Як довести в суді чорну зарплату? Зарплата в конверті

Як довести в суді чорну зарплату? Чому виникає таке питання? Яка різниця між чорною та білою зарплатою. Як працівникам захистити себе з допомогою державних органів.

Виникнення проблеми

Заробітна плата, як свідчить закон, – сукупність виплат, належних працівникові за його працю. Її розмір визначається багатьма факторами, починаючи від державних вимог і закінчуючи поглядами роботодавця.

Закон зобов’язує виплачувати зароблені кошти 2 рази в місяць. Спочатку аванс, а потім зарплата. По ряду причин серед роботодавців поширилася практика неофіційної виплати значної частини такої суми.

Все це називається – «зарплата в конверті».

Гірше, коли з працівником взагалі не оформлюються трудові відносини, і всі виплати повністю проходять по «чорної» бухгалтерії. Це ще більше ускладнює становище працівника.

Форми оплати праці

Які практикуються види зарплати? «Біла» виплачується повністю, з неї виробляються всі належні відрахування до бюджету та страхових фондів.

«Чорна» зарплата може повністю або частково проходити через неофіційну бухгалтерію.

Ухилення пов’язано, насамперед, з бажанням заощадити на податковому навантаженні і відрахуваннях на соціальне та пенсійне страхування. Подібний підхід дає ще і додатковий важіль тиску на працівників. Люди змушені миритися з незаконними вимогами, зокрема, працювати понаднормово без додаткових виплат, і терпіти інші порушення їх прав.

З-за такої обстановки в приватному секторі економіки люди воліють влаштовуватися на роботу в бюджетні організації. Там, звичайно, пропонується маленька зарплата, зате без вищеописаних ризиків і пов’язаних з ними хвилювань.

Наслідки приховування доходів, що зачіпають працівника

Працівника деколи просто відмовляються брати на роботу з дотриманням законодавства. Наполягаючи на відмову оформляти відносини або пропонуючи часткове оформлення (на півставки при фактично повному робочому дні), роботодавець прагне показати ситуацію з позитивної сторони в тому, що нарахування зарплати ховається від держави.

Мабуть, єдиний сумнівний плюс для працівника – економія на сплаті податків і соціальних внесків. Деякі чоловіки користуються цим, щоб позбутися від сплати аліментів або знизити їх розмір.

Зате «зарплата в конверті» несе в собі серйозні негативні наслідки:

  • Втрачається накопичувальна частина пенсії або взагалі пенсія як така (про це нижче).
  • Мінімальні виплати в період декретної відпустки або безробіття.
  • Зменшений розмір або повна відсутність виплат у зв’язку з хворобою.
  • Відсутність записів у трудовій книжці, що підтверджують періоди трудової діяльності (позначається на шанси працевлаштування на аналогічну посаду в іншій компанії).
  • Ризик втратити компенсаційні виплати при скороченні штату або звільнення.

Якщо доходи приховуються частково, то працівник втрачає частину благ, якщо доходи приховуються повністю, є ризик взагалі залишитися без державної підтримки. Таким чином, навіть маленька зарплата – не найкращий компроміс.

Небезпека «чорної зарплати» для майбутніх пенсіонерів

До 2013 року всі розраховували на гарантовану пенсію від держави, не мали значення тривалість трудового стажу та розміру зарплати. З зазначеного року все змінилося. Причому не відразу.

Досягши визначеного віку (55 років – жінки і 60 років – чоловіки), громадяни зможуть отримати пенсію, маючи за плечима певну кількість років трудової діяльності. Наприклад, у 2017 році необхідно 8 років стажу, з 2024 року вже знадобиться не менше 15 років стажу.

В іншому випадку доведеться чекати ще 5 років, щоб отримати право на соціальну пенсію або продовжувати працювати, щоб накопичити недостатню кількість балів. Ось чим загрожує «чорна» зарплата громадянам, що наближається до пенсійного віку.

У чому небезпека для роботодавця

Що втрачає роботодавець, порушуючи закон? Мова йде про ризики зіткнутися зі штрафами і навіть кримінальним переслідуванням з боку державних органів. Крім цього, створюється погана репутація серед потенційних працівників. Оскільки «біла» і «чорна» зарплата дуже сильно відрізняються, роботодавець повинен врахувати всі плюси та мінуси таких оплат праці.

