Неприпустимі докази в кримінальному процесі: основні ознаки і види

Роз’яснення

Як видно з ст. 75, допустимістю слід визнавати відповідність доказів вимогам, встановленим в КПК. Зокрема, мова про належній процесуальній формі. Відступ від неї може призвести до позбавлення відомостей і матеріалів, зібраних в ході виробництва, юридичної сили і неможливості їх подальшого застосування стороною обвинувачення.

Частина перша статті 75 вказує, що в якості підстави визнання доказів неприпустимими в кримінальному процесі виступає їх невідповідність КПК. Між тим, у Конституції передбачено додаткове обставина. Зокрема, в ст. 50 (ч. 2) вказується, що матеріали і відомості, отримані з порушенням федерального законодавства, також розглядаються як неприпустимі докази.

У кримінальному процесі при виникненні колізії конституційна норма буде мати перевагу. У зв’язку з цим, на думку ряду юристів, положення частини 1 статті 75 КПК необхідно тлумачити розширено.

Приклад

Припустимо, оперативні співробітники здійснили контрольну закупівлю наркотичної речовини з проникненням в приміщення всупереч волі проживаючих у ньому громадян без отримання на це дозволу судової інстанції. Відповідну вимогу встановлює стаття 8 ФЗ “Про оперативної діяльності”.

Якщо наркотичну речовину, а також грошові банкноти, виявлені в приміщенні, були оглянуті з виконанням процесуальних правил, то, за змістом частини 1 статті 75 КПК, їх слід вважати допустимими. По суті, формально вимоги Кодексу порушені не були.

Між тим, вчинені дії суперечать приписам зазначеного ФЗ. Відповідно, виявлені предмети виступають як неприпустимі докази. У кримінальному процесі важливо дотримання всіх процедур, передбачених законодавством. В іншому випадку можливі випадки порушення конституційних прав і свобод особистості.