Вихідна допомога при звільненні по інвалідності: розрахунок

Вихідна допомога при звільненні по інвалідності являє собою компенсацію, яка виплачується цим людям необхідна допомога на період звикання людини до нових умов. Дані грошові кошти дозволяють повноцінно існувати до початку виплат по інвалідності.

Роботодавець повинен шанобливо ставитися до ситуації, що склалася, і виплатити всі належні суми працівникові, який звільняється, строго у відповідності з законодавством.

Основні аспекти процедури розірвання трудових відносин

Робочі відносини між роботодавцем і його працівником можуть припинитися в двох випадках:

  • звільнення за власною ініціативою;
  • припинення трудових відносин за угодою сторін.

В кожному із зазначених випадків працівнику слід повідомити про майбутнє звільнення з роботи. В заяві потрібно описати всі причини цього вчинку.

Крім того, роботодавцю необхідно подати документи, що підтверджують наявність захворювання, незалежно від того до якої групи інвалідності працівник складає свої посадові обов’язки.

Якщо група інвалідності дозволяє працівнику продовжувати роботу, то роботодавець повинен подбати про переведення його на більш комфортні в даному положенні умови праці.

Де шукати захист у разі відмови від виплат допомоги?

Якщо недобросовісний роботодавець відмовився виплачувати належну допомогу, то можна подати до суду позов на його ім’я.

Після розрахунку з працівником фахівці відділу кадрів зобов’язані видати на руки інваліду заповнену трудову книжку. В іншому випадку роботодавця можуть спіткати штрафні санкції.

Як оформляють виплати при звільненні?

Робочі відносини вважаються повністю розірваними після того, як на працівника оформлений наказ про звільнення і передано в бухгалтерію, де вже розраховується і нараховується необхідна сума коштів.

В залежності від того, на якій підставі робочі відносини були припинені і робляться розрахунки.

У тому випадку якщо працівник потрапив під скорочення, то організація повинна виконати наступні вимоги:

  • Погодити розклад роботи з підлеглими.
  • Переговорити з працівниками, які не збиралися залишати свої посадові обов’язки про майбутнє скорочення штату.
  • Письмово повідомити їх про майбутнє розірвання трудових відносин.
  • Якщо є вакансії для переведення на інше місце роботи, то обумовити дані умови.
  • Оповістити про майбутнє скорочення Центр зайнятості населення.
  • Розповісти про майбутню процедуру профспілковому органу.
  • Коли слід звертатися за законної виплатою?

    Якщо після звільнення пройшов місяць, а інвалід так і не знайшов нове працевлаштування, то він має право звернутися за вихідним посібником при звільненні по інвалідності до свого колишнього роботодавця.

    Вагомою підставою для нарахування допомоги вважається трудова книжка, в якій немає відмітки про те, що інвалід влаштований на нове місце роботи.

    Якщо колишній працівник встав на облік в організацію, що займається зайнятістю населення, і пройшло вже три місяці, а нової роботи немає, то він разом з підтверджує довідкою з даної організації направляється в свою колишню компанію для розрахунку і нарахування виплати.

    Хто може розраховувати на ці виплати?

    Відповідно до законодавства у сфері трудових відносин вихідна допомога при звільненні по інвалідності можуть отримати наступні працівники:

  • Визнані недієздатними, внаслідок чого виконувати свої посадові обов’язки не можуть.
  • Які за станом свого здоров’я не можуть продовжувати трудову діяльність в умовах, де вони працювали до отримання інвалідності.
  • Відмовилися від іншої більш легкої запропонованої роботи.
  • Яким роботодавець не зміг запропонувати інші доступні їм умови праці.
  • Звільнені з власної ініціативи.
  • Якщо інвалід за своїм розсудом припинив робочі стосунки, то організація виплачує йому:

    • втрачену заробітну плату;
    • компенсацію за невикористану відпустку;
    • обов’язкову виплату, встановлену законодавчо. Тільки для інвалідів тяжкого ступеня тяжкості.

