Доплати і надбавки до заробітної плати: перелік, види та особливості нарахування

Віктор Кузьмін
1 minute

Аналізуючи те, як проводяться виплати заробітної плати, дуже важливо звертати увагу на її поділ на такі частини, як постійна і змінна. У постійну входять посадовий оклад або відрядна зарплата, а також коефіцієнт районних надбавок до заробітної плати, який встановлюється окремо в залежності від локації.

До змінної частини належать:

  • відрядний приробіток;
  • надбавки та доплати;
  • премії.

Доплати і надбавки до заробітної плати зазвичай обумовлені якимись специфічними робочими умовами. Вони характеризуються стабільністю і є персоніфікованими, тобто встановлюються в кожному випадку індивідуально, для конкретної людини.

Обов’язкові доплати

Ряд надбавок повинен бути обов’язковим на підприємствах будь-яких форм власності. Виплати такого роду гарантуються державою. Інші ж коефіцієнти, надбавки до заробітної плати і доплати присутні лише в деяких трудових сферах. Такі доплати в більшості своїй є обов’язковими, однак конкретні їх розміри встановлюються вже безпосередньо в самій організації.

За характером виплат надбавки до заробітної плати і доплати поділяються на:

  • Компенсаційні.
  • Стимулюючі.

    • Порядок виплат, умови і величина в обох групах визначаються нормами локального характеру, які встановлюються на підприємстві, в колективних договорах і угодах. Порядок нарахувань відрізняється в основі своїй тим, що у компенсаційних виплат є мінімальні значення, які встановлюються на законодавчому рівні, і підприємства не мають права їх знизити.

    Для чого потрібні профспілки?

    Щоб підвищувався рівень нарахувань, інтереси працівників представляють профспілки, які домовляються з роботодавцем і від імені працівників переконують його в необхідності і доцільності збільшення доплат вище мінімальної планки. Регулювання таких виплат здійснюється ТК, а саме статтею 149. У вірному розрахунку і надалі нарахування зацікавлений не тільки працівник, але і сама організація.

    Що таке стимулюючі виплати?

    Будь-які різновиди стимулюючих виплат здійснюються виходячи з коштів того чи іншого підприємства, які воно отримує завдяки своїй діяльності. З одного боку, ступенем ефективності роботи організації визначається і розмір коштів, які можуть бути виділені й потім розподілені між співробітниками в якості заохочень. В той же час є й інша сторона: якщо роботодавець часто заохочує своїх працівників, таким чином їх мотивуючи, то вони будуть сильніше зацікавлені в успішності даного підприємства.

    Що входить в стимулюючі виплати?

    Такі стимулюючі виплати включають в себе:

    • Регулярні премії, тобто порядок, при якому розподільна система нарахування зарплат ґрунтується на преміювання, а розмір надбавки до заробітної плати обчислюється у відсотковому відношенні до окладу або ставки за тарифом. Такі премії беруть участь у встановленні середньої зарплати.
    • Індивідуальні одноразові премії, які виступають у вигляді заохочення працівника за певне досягнення. Такі премії можуть виплачуватися на розсуд керівника, при визначенні середнього заробітку не враховуються.
    • Винагороди, які входять в основну систему нарахування заробітку.
    • Тринадцята зарплата.
    • Винагороди, які виробляються за вислугу років і які визначаються на підставі окладу. Вони можуть виплачуватися один раз у місяць, рік, а також кожний квартал.
    • Доплати і надбавки до заробітної плати стимулюючого характеру, які встановлюються на законодавчому рівні. До їх числа включаються надбавки за ступені, звання, класи, ранги.
    • Доплати і надбавки, які виплачуються за рішенням керівництва за трудові досягнення працівника і його професіоналізм.

    Виплати для соціальних працівників

    Існують також стимулюючі виплати, які належать людям, які працюють у соціальній сфері:

  • Вчителям. Визначаються нової бальною шкалою. Вони пов’язані з успішністю учнів і різного роду позаурочної діяльністю (наприклад, підготовка дітей до конкурсів, змагань, олімпіад тощо). У педагога є оціночні листи, що відображають результати його діяльності, а також розмір винагороди. Подібні листи є основою, на якій базуються нарахування надбавок стимулюючого характеру при розподілі виплат.
  • Бібліотекарям. Їм належать надбавки до заробітної плати за наявність нагород та ступенів, а також за оформлення підписок, за роботу з читачами, за формування бібліотечного фонду і т. п.
  • Працівникам культурної сфери. Разові і регулярні доплати, які визначаються досягненнями, успіхами, отриманням премій, а також кількістю відпрацьованих років.
  • Працівникам ДНЗ. Шістдесят відсотків надбавок до заробітної плати преміального фонду організації повинні розподілятися між педагогами і вихователями, а інші сорок відсотків – між іншими працівниками.
  • Медпрацівникам. Призначаються лікарям, середньому ланці медичного персоналу, молодшого персоналу, який працює в бригадах швидкої допомоги. У такому випадку розмір виплат визначається обсягом послуг, наданих населенню, а також їх якістю. Він здатний доходити до вісімдесяти відсотків від окладу. Не так давно стали виплачувати разові стимулюючі виплати медпрацівникам, готовим переїхати до села. Стимулюючі виплати покладаються не всім медичним працівникам. Приміром, провідний лікарську практику завідувач отримувати їх не може. Те ж саме стосується працівників, які отримують оплату за високотехнологічну допомогу, а також медперсонал, який має дотації завдяки національному проекту «Здоров’я».

