Правовий режим земель: поняття, особливості

Зміна юридичного статусу аграрних земель

Зміна цільового призначення сільськогосподарських земель допускається у ряді випадків, зазначених законодавством:

• консервація аграрних угідь;
• дозвіл від влади на створення особливо охоронюваних територій;
• віднесення місцевості природоохоронного, рекреаційного або історико-культурного земельного фонду;
• зміна меж населених пунктів або встановлення нових поселень;
• розміщення об’єктів промисловості (можливо тільки в тому випадку, якщо кадастрова вартість земель не перевищує середні показники по відповідній адміністративно-територіальній одиниці);
• передача угідь до складу лісового або водного фонду у зв’язку з непридатністю грунтів для подальшого аграрного виробництва;
• будівництво доріг, залізничного сполучення;
• установка ліній зв’язку, електропередач, трубопроводів та інших лінійних об’єктів;
• здійснення обов’язкових заходів, пов’язаних з виконанням міжнародних договорів або забезпеченням оборони країни;
• промисел цінних ресурсів при наявності схваленого проекту рекультивації земельних угідь;
• розміщення об’єктів соціально-економічного та житлово-побутового призначення при неможливості іншого варіанту їх розосередження.

Зміна правового режиму земель сільгоспугідь не допускається, якщо їх кадастрова вартість значно перевищує середні кадастрові показники по міському округу або муніципального району. Закон також не передбачає можливість переходу відносин між суб’єктами особливо цінних (з погляду виробництва) аграрних ділянок на нову систему регулювання.