості, можна зробити її максимально безболісною.

    Головною причиною потенційних труднощів служать пільгові категорії людей. До них можна віднести жінок, які перебувають у положенні, матерів-одиначок, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда до вісімнадцяти років. У цей перелік входять особи, які є прийомними батьками. При масовому скороченні ці люди ні в якому разі не повинні потрапляти в списки звільнених.