Гнучкий режим робочого часу в трудовому договорі: зразок

Як вести облік

Закон передбачає обов’язок роботодавців враховувати фактично відпрацьовані годинник своїх співробітників. Основний документ, який підтверджує факт трудової діяльності, називається табелем обліку робочого часу.

Так як гнучкий режим робочого часу в трудовому договорі прописаний окремим пунктом і фіксує певну кількість годин, призначених для відпрацювання працівником, то саме це і має бути відображено в табелі.

Існує два види обліку:

Щоденний облік застосовується в тому випадку, коли у працівника кожен день одна й та ж тривалість робочого дня. Щотижневий облік необхідний, коли працівник відпрацьовує різну кількість годин в різні дні тижня. Але в цілому відпрацьовує встановлену тимчасову норму. Вона дорівнює 40 годин, встановленим законом.

При підсумованому обліку тривалість часу може бути різною. Недоробка за будь-який день може компенсуватися переробкою в іншій, але за обліковий період працівник відпрацьовує належну норму.

Всі нюанси діяльності співробітника повинен відбивати трудовий договір. Гнучкий режим робочого часу (зразок угоди) можна побачити трохи нижче.

Якщо проведення обліку порушено, то уповноважена особа несе адміністративну відповідальність, яку накладає орган федеральної інспекції праці.

До того, як починається робочий день, працівник зобов’язаний відмітити початок зміни. А після завершення трудової діяльності – закінчення робочого часу. Табельні списки повинні знаходитися у відкритому доступі для працівників за півгодини до початку роботи і відразу після її закінчення. Роботодавець або уповноважена особа повинні забезпечувати контроль над чіткістю заповнення табельної списку.

Якщо співробітник відхилився від встановленого робочого часу, йому повинні зарахувати прогул.