Конкуренція на ринку праці. Попит і пропозиція на ринку праці

Зворотна динаміка пропозиції праці

Попит і пропозиція на ринку праці не будуть існувати окремо, але в останнього є особливість, яка пов’язана з тим, що працівник сам вирішує, яку кількість робочого часу він готовий запропонувати на ринку. Існує певна закономірність у зміні обсягу пропозиції праці в залежності від зростання добробуту. Тобто в процесі становлення людини як кваліфікованого працівника і зростання його заробітної плати цінність вільного часу стає вище, ніж часу, проведеного за трудовою діяльністю. В економіці праці це явище пов’язують з дією двох ефектів: ефекту заміщення і ефекту доходу. Поки людина готова витратити на роботу більше часу, ніж навіть оплачується йому заробітною платою, діє ефект заміщення. Ефект доходу починає проявлятися тоді, коли навіть збільшення заробітної плати не стане достатнім мотивуючим фактором для збереження або збільшення робочого часу працівником.

Проблеми балансування ринку праці

Для того щоб кожен працівник міг працевлаштуватися, а роботодавець – підібрати необхідного працівника, на ринку праці повинен існувати баланс. Досягається баланс в точці дотику побажань працівника з вимогами наймача. Але найчастіше обидві сторони знаходяться в незбалансованому вигляді. З боку населення може існувати велика пропозиція праці, з боку підприємств – суттєва потреба в працівниках, але при цьому досягнення рівноваги відбуватися не буде.

Розбалансованість найчастіше пов’язана з розбіжністю за ціною праці. Заробітна плата, за якою працівник готовий запропонувати свою працю, значно більш висока, ніж та, за якою робочу силу готові «купити». Висока конкуренція на ринку праці за більш вигідні умови найму змушує працівників погоджуватися на нецікаві умови зайнятості, такі як більш тривалий робочий день або отримання заробітної плати в конвертах.