    • Компенсаційні виплати

    Такі види надбавок до заробітної плати обов’язкові до нарахування, у них є мінімальні значення, які встановлюються і гарантуються на законодавчому рівні. Поділяються вони на дві основні групи.

    Перша передбачає виконання працівником своєї діяльності в таких умовах, які не є нормальними, звичайними, тобто його здоров’ю може бути нанесена шкода.

    Це можуть бути:

    • роботи у шкідливих і важких умовах;
    • занадто інтенсивний робочий процес, наприклад, діяльність на конвеєрному виробництві;
    • транспортування небезпечних вантажів;
    • діяльність у нічний час.

    Такий тип доплат є найпоширенішим.

    Крім того, певні види діяльності здійснюються в місцях з суворими кліматичними умовами, а значить, працівникам покладається збільшений рівень заробітної плати, достигающийся за рахунок компенсаційних виплат.

    У другу категорію входять компенсації, які виплачуються за незвичайний характер діяльності:

    • робота у вихідні дні (святковим або недільним) при побудові такого графіка;
    • графік з великою кількістю змін;
    • ненормований трудовий режим;
    • понаднормова робота, тобто перевищує норму;
    • діяльність з графіком протягом дня, з перервами на дві години і більше;
    • діяльність на підземних роботах.

    Надбавки обох характеристик

    Подібна робота повинні оплачуватися додатково, бо співробітник при цьому витрачає набагато більше сил на її виконання. Певні надбавки до заробітної плати є одночасно і компенсуючими, і стимулюючими, наприклад:

    • доплата за вимушене або добровільне суміщення професій (наприклад, при необхідності заміни працівника, який відсутній);
    • доплати, які передбачаються для бригадирів, за умови що вони не звільняються від своїх основних трудових обов’язків;
    • доплата за діяльність по обслуговуванню обчислювальної техніки, бухобліку, діловодству.

    Порядок виплат та їх нарахування

    Деякі різновиди надбавок до заробітної плати працівників повинні виплачуватися за законом в обов’язковому порядку (компенсаційні), інші ж роботодавець має право скасовувати або вводити самостійно (стимулюючі). Регулювання компенсаційних виплат здійснюється Трудовим кодексом.

    Способи оформлення

    При мінливому характері виплат, тобто коли вони разові, керівництво просто видає наказ про певної суми доплати. Співробітник при цьому знайомиться з цим наказом і після цього отримує належну йому суму одночасно із зарплатою. У деяких випадках умови доплат вносяться до трудової договір з позначенням умов, при яких вони можуть бути отримані. Потім роботодавець вже не може яким-небудь чином змінити розмір даних виплат. У колективних договорах дуже докладно описуються умови доплат. До них відсилає також трудовий договір. В повному обсязі умови отримання встановлюються в акті локального характеру. Він, в свою чергу, приймається вже після погодження з профспілковою організацією, яка представляє працівників. Таким чином, розміри виплат компенсаційного характеру на підставі локальних актів можуть бути змінені в бік збільшення, тобто на користь працівника.

    Що говорить закон про надбавки за важкість праці?

    При відсутності представника у працівників, керівник може самостійно приймати рішення. При цьому розмір компенсаційних надбавок і доплат (за важкі або дуже важкі робочі умови або діяльність, яка відхиляється від норми) має нижню межу. Це означає, що у роботодавця відсутня право нарахування доплат нижче встановленої норми.

    Є два переліки, які складені на рівні законодавства, що визначають нормативи надбавок. У них включаються списки робіт з важкими і особливо важкими трудовими умовами (тобто шкідливими і небезпечними). В їх число включено більше двохсот найменувань. Надбавки стимулюючого характеру можуть відображатися і в локальних актах, і в колективних договорах. Вони повинні обов’язково згадуватися в трудовому договорі (або мати відсилання до локального акту), оскільки входять в заробітну плату. Розмір може бути точним, то є фіксованим, або ж визначатися в відсотковій пропорції до окладу або ставки за тарифом. При збереженні працівником середнього заробітку дані виплати не припиняються. При необхідності нарахування доплат працівникові за кількома підставами, розмір їх встановлюється у відсотковому відношенні до його окладу, тобто оклад береться за основу в своєму чистому вигляді, а вже нарахована надбавка не враховується.

    Ми розібрали види надбавок до зарплати працівника.