Скільки і які податки сплачує за працівника роботодавець?

За російськими законами (ТК, ПК РФ, ФЗ №212) роботодавець повинен платити за співробітників податки. Причому це стосується всіх компаній і підприємств. Саме завдяки цьому в скарбницю надходять кошти. Які податки сплачує за працівника роботодавець, розказано в статті.

Є кілька внесків, які обов’язково перераховуються за співробітників. Платить роботодавець податки за працівника, залежить від його сумлінності. Також це перевіряється контролюючими органами. Скільки податків сплачує роботодавець за працівника? Основні з них – 4.

ПДФО

Це перша відповідь на питання, які податки сплачує за працівника роботодавець. ПДФО є прямим податком. Він вираховується у відсотковому співвідношенні від всього доходу. ПДФО сплачується з усіх типів доходу, отриманих громадянами за рік. До них відносять премії, гонорари, прибуток від реалізації нерухомості або іншого майна, виграші, подарунки, лікарняні. Винятками є випадки, коли з прибутку не вираховується збір.

Основна ставка становить 13 %. Для деяких видів одержуваної прибули інші ставки. Головна частка податку перераховується до бюджету податковим агентом. Прибуток, яка була отримана завдяки реалізації майна, декларується самостійно. Хоч сплачує ПДФО роботодавець сам, фінансово це лягати на працівника. Збір стягують з зарплати всіх трудящих громадян.

НФДЛ перераховується в казну в день зарплати чи іншого доходу. Винятком є оплата праці, яка виплачується на початку місяця. В дату виплати авансу не слід утримувати ПДФО. Аванс враховується при остаточному розрахунку з працівником. Прибутковий податок з працівника стягується у разі офіційного працевлаштування.

Відрахування до ФСС

Ще які податки сплачує за працівника роботодавець? Це збори до Фонду соціального страхування. Розподілені кошти надають громадянам право отримання посібників в деяких випадках. Наприклад, при:

Інвалідності.

Втрати годувальника.

Появі дитини.

Настання пенсійного віку.

Виплати отримують малозабезпечені та багатодітні сім’ї. Порівняно з ПДФО, відрахування сплачуються не співробітниками з зарплати, а роботодавцями. З розрахунком зарплати персоналу підприємство повинно прорахувати відсоток для відрахувань до ФСС конкретну суму. Роботодавцю слід своєчасно відправляти кошти у фонди. Інакше із-за несвоєчасного відрахування належить оплачувати штрафи.

Відрахування бувають:

Фактичними.

Умовними.

Фактичні відрахування означають, що вони виплачуються третій стороні. До числа цих відрахувань відносять державні і недержавні фонди. На сьогодні податки, які сплачує роботодавець за працівника, перераховуються в ПФР, а також за медичне і соціальне страхування.

Доходи від цих відрахувань надходять на допомогу при нещасних випадках під час трудової діяльності людини. Їх тоді надають соціальні фонди. Умовні відрахування не передбачають залучення третьої сторони, використовуються для забезпечення роботодавцем гідного рівня життя працівників, які на утриманні внаслідок отримання травми. Для визначення суми відрахувань потрібно застосувати фактичне значення виплат, виконаних у попередньому році. Особам, які перебувають на утриманні, належать:

Допомоги, що надаються після нещасних випадків.

Компенсації моральної шкоди.

Виплати по догляду за дітьми.

Допомоги співробітникам фірми при скороченні.

На сьогодні відрахування становлять 2,9 % від рівня зарплати. Оскільки не всі роботодавці чесні, тому часто зустрічаються ухилення від виплат. Якщо, виходячи на пенсію, працівник виявляє, що він працював за трудовим договором, а роботодавець не вносив кошти у фонд, навіть якщо попався недобросовісний роботодавець, працівник все одно буде отримувати пенсію.

Як розраховується сума до ФСС від нещасних випадків? Спочатку здійснюється розрахунок суми внесків за працівників, які числяться в установі, отримують зарплату. Потім до суми додають кошти від громадян, що працюють в організації тимчасово, але з якими укладено цивільно-правовий договір.

Від всієї суми вираховується розмір допомог, сплачених в звітному місяці співробітникам ФСС. Збори по страхуванню від нещасних випадків нараховуються у відсотках – 2 % від зарплати.

