Вимушені прогули (ТК РФ). Компенсація за вимушений прогул

Трудовий Кодекс: список індивідуальних спорів за заявами співробітників

Якщо бути точним, цьому присвячена стаття 391. Такі спори розглядаються в судах загальної юрисдикції. У нашому кодифікованому законодавчому акті про працю представлений наступний перелік спорів за заявами різних працівників щодо:

  • Їх відновлення на колишній роботі незалежно від підстави припинення існуючого трудового договору.
  • Зміни дати (формулювання) конкретної причини звільнення.
  • Переведення на іншого роду роботу.
  • Оплати за період часу, який зайняв вимушений прогул (визначення даного поняття було надано раніше).
  • Виплати різниці в заробітній платі за час, який витрачено на виконання нижче оплачуваної роботи.
  • Неправомірність дій (бездіяльності) роботодавця в процесі обробки, захисту персональних даних працівників.
  • Інших індивідуальних спорів щодо трудової сфери.
  • Розрахунок середньої величини заробітку, з точки зору правового аспекту

    Як вже згадувалося раніше, співробітнику покладена компенсація за вимушений прогул. Середня величина заробітку, необхідна для визначення оплати періоду часу, витраченого на даний пропуск роботи, встановлюється виходячи з російського кодифікованого законодавчого акту про працю та існуючого Положення щодо специфіки порядку обчислення даного показника, яке затверджено нашим Урядом.

    Його розрахунок – незалежно від робочого режиму – здійснюється на підставі фактичної заробітної плати працівника і реально напрацьованого їм часу за рік, що передує моменту виплати. У відповідному колективному договорі можуть бути вказані і інші періоди, що виступають базою для розрахунку середнього значення зарплати (звичайно, за умови, що це не погіршує вже існуюче становище працівників).

    Величина оплати, період обов’язково відображаються в судовому рішенні, виконавчому листі. Цю суму допустимо зменшити на відповідну величину вихідної допомоги, яке було виплачено працівнику при звільненні.

    Варто відзначити, що виплати за вимушений прогул (ТК РФ) виробляються в той же час, що і видання наказу щодо скасування звільнення. Верховний Суд вказав на те, що суть відновлення на колишній роботі – скасування правових наслідків процедури звільнення за допомогою саме відмови від відповідного наказу, а не видання іншого (відновлення) після винесення даного рішення судом.

    Таким чином, обов’язок роботодавця щодо виплати зарплати за всі вимушені прогули настає під час скасування наказу про звільнення та поновлення працівника раніше займаної посади. Така виплата виступає невід’ємною складовою процесу відновлення на попередньому місці роботи.

    Також варто зазначити, що роботодавець не вправі самостійно зменшити суму, яка була призначена судом. А зарплата, отримана незаконно звільненим працівником в іншій компанії (Центрі зайнятості у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності), не зменшує величину оплати вимушеного прогулу, внаслідок чого роботодавець також не вправі скоротити розмір зарплати за цей пропуск роботи на вище вказану суму.