З чим стикається роботодавець?

Надходження інформації про застосування «сірих» схем на підприємстві тягне за собою перевірку з боку податкової інспекції. До неї може підключитися трудова інспекція, представники ФСС і ПФР, прокуратури.

У зв’язку з цим передбачаються такі види відповідальності роботодавця:

  • адміністративна;
  • кримінальна;
  • податкова.

Ще притягають до відповідальності за ухилення від сплати страхових внесків.

За загальним правилом стягуються недоїмки та пені, до них додаються штрафи. Одночасно вони можуть накладатися на посадових осіб та на юридичну особу. Їхній розмір від 5 до 40 тис. руб.

Мінімальний штраф при залученні до кримінальної відповідальності – 100 тис. руб.

Якщо на підприємстві практикуються не передбачені законом види зарплати, все це може спричинити за собою серйозні наслідки.

Чи залучають до відповідальності працівників

ЗМІ і роботодавці висловлюють думку, що за несплату внесків та податків залучають і роботодавців, і працівників. Чи це Так?

Згідно з чинним законодавством, податкові та інші нарахування на зарплату з подальшою їх передачею у відповідні фонди – обов’язок роботодавця. Саме на нього лягає вся відповідальність, а не на працівника.

Як захистити свої права

Але який сенс в знанні того, як може постраждати роботодавець?

Працівник рано чи пізно зрозуміє, що зарплата в конверті створює йому проблеми. Перша думка, яка приходить в голову, – бігти до суду, тим більше що термін обігу – всього 3 місяці з моменту невиплати грошей. Однак це передчасний крок, потрібно зібрати докази, одних лише заяв про «чорної» зарплати мало.

Суд розглядає справи на основі матеріалів, що надійшли від сторін процесу. На жаль, працівники залучають до розгляду лише кількох свідків. Як довести в суді «чорну» зарплату? Що необхідно?

ЦПК вимагає, щоб певні обставини доказывались лише способом, встановленим законом. Це означає, що якщо мало місце порушення трудового закону, працівник повинен надати матеріали з трудової інспекції, ФНС, ПФ та ФСС або прокуратури. Лише маючи від них відповіді, що підтверджують факт порушення, є шанс добитися позитивного результату.

Звернення в ПОДАТКОВІ та інші контролюючі органи

Куди слід звертатися:

  • ФНС;
  • Фонд соціального страхування;
  • Пенсійний фонд;
  • Державну інспекцію з праці.

Перелічені структури діють за єдиною схемою. Отримавши заяву від громадянина, вони призначають або камеральну перевірку або виїзну. Камеральна перевірка проводиться на основі раніше отриманих від організації документів.

Виїзна перевірка проводиться колективом працівників перевіряючого органу або кількох органів. Видається припис, призначається дата проведення.

В процесі перевірки проводяться:

  • обстеження приміщень роботодавця;
  • виїмка документації;
  • опитування свідків (працівників підприємства);
  • витребування додаткової документації.

Складається акт за результатами перевірки, видається припис про усунення порушень, проводиться стягнення, зокрема, без судової процедури списуються кошти з рахунків, накладається арешт на майно.

ФНС хвилює ухилення від податків, ФСС і ПФР – ухилення від сплати страхових внесків.

Що робити, якщо не виплачують чорну зарплату співробітникам підприємства? Звертатися до кожного з контролюючих органів із заявою. І ще відзначити в шапці кожного заяви, куди був направлений аналогічний документ. Так у недобросовісного підприємця менше шансів добитися ігнорування скарг.

Скарга в прокуратуру

Прокуратура займається наглядом над діяльністю органів державної влади та організацій. Що це означає? Відомство не підміняє собою ці органи, зокрема, ФНС і інші структури. Прокуратура приймає скарги на бездіяльність або незаконні дії перерахованих органів.

Подана заява з долученими документами про те, що незаконно виплачується маленька зарплата, направляється до інспекції праці. Інші органи навіть не повідомлять про те, що відбувається. Прокуратура ж зобов’яже інспекцію дати звіт за результатами перевірки заяви. Так що в першу чергу треба повідомити про порушення у профільні організації, а потім, якщо вони не діють, писати скаргу прокурорів.

Треба відзначити, що зустрічаються працівники, які організовують перевірки з залученням профільних відомств проводять повномасштабну перевірку і видають висновок, засноване на отриманих матеріалах.