Терміни

Платник цього збору (роботодавець) вносить його по закінченню звітного періоду. Для роботодавців діють наступні тимчасові рамки:

За 12 місяців до 31.12.

За місяць до 15 числа, що настає за звітним.

На страховку від травм на виробництві внески нараховуються щомісяця в терміни, встановлені для отримання в банку зарплати за минулий період. Під час перерахування зборів роботодавцю не слід робити помилки в КБК, в назві фірми, банку. Інакше зобов’язання за даними виплата не є виконаними.

Якщо останній день, коли потрібно вносити збори, неробочий, то оплата переноситься на наступний робочий. Але правило діє не для всіх внесків. Наприклад, платіж за травматизм надається вперед: якщо останній день був вихідним, то оплата здійснюється в робочий день, близький до неробочого. На кожного співробітника облік зборів здійснюється індивідуально. Важливо своєчасно вносити податки, які сплачує роботодавець за працівника. Інакше потрібно буде платити 5 % від суми.

ПФР

Які податки сплачує за працівника роботодавець, крім основних? Внески визначаються від рівня зарплати. Податки сплачуються у тому випадку, якщо людина працює на постійній роботі, за суміщенням, а також на основі строкових трудових угод. Який розмір податків за працівника? Він становить 22 % від зарплати. Сплачують збори до ПФР.

ФФОМС

Розрахунок податків для працівника здійснюється за нормативними документами. Внесок до фонду обов’язкового медичного страхування складає 5,1 % від зарплати. Дані кошти перераховуються на безкоштовне медичне обслуговування.

Від чого визначається розмір?

Сума внесків залежить від категорії платника податків та загальної суми, нарахованої працівникові за звітний період. У відсотковому вигляді суми внесків наступні:

ПФР – 22 %. Можуть встановлюватися додаткові внески, все залежить від небезпеки. Про це обов’язково повідомляється організація.

ФСС – 2,9 %. В даний фонд кошти нараховуються за сталися нещасні випадки. Сума внесків знімається індивідуально для кожної з організацій, що визначається видом діяльності. Дізнатися суми вийде з повідомлення, що надсилається фондом на юридичну адресу фірми.

ФФОМС – 5,1 %.

В підсумку, скільки роботодавець платить податків за працівника в 2017 році? За працівника організація оплачує 4 платежі.

Застосування УСН

Якщо організація веде свою діяльність за спеціальним податковим режимом (ССО) і за видом роботи вважається «пільгової», то розмір виплат буде іншим. Для використання пільг необхідно за кодами визначити, відноситься чи підприємства до видам діяльності, зазначеним у ФЗ №212.

Для установ та ІП, які виробляють виплати для громадян, ФСС, ФФОМС і виплати не робляться. Внески їм потрібно оплачувати тільки у ПФР за низькою ставкою – 20 %. Приклад установ, які вносять низький збір в ПФР і не виконують виплати в ФСС, ФФОМС:

Освіту.

Створення спортивних товарів.

Виробництво іграшок.

Будівництво.

Граничні суми

Всі роботодавцям потрібно вести облік по оплаті податків за працівників. Це необхідно не тільки для правильного розрахунку сум. Працівникові потрібно знати, який розмір платежів на нього відраховується. Причиною цього є те, що позначені ставки діють на конкретні межі зарплати, перерахованої трудящому.

У 2018 році в ПФР, якщо немає пільг в організації, нараховується 22 %. Це слід робити до того, поки весь дохід буде не більше 796 тис. рублів. Потім тариф за вказаними фондів знижується в 2 рази і дорівнює 10 %.

Для обчислення внесків до ФСС визначена трохи інша сума. Вона становить 718 тис. рублів. Після переходу цієї планки збори не нараховуються. У 2016 році були зміни за відрахуваннями у ФФОМС. Внески сплачуються по 5,1 %, яка б гранична сума не була. Така ж ситуація діє з внесками до ФСС на травматизм. Для пільговиків, які застосовують спрощенку, внески в ПФР зі зниженим тарифом не нараховуються.

Податки при ІП

ІП – громадянин, який здійснює бізнес, але не створюючи юридичної особи. Для даних громадян діють внески конкретних сум. Їх розмір визначається рівнем МРОТ РФ. У 2016 році даний показник становив 6675 рублів. Ставки діяли наступні: ПФР – 26 %, ФФОМС – 5,1 %.

