Вимушені прогули (ТК РФ). Компенсація за вимушений прогул
Вимушені прогули: судова практика
Справи, пов’язані з неправомірним звільненням співробітників, можна сказати, досить популярні на сьогоднішній день. Сюди можна віднести і неправильне оформлення роботодавцями звільнення за прогули, та незаконне звільнення вагітних жінок, погрози на адресу співробітників з метою підписання ними заяви про звільнення саме за власним бажанням, щоб уникнути виплати належної законної компенсації даними працівникам. Тому вимушені прогули з вини роботодавця оплачується теж досить часто (при винесенні судом рішення на користь неправомірно звільненого співробітника – позивача).
На жаль, не всі звільнені працівники володіють знаннями з цього питання, а тому не можуть захистити свої права на відновлення на колишній посаді і компенсацію за вимушений прогул.
У зв’язку з цим потерпілому співробітнику варто негайно звернутися до відповідного кваліфікованого юриста.
Вимушений прогул з вини працівника
По суті, прогул – це відсутність працівника на своєму робочому місці без поважних причин понад 4-х годин поспіль. Варто відзначити, що якщо в певному трудовому договорі немає уточнення щодо робочого місця, то вважати за прогул ситуацію, коли працівник знаходиться не на своєму звичному робочому місці, а на території компанії, не можна.
Покарання за пропуск роботи – заходи дисциплінарного стягнення: догана, звільнення або зауваження. Право вибору відповідної заходи, передбаченої російським трудовим законодавством, іншими федеральними законами, є безпосередньо у роботодавця. Він також може зовсім відмовитися від будь-якого покарання. Поняття “вимушений прогул, який стався не з вини працівника”, можна інтерпретувати як пропуск роботи з поважної причини.
Звільнення за відповідною статтею за прогул за законом має передувати пояснення працівника, оформлене у письмовому вигляді. У разі якщо роботодавець визнає неповажними зазначені співробітником причини відсутності на робочому місці, він може розпорядитися про звільнення. Працівник з цим рішенням може бути не згоден, тоді йому слід звернутися до відповідного суду, який розбере питання щодо поважності зазначених причин (чи вважати це прогулом чи ні). Однак існує заковика – немає в нашому трудовому законодавстві чіткого переліку таких поважних причин. Але кілька груп виділити все-таки можна.
