Як відмовитися від відрядження? Відрядження за кордон. Відмова від відрядження за станом здоровя

Віктор Кузьмін
1 minute

Відрядження – це поїздка підлеглого за розпорядженням керівника. В таку поїздку співробітник відправляється на певний термін з метою виконання робочих доручень на іншому об’єкті. Відрядження входить в обов’язки працівника. Під час поїздки по роботі всі витрати покриває роботодавець. По приїзду з відрядження за робітником залишається його робоче місце і колишній заробіток.

Датою початку робочої поїздки вважається дата у квитку виїзду. Дата кінця відрядження – це дата приїзду, зазначена в проїзному квитку. З 2015 року відрядні посвідчення були скасовані. Зараз замість посвідчень про відрядження можна пред’явити квитки на транспорт.

Службове завдання на відрядження

Службове завдання використовується для оформлення, обліку та звіту про виконання службового завдання. Таке завдання призначається начальником підрозділу, а затверджується та підписується керівником компанії.

Підлеглий, який повернувся з відрядження, складає звіт про виконаних роботах за період відсутності в компанії. Звіт погоджується з начальником відділу та передається в бухгалтерію з авансовим звітом і квитками на транспорт.

Положення про відрядження

Положення про відрядження – це документ, який включає в себе опис процесу відшкодування працівникам витрат на проїзд, житло, оплати добових. Кожна компанія повинна мати складене положення про відрядження, де чітко вказані всі нюанси. У цьому документі, як правило, прописані наступні умови:

  • тривалість перебування у службовій поїздці;
  • той факт, що відрядження у вихідний день повинна оплачуватися за особливим тарифом;
  • витрати коштів компанії;
  • від’їзд і повернення у вихідний день (відповідно до статті 153 ТК, такий виїзд та приїзд повинен оплачуватися в подвійному розмірі);
  • відрядження одним днем (в даній ситуації не оплачуються добові, але повністю покриваються витрати на таксі та доставку багажу).

При цьому закон не зобов’язує наймача складати такий документ. Але, звичайно, папір повинна бути складена на випадок перевірок і непорозуміння між керівництвом і співробітником.

Як проводиться нарахування оплат витрат?

Щоб визначити суму виплати, враховується час знаходження працівника в діловій поїздці. День початку розрахунку – добу відправлення, а вдень кінця вважаються добу прибуття назад. Розраховується кількість днів, які відрядні повинен був відпрацювати на своїй постійній роботі. Розрахунок витрат здійснюється по середній заробітній платі. Різні доплати працівник може отримати на розсуд керівництва за певні досягнення або якісно виконану роботу.

Оплата святкових і вихідних днів в подвійному розмірі стосується тільки тих співробітників, які за договором не працює в такі дні. Неправомірними будуть дії керівника, який не сплатить святкові або вихідні дні, коли підлеглий тільки їде на тимчасову роботу. Час у дорозі має бути сплачено.

Для повернення грошей на витрати, відрядження повинен пред’явити всі чеки. Якщо документальне підтвердження витрат буде відсутній, то нарахування буде вироблено за мінімальною вартістю. Компенсація витрат – це не дохід співробітника, тому не оподатковується.

Чи можна відмовитися від відрядження?

Далеко не всі співробітники мають бажання вирушати в службові поїздки. Як відмовитися від відрядження? Це питання цікавить більшу частину працюючого російського населення.

За трудовим договором працівник зобов’язаний виконувати свої обов’язки, розпорядження керівника і підкорятися правилам компанії. У статті сто шістдесят шість ТК РФ зазначено, що поїздка по роботі – це поїздка на інший об’єкт роботи за розпорядженням керівника. Отже, працівник на час їде на нове робоче місце за розпорядженням начальника. Тому відрядження – це не зміна роботи на нову, поїздка не змінює умови трудового договору. За законом, згода працівника на поїздку по роботі роботодавцю отримувати не потрібно.

Як відмовитися від відрядження без негативних наслідків для подальшої трудової діяльності в компанії? Стаття 166 в трудовому законодавстві дає повне право роботодавцю відправляти своїх працівників у відрядження, як всередині країни, так і за кордон. Але в законі також існують і винятки. Такі винятки стосуються категорій працівників, до яких застосовується вищий рівень соціальних гарантій. Відмова від службового відрядження можуть написати неповнолітні або особи з сімейними обов’язками. Така категорія людей має законне право відмовитися від поїздки з робочих питань.

Але відмовитися може будь-який співробітник компанії, який має вагомі й обгрунтовані причини для відмови. У керівника є право скасувати поїздку, але за законом він це не зобов’язаний робити.

Визначення робочої поїздки по Трудовому кодексу

Необгрунтована відмова від відрядження – це пряме невиконання робочих обов’язків і розпоряджень. Відповідно до статей Трудового кодексу (ТК) 192, 193, порушення трудової дисципліни може призвести до звільнення з робочого місця.

Чи можна відмовитися від відрядження підлеглому, який не уклав трудовий договір? Закони Трудового кодексу поширюються на працівників, які уклали трудовий договір з роботодавцем. Робітники, які виконують свою роботу за контрактом, не зобов’язані їздити в ділову поїздку. Підставою для відмови від відрядження служить трудовий договір, де чітко прописано, що підлеглий не повинен їздити в поїздки по роботі. Якщо такого запису немає, то працівник повинен виконувати умови.

Як співробітнику відмовитися від відрядження?