Внески до ФСС відсутні. Якщо правильно розрахувати, то за рік підприємець сплачує в ПФР за себе – 20826 рублів, і ФФОМС – 4085. Для ІП встановлено граничний розмір сум: з досягненням прибутку в 300 тис. рублів і її перевищення сплачується 1 % в ПФР і ФФОМС.

На що йдуть відрахування?

Податки, що сплачуються за працівників, витрачаються на 3 головні напрями:

На пенсію, яку оплачує держава.

Безкоштовне обслуговування в державних медичних установах.

Допомоги по лікарняним листам, декретною, травм.

Зменшення податків

За НК РФ встановлені групи вирахувань, якими працівник має право скористатися при встановленні суми податку ПДФО:

Стандартний. Сума та кількість відрахувань визначається кількістю дітей і пільгами категорії співробітника.

Соціальний. Надає можливість знизити розмір бази за послуги з лікування, отримання освіти.

Майновий. Його надають з придбанням майна.

Інвестиційний. Діє при операціях з цінними паперами.

Оформити податковий вирахування на дітей вийде з наданням свідоцтва про народження. Ще необхідно написати заяву. Надаються наступні відрахування:

1400 рублів – на першу дитину.

1400 – 2-го.

3000 – на 3-го і наступних.

12000 – на кожну дитину-інваліда до 18 років або при навчанні до 24 років.

Якщо працівник – самотній батько, то сума вирахування підвищується в 2 рази. Для оформлення вимагається надання документів, що підтверджують. Сума вирахування зберігається, навіть якщо народилися діти виросли. Наприклад, у працівника 3 дітей, але двом вже є 18 років. Але все одно покладена пільга у сумі 3000 рублів на 3 дитини, поки він не досягне повноліття. Стандартний вирахування надається до того, поки сума доходу за рік не більше 350 тис. рублів.

Стандартні відрахування на працівника становлять:

500 рублів на місяць – Героям СРСР і Росії, які брали участь у бойових діях, ветеранам війни, блокадникам, інвалідам (1, 2 група).

3000 рублів – при променевій хворобі, інвалідам ВВВ.

Терміни сплати

З 2016 року діє 1 дата, коли роботодавцю потрібно вносити прибутковий податок із заробітної плати. Утримувати його слід з зарплати співробітника при його видачі, а необхідно переводити на наступний день. При цьому не має значення, яким способом видається зарплата – готівкою або по карті.

Але діє виняток – податок з лікарняних та відпустки. Його оплачують в кінці місяця, коли вони були виконані. Суми можна об’єднати і відправити єдиним платіжним дорученням. Це допомагає збирати ПДФО з відпусток і лікарняних та направляти їх одним дорученням у бюджет.

Внески, надіслані роботодавцем, потрібно зараховувати до 15 числа місяця, який слідує за тим, коли була відправлена зарплата. Якщо ця дата виходить на вихідний або свято, то перерахування здійснюється на наступний робочий день.

Звіти

Всі роботодавці зобов’язані складати звіти, інформацією для яких є суми зарплати. Для цього є:

Довідка 2-ПДФО. На всіх співробітників складається документ за результатами року. В довідці є дані про доходи, вирахування, нарахування та утримання з податків.

Розрахунок 6-ПДФО. Надається щоквартально на весь персонал компанії. В документі є 2 розділу: у перший включають дані про доходи з початку року, а другий – за 3 місяці за фактом видачі.

Розрахунок по страхових внесках. Дана форма є новою, її ввели з 2017 року. Вона діє для передачі керування внесками у ФНС і скасування РСВ-1. Надається всім працівникам по закінченні кварталу.

Звіт 4-ФСС. Його здають в соцстрах. Документ включає інформацію щодо нарахування та сплати внесків на травматизм. Подається після закінчення кварталу.

Звіт СЗВ-М. Надається в ПФ РФ щомісяця по працевлаштованим особам. Документ дозволяє контролювати за тим, хто отримує пенсію, але працює.

Звіт СЗВ-СТАЖ. Документ надається в ПФ кожен рік. У перший раз його подають тільки в 2018 році. У звіті є інформація про співробітників, у тому числі оформлених за договорами ЦПХ, за минулий рік.

Таким чином, податки за працівника потрібно вносити всім роботодавцям. Це є їх обов’язком. Саме завдяки їм формується пенсія, люди отримують медичну допомогу. Державою перевіряється це зобов’язання через контролюючі організації.