Землекористування – це що? Визначення поняття

Класифікація земель

Землекористування – це форма управління і розпорядження земельними ділянками з метою вилучення з них прибутку або корисних властивостей. Реалізувати землекористування можна шляхом:

  • Раціональної організації територій;
  • Вільного господарювання;
  • Захисту земельних фондів від руйнівних і забруднюючих факторів;
  • Використання корисних копалин, виявлених на певній ділянці;
  • Правила землекористування суворо обумовлено у відповідних законодавчих актах.

    Категорією земель називають частину єдиного державного земельного фонду, яку виділяють під основне цільове призначення. Категорія земель завжди має певний правовий режим. За функціональним призначенням землі бувають:

  • Сільськогосподарського призначення.
  • Територія населених пунктів.
  • Транспортного, промислового та іншого подібного призначення.
  • Історико-культурного, природоохоронного та рекреаційного фонду.
  • Лісового фонду.
  • Водного фонду.
  • Землі запасу.
  • Сільськогосподарські землі

    Землі сільськогосподарського призначення є головним і найбільш масштабним об’єктом землепользовательских відносин, тому на них варто зупинитися окремо. До земель сільськогосподарського призначення відносять не лише сільськогосподарські угіддя, але й території, на яких розташовані:

  • Комунікації.
  • Внутрішньогосподарські дороги.
  • Деревно-чагарникова рослинність, призначена для захисту земель від негативних техногенних, антропогенних і природних явищ.
  • Замкнуті водойми.
  • Усілякі будівлі й споруди, що використовуються для зберігання та переробки продуктів сільського господарства.
  • Сільськогосподарськими угіддями називають ділянки землі, які використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції. Угіддя поділяються на: багаторічні насадження, ріллі, сіножаті і пасовища. Також вони можуть бути зрошуваними і неорошаемыми.