Критерії масового звільнення працівників

Звільнення – процедура досить неприємна. Але проведена вона повинна бути в законному порядку. Тільки при таких умовах можна гарантувати виконання всіх зобов’язань як роботодавця перед своїми працівниками, так і навпаки. Це дозволяє уникнути непорозумінь у фінансовому плані. Все частіше власники підприємств змушені розривати трудові контракти з найманими робітниками. Несприятливі економічні умови, криза, високі податки і проблеми з місцевою владою – всі ці критерії масового звільнення є не рідкістю на сьогоднішній день. Але як здійснити дану дію без сумних наслідків?

Що розуміється під поняттям масового звільнення?

Це визначення у трудовому законодавстві є цілком реальним. Те, що дане поняття було занадто роздутою засобами масової інформації, що вводить людей в оману, змушуючи думати, що процедура не несе ніякої відповідальності, і критерії масового звільнення визначаються лише рішенням роботодавця. Так, це практика досить поширена, тому що звільняє від зайвих пояснень, але при цьому вона все одно знаходиться в правовому полі.

Критерії масового звільнення працівників є першопричинами цього дійства. Воно передбачає пропорційне скорочення службовців щодо загальної сукупної чисельності трудового колективу. Відсоток співвідношення може залежати від загальної кількості людей на підприємстві. Під поняттям масового звільнення розуміється і повна ліквідація установи, яка відповідно супроводжується даним процесом.

Те, як встановлюються критерії масового звільнення працівників, залежить і від регіону, в якому знаходиться дана організація, і від «габаритів» фірми. Говорити про подібну практику можна починати при колективі мінімум п’ятнадцять співробітників.

Це визначення залежить і від періоду, у який відбувається. Тобто масовим звільненням можна назвати розірвання трудових відносин з п’ятдесятьма працівниками протягом місяця. Якщо кількість людина досягає позначки в дві сотні, то термін збільшується вдвічі. Скорочення понад півтисячі людей називається масовим, якщо було здійснено протягом трьох місяців.

Залежність від регіону виражається в тому, що про даному понятті можна міркувати лише тоді, коли кількість звільнених дорівнює одному відсотку по відношенню до всіх працюючим людям цієї місцевості. Але це актуально лише для тих адміністративних одиниць, де зайнятими є до п’яти тисяч жителів.