За Трудовому кодексу, роботодавець повинен отримати письмову згоду від працівника на робочу поїздку. Це необхідно, якщо мова йде про тієї категорії працівників, які мають право відмовитися, або в тих випадках, коли відрядження припадає на вихідні дні. Відрядження у вихідний день не передбачена в ТК, тому підлеглий має повне право від неї відмовитися. Окремі документи, які необхідно оформити для отримання від працівника згоди або відмови від відрядження, повинні містити наступну інформацію:

  • письмове пояснення необхідності поїздки;
  • терміни роботи на іншому об’єкті;
  • повідомлення працівника про можливість відмови, з яких причин це можна зробити;
  • компенсація роботи у вихідні дні, оплата відрядження.

На підставі письмової згоди працівника на поїздку роботодавець може оформляти наказ про відрядження, службове завдання на відрядження та інші документи. Якщо підлеглий не може відправитися в поїздку, то він повинен написати письмову відмову на ім’я керівника фірми. До такої заяви потрібно прикріпити довідки чи документи, що пояснюють відмову від виконання розпорядження.

Можливі причини відмови від робочої поїздки

Як відмовитися від відрядження, які повинні бути причини? Причин відмови від поїздки на законній підставі може бути дві:

  • За встановленим законодавством. У законі прописано, кого і на якій підставі не допускається відправляти у робочі поїздки.
  • З поважних причин.

    • До законних причин відносяться:

    • робота у вихідний;
    • неповноліття підлеглого;
    • вагітність;
    • медичні рекомендації;
    • наявність маленьких дітей;
    • наявність родичів, які потребують постійної турботи.

    Поважні причини включають в себе:

    • відмова від відрядження за станом здоров’я;
    • надзвичайні ситуації;
    • потреба в терміновому отриманні будь-яких документів;
    • відмова від відрядження за сімейними обставинами.

    Відмова за законним причин не тягне за собою ніяких негативних наслідків. Всі інші причини розглядаються безпосередньо керівником, після чого приймається рішення, вважати ситуацію поважної чи ні.

    Відрядження в інше місто: хто може відмовитися?

    Роботодавцю не можна відправляти у відрядження ті категорії працівників, які звільняються від робочих поїздок по актуального законодавства. Що стосується осіб, які мають повне право не поїхати в інше місто, необхідно обговорювати можливість відрядження безпосередньо з працівником. Письмова угода на поїздку начальник повинен взяти в таких категорій працівників:

    • самотній батько з дитиною до п’яти років;
    • жінки з дітьми до трьох років;
    • батьки дитини-інваліда;
    • опікуни неповнолітніх дітей;
    • люди, що доглядають за родичами, яким потрібна постійна турбота;
    • працівники, які зареєстровані в якості кандидатів на виборах.

    Якщо перераховані вище категорії осіб не знають свої права, то керівництво зобов’язане повідомити їх про можливість відмови від робочої поїздки.

    Відмова від відрядження за кордон

    Процедура оформлення робочої поїздки в іншу державу досить непроста. Відрядження за кордон включає в себе компенсації:

    • витрат на проїзд (компанія зобов’язана повністю покрити витрати на транспорт);
    • проживання (сюди входить оплата готелю або оренда квартири для проживання);
    • оплату добових (грошова компенсація витрат);
    • витрати на оформлення візи (оплату державного мита та оформлення візи бере на себе керівництво);
    • оформлення закордонного паспорта (якщо це необхідно).

    Добові у робочій поїздці за кордон

    Добові – це гроші, які видаються працівникові на поточні витрати. Проїзд та проживання оплачуються окремо. Розмір добових для поїздки встановлює сама компанія, яка відправляє посадова особа. Зазвичай добові за кордон нараховуються в розмірі 2 500 рублів, так як вони не обкладаються податком на дохід фізичної особи (ПДФО). Якщо сума витрат більше 2 500 рублів, то утримується прибутковий податок. Як тільки співробітник перетнув кордон, керівництво повинно почати виплачувати добові.

    Документи для оформлення робочого подорожі за кордон

    Приготування документів починається з наказу роботодавця. В наказі чітко прописані терміни перебування, місце призначення за кордоном і дані особи, що виконує наказ. До наказу додається авансовий звіт і завдання на відрядження. Після до авансового звіту додається копія сторінки закордонного паспорта з печатками перетину кордонів.

    Якщо працівникові витрати на видали гроші в рублевому еквіваленті, то по приїзду в іншу країну він зобов’язаний їх поміняти на долари. По поверненні він також повинен скласти авансовий звіт, додавши до нього всі документи, які підтверджують витрати, і скласти звіт про виконану роботу. Сума, що залишилася, повинна повернутися в бухгалтерію компанії. Це стосується як вітчизняній, так і зарубіжній валюті.

    Чи можуть звільнити за відмову від робочої поїздки?

    У керівника немає причин для звільнення підлеглого, так як відмова від відрядження – це лише порушення дисципліни. Причиною звільнення та розірвання договору можуть послужити дисциплінарні стягнення (стаття 192 Трудового кодексу). Відмова від відрядження роботодавцем може розцінюватися як прогул, і тоді можуть звільнити по параграфу шість, частини першої статті 81.

    Для звільнення працівника на підставі дисциплінарного стягнення роботодавцю необхідно буде надати докази. При цьому потрібно довести не тільки те, що співробітник порушив дисципліну на підприємстві, але і тяжкість цього вчинку і обставини. Також потрібно буде довести недбале ставлення підлеглого до праці.

    Нововведення в положенні про службових поїздках 2017 року в РФ

    З 2017 року необхідно сплачувати страховий внесок зі наднормативних добових. При цьому закон Російської Федерації передбачає колишні нормативи добових. Так, на закордонні поїздки виділяється дві з половиною тисячі рублів щодня, на відрядження в межах країни – сімсот рублів.