Трудові відносини. Правове регулювання трудових відносин

Кваліфікаційні вимоги

Вступ у трудові правовідносини може мати обмеження, і в силу кваліфікаційних вимог. Цей критерій характеризує найрізноманітніші сфери — медицину, освіту, спорт, енергетику, промисловість і т. д. Наприклад, людині, щоб працювати вчителем, необхідно відповідати таким критеріям, як наявність вищої освіти або необхідної кваліфікації, відповідної стандартам, які містяться в тарифно-кваліфікаційні джерела.

Цивільно-правові та трудові правовідносини

Достатньою мірою близькими до трудових можуть бути правовідносини, засновані на укладення цивільно-правових договорів. Так, багато громадян в силу браку юридичних знань можуть працювати по відповідних контрактах і навіть не підозрювати про те, що вони працевлаштовані не по ТК РФ — ключовому законом, за допомогою якого держава здійснює правове регулювання трудових відносин. Що обумовлює схожість цивільно-правових контрактів з договорами, що укладаються у відповідності з нормами ТК РФ?

Насамперед фактичний зміст роботи, що виконується людиною, що підписали угоду, альтернативне трудовим, може збігатися з активностями найманих працівників — як варіант, тієї ж фірми. Справа в тому, що законодавством РФ критерії розмежування діяльності у форматі, відповідному ТК РФ та тієї, що здійснюється за цивільним законодавством, визначені дуже поверхнево. Багато роботодавців в результаті користуються цим. Навіщо?

Справа в тому, що при укладанні цивільно-правових контрактів у роботодавця не виникає тих зобов’язань, що притаманні для трудових договорів, складених за нормами ТК РФ, зокрема — стабільної виплати зарплати, відпускних, лікарняних, декретних. Разом з тим багато працівників не проти подібної схеми в силу того, що у них, в свою чергу, також не виникає низки зобов’язань перед наймачем, що передбачені ТК РФ, зокрема — дотримання чіткого робочого графіка, трудової дисципліни, підпорядкування вимогам керівництва.

Відзначимо, однак, що в законах, за допомогою яких держава здійснює правове регулювання трудових відносин у РФ, зараз прописаний пряму заборону на укладення цивільно-правових договорів для роботодавців у тому випадку, якщо робота за даним контрактом ідентична тій, що характерна для найманих працівників, або дуже близька до неї. Тому наймачам — так само як і тим працівникам, хто згоден працювати за відповідною схемою — взаємодіяти в межах цивільно-правових контрактів потрібно обережно. Власне, дана норма покликана вплинути саме на таких на недобросовісних роботодавців, які використовують брак юридичних знань своїх працівників у власних інтересах.