Зібрані матеріали використовуються для подачі позову з метою захисту працівників.

Які докази може надати працівник

Звертатися в контролюючу організацію має сенс з доказами на руках. Одночасно з цим порушується і питання: як довести в суді чорну зарплату?

Обсяг наявних доказів залежить від того, чи мало місце офіційне працевлаштування чи ні, і яку посаду займав заявник.

При відсутності офіційних записів у трудовій книжці або письмового договору треба ще довести і факт трудових відносин. Приблизний перелік доказів:

  • свідчення співробітників;
  • свідчення клієнтів організації, інших громадян, які можуть підтвердити факт виконання замовлень або робіт;
  • надання квитанцій, накладних, інших документів, що підтверджують факт діяльності позивача;
  • аудіо-, відеозапису;
  • матеріали листування через електронні поштові сервіси (маил.ру, наприклад);
  • записи телефонних переговорів;
  • оголошення в ЗМІ, в Інтернеті про наявність вакансій.

Розміщуючи вакансію в Інтернеті, заявник змушений викладати дані організації або свої особисті, якщо мова йде про ІП.

Найпростіше в цій ситуації офісним працівникам, які мають доступ до документації.

Окрема категорія – рішення судів за позовами ФНС, ФСС, ПФР про стягнення внесків з організації. Якщо такі позови були подані, шанси працівників відстояти свої права значно підвищуються.

Подача позову

Позов подається у світовій або районний суд залежно від суми боргу (у світовому суді розглядаються справи ціною до 50 тис. руб.).

У позові вказується:

  • назву суду або світовий судовий ділянку;
  • відомості про позивача (ПІБ та адреса, номер телефону);
  • найменування організації або дані ІП – відповідача;
  • треті особи (ФПС, ФСС, ПФР), нелегальне нарахування зарплати зачіпає їх інтереси безпосередньо;
  • виклад обставин, доказів, наявних у заявника;
  • вимоги до відповідача;
  • перелік доданих документів;
  • підпис і дата подання позову.

Схема позову стандартна: дата працевлаштування, відпрацьований час на момент звернення в суд, умови, на яких позивача прийняли на роботу.

Якщо як довести в суді чорну зарплату ще ясно, то які прохання направити суду?

  • встановити факт трудових відносин (якщо офіційного оформлення не було);
  • зобов’язати нарахувати і виплатити зарплату на суму (зазначається сума);
  • стягнути моральну шкоду у розмірі (сума вказується в позові з його обґрунтуванням);
  • донарахувати або нарахувати у ФНС, ФСС, ПФР внески із заробітної плати у період (вказати в позові) страхові внески в розмірі (зазначити суму);
  • внести запис до трудової книжки про прийняття на посаду … (вказується назва);
  • внести в трудову книжку запис про звільнення з причини (яку працівник вважає правильною, але з урахуванням формулювань закону).

Треба зазначити, що трудові спори в суді позивачем державної митом не оплачуються. Вона стягується після завершення процесу з сторони, що програла.

Як вести себе на судовому процесі

Негативні відповіді з перевіряючих інстанцій позбавляють надії, з-за них багато хто сумнівається, чи варто звертатися в суд. Варто. На першому засіданні суду потрібно попросити витребувати всі матеріали перевірок, проведених контролюючими органами.

Їх дослідження може дати нові докази. Суддя не зобов’язаний погоджуватися за законом з висновками державних служб, досліджуючи матеріали перевірки, він може прийти до зовсім інших висновків.

Треба відразу заявити клопотання про виклик свідків з поясненням, які обставини позивач планує підтвердити з їх допомогою.

Представлення інтересів прокуратурою полегшує захист працівниками їхніх інтересів. Втім, є одне «але».

Прокуратура може виявитися від участі в процесі, або вести його так, що це сприяє програшу. Не можна залишатися пасивним спостерігачем, потрібно продовжувати проявляти активність.

Відмова прокурора вести процес не означає автоматичне припинення, потрібна ще й згода позивача. Якщо співробітник відомства не збирається оскаржити рішення суду, у позивача залишається це право. Тут головне не пропустити місячний строк на подачу скарги.

Подібні судові процеси зустрічаються рідко, і виграти їх важко. Спробувати варто.