    Розрахунок вихідної допомоги при звільненні по інвалідності

    Сума нарахувань залежить від групи, яку отримав працівник. Крім того величина грошових коштів, яка належить інваліду, буде залежати від його денного заробітку.

    При цьому також враховуються сума грошових коштів, зароблена за останній рік роботи і кількість відпрацьованих днів. Отже:

    • розраховують всі грошові кошти, які працівник отримав за останній рік, до дня свого звільнення. При цьому з отриманої суми віднімають матеріальну допомогу, оплату за лікарняним листам і витрати;
    • далі підраховують число відпрацьованих діб;
    • розраховують середній денний дохід (для цього отриманий заробіток ділять на відпрацьовані дні);
    • отриману цифру множать на чотирнадцять днів.

    Приклад:

    Працівник отримав 2 групу інвалідності, і роботодавець не зміг підібрати необхідні для нього інші умови праці. Наказ про звільнення було складено на підставі того, що працівник не відповідає наявним робочим умовам. При цьому група була призначена 25.03.2015 року.

  • Розрахунковий період з 25.03.2014 року до 24.03.2015 року. І він становить 263 тисячі рублів.
  • Відпрацьовано було 210 днів.
  • Середній заробіток за один день буде дорівнювати 1,25 тисячі рублів (263/210).
  • Належну допомогу: 1,25х14=17,5 тисячі рублів.
  • При цьому слід враховувати, що розрахунок вихідної допомоги при звільненні по інвалідності та оподаткування тісно пов’язані. Якщо сума допомоги буде перевищувати середньомісячний дохід в три рази, то працівник буде змушений заплатити податок на дану суму.

    Представлений приклад розрахунку не відноситься до випадків, в результаті яких працівник отримав інвалідність з вини свого начальства.

    Оподаткування вихідної допомоги при звільненні по інвалідності

    Кодексом за трудовим відносинам закріплено, що податком допомога не оподатковується. Однак це стосується певних сум.

    Як вже було сказано, оподатковується сума, яка втричі перевищує середню місячну зарплату працівника. Але при цьому збір на користь держави береться тільки від суми, яка перевищує обмежувальний поріг.

    На Крайньому Півночі величина даного порогу збільшена в два рази, тобто ПДФО на вихідну допомогу при звільненні по інвалідності нараховується, якщо його сума буде перевищувати середню заробітну плату в шість разів.

    Виплати до Фонду соціального страхування також не нараховуються, якщо, звичайно, працівник сам цього не побажав, написавши відповідну заяву.

    Якщо працівник є платником аліментів і його заробітна плата регулюється органами судових приставів, то ця виплата вихідної допомоги при звільненні по інвалідності також може йти на погашення заборгованості перед дітьми інваліда.

    Чи є залежність між нарахуваннями допомоги і причиною звільнення?

    Кодекс по трудових відносин свідчить, що угода може бути розірвана за наступним причин, які сталися незалежно від волі і дій працівника і роботодавця:

  • В організації або на виробництві відсутні робочі місця, які за медичними показниками є придатними для умов праці інваліда.
  • Якщо такі місця є, але працівник сам письмово від них відмовився.
  • Умови праці негативно впливають на підірване здоров’я інваліда.
  • У перерахованих вище випадках вихідна допомога при звільненні по інвалідності виплачується в обов’язковому порядку.

    Якщо працівник не може продовжувати свою діяльність в даній організації, але пише заяву про звільнення за власною ініціативою, то виплата йому не належить. В цьому випадку він отримає лише залишки заробітної плати та компенсацію за невикористану відпустку.

    Винятком є інваліди самої тяжкого ступеня. В цьому випадку вихідна допомога при звільненні по інвалідності 1 групи нараховується за будь-якої причини припинення трудових відносин.

    Роботодавець повинен уважно вивчити всі реабілітаційні вказівки для інваліда, щоб не постраждали не тільки його інтереси працівника, але і його самого.