Вимушені прогули (ТК РФ). Компенсація за вимушений прогул

Причини за заявою, прирівняні до поважних

Існують обставини, настання яких не дозволяє співробітнику з’явитися на своє робоче місце. Роботодавець повинен бути про них заздалегідь попереджений, через що працівник зобов’язаний написати заяву про прохання надання йому вихідних днів. Згідно нашого трудового законодавства, у відповідь на нього роботодавець зобов’язаний надати кілька неоплачуваних днів (перерв):

• до 5 – у таких ситуаціях, як смерть близької людини, весілля, народження дитини;
• до 4 – співробітнику – батькові дитини-інваліда;
• 1 місяць – співробітниці, зайнята трудовою діяльністю у сільській місцевості;
• перерви – працюючим співробітницям, які мають дітей до 1,5 років, які знаходяться на грудному (штучному) вигодовуванні.

Стягнення заробітної плати за розглянутий вид пропуску роботи

Як свідчить Трудовий Кодекс, вимушений прогул – це певний проміжок часу, в рамках якого працівник не міг здійснювати свою трудову діяльність з вини виключно роботодавця. Там же зазначені і його причини:

• неправомірне звільнення, подальше відновлення на колишній посаді;
• некоректне оформлення трудових документів при процедурі звільнення.

Наслідок перерахованих вище причин – стягнення за вимушений прогул у грошовій формі у вигляді середнього заробітку за весь період в судовому порядку. Для цього необхідно в тримісячний термін з моменту отримання інформації щодо порушення права звернутися до відповідного суду. У спірних ситуаціях щодо звільнення строк подання заяви скорочується до місяця (починаючи з моменту вручення відповідного наказу та видачі трудового документа).