Ст. 74 ТК РФ в новій редакції

Обов’язки наймача

Працівник має право не погодитися продовжувати професійну діяльність в новій обстановці. У цьому випадку наймач повинен оформити письмову пропозицію про надання іншого заняття на підприємстві. Це може бути вакантна посада, як відповідна кваліфікації службовця, так і нижча. Наймач може запропонувати і менш оплачувану роботу. У будь-якому разі керівник підприємства повинен враховувати стан здоров’я службовця. Наймач зобов’язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають вимогам законодавства, наявні у нього в даному регіоні. Якщо колективною угодою або іншим локальним актом наказано повідомити працівника про наявність вільних посад в іншій місцевості, то керівник повинен сповістити про них. Якщо і в цьому випадку службовець відмовляється продовжувати стосунки, контракт підлягає розірванню. Аналогічне правило діє і в разі відсутності вакантних посад. Розірвання угоди здійснюється за ст. 77 (ч. 1, п. 7).

Масові звільнення

Якщо причини, наведені у ч. 1 ст. 74 ТК, можуть спричинити суттєве зменшення чисельності персоналу, наймач в цілях збереження штату вправі вжити ряд заходів. При цьому вони повинні бути узгоджені з виборним органом профспілки за правилами ст. 372. Так, наймач може скоротити тривалість зміни, керуючись ст. 74 ТК РФ. Неповний робочий час може вводитись не більше ніж на півроку. У разі незгоди службовця з цим контракт розривається за правилами ст. 81. Наймачем може бути введена і неповний робочий тиждень. Дана міра допускається також на строк, що не перевищує півроку. У разі незгоди працівника з цим контракт також підлягає розірванню за ст. 81. При цьому працівнику покладаються відповідні компенсації та гарантії. Необхідно відзначити ще один важливий момент.

Зміна умов, які були визначені трудовим договором, не повинно погіршувати становище персоналу в порівнянні з початковим.