Корислива мета як ознака розкрадання в кримінальному праві

Аналіз положень Постанови № 51 від 2007 р.

На думку юристів, Пленум ВС в зазначеному акті не стільки розкрив поняття розкрадання, скільки визначив зміст вольового елемента прямого умислу.

Якщо буквально тлумачити пояснення, то мета розкрадання полягає в прагненні злочинця вилучити/звернути чужі цінності на свою користь або на користь стороннього суб’єкта, тобто фактично здійснити дії, що формують об’єктивну сторону діяння. На цю обставину вказав кілька експертів. Наприклад, С. А. Єлісєєв справедливо зазначив, що з роз’яснень Пленуму ВС випливає, що корислива мета як елемент розкрадання відображає бажання громадянина вчинити розкрадання.

При цьому з буквального тлумачення пояснень можна зробити і дещо інший висновок. Виходячи з Постанови, ВС вважає, що з корисливою метою відбувається розкрадання, що припускає не тільки звернення цінностей на користь винного або інших суб’єктів, поліпшення майнового положення яких він зацікавлений, але і за допомогою передачі цих об’єктів у володіння інших осіб (юридичних осіб в тому числі). Коло останніх при цьому не обмежується співучасниками і громадянами, близькими до зловмисника.

Простіше кажучи, розкрадання може відбуватися на користь будь-яких осіб, які не є власниками (власниками) викрадених цінностей. Саме в такому трактуванні пояснення Пленуму були сприйняті судовими інстанціями